30 років тому, 24 жовтня 1990 року, голова Верховної Ради УРСР, колишній ідеологічний секретар КПУ Леонід Кравчук вперше дав інтерв’ю Радіо Свобода, з яким до того боровся.
Тодішній директор Української служби Радіо Свобода Богдан Нагайло запитував його про:
- висновки після голодування студентів,
- «слухняну» комуністичну більшість і перспективи демократичних виборів,
- ідеї Руху та демократизацію в країні,
- недовіру до Комуністичної партії,
- яке місце Леонід Кравчук займе в історії, коли імперія розпадається.
Леонід Кравчук, зокрема, сказав:
«Я вважаю, що Рух зробив досить суттєву помилку, коли оголосив смертельну війну комуністичній ідеології і комуністичній партії. Я засуджую з будь-якого боку війну з іншою партією, іншою ідеологією».
«У мене є сподівання і надія, що ця Верховна Рада у цьому складі може зробити для України надзвичайно багато. Якщо вона зробить те, що є в мене у планах, то вона увійде в історію як та, що розпочинала шлях до суверенності, не призвівши до війни і до крові».
Богдан Нагайло згадує, що розмова відбувалася під портретом Леніна у кабінеті Леоніда Кравчука у Верховній Раді, але без вимог узгоджувати запитання чи зміст до ефіру.
«Москва перестала глушити наше мовлення у листопаді 1988 року і комуністична влада далі нас вважала «ворожим голосом», – зазначає колишній директор Української служби, британсько-український журналіст і дипломат, який після Радіо Свобода тривалий час працював в ООН. – Тому це інтерв’ю історичне».
«У мене склалося враження, що Кравчук усвідомлював свої обов’язки щодо управління дуже складним і потенційно небезпечним перехідним періодом, і тому йому доводилося балансувати. Але також, що в глибині душі, він хотів бути на правильній стороні історії та уникати того, щоб його сприймали як зрадника.
Згодом ефір транслювався з Мюнхена і давав слухачам дещо інше уявлення про людину, від якої значною мірою залежала доля України. Моя ініціатива щодо діалогу з комуністичним лідером була схвалена не всіма. Більш радикальні українські націоналісти, зокрема Степан Хмара, тоді нападали на мене публічно, стверджуючи, що я «продався совєтам».
За іронією долі, вже наступного дня мене запросили виступити на Другому з’їзді Руху, який відбувся у залі Київського політехнічного інституту. На цьому з’їзді Рух однозначно дав зрозуміти, що виступає за незалежність, а не просто за реформування радянської системи для забезпечення більшої автономії.
Я привітав з’їзд від імені Української служби Радіо Свобода. Я також розповів делегатам про прихильність Кравчука до ідеї нашого радіо офіційно мати присутність у Києві. Цю новину зустріли гарячими оплесками», – наголошує Богдан Нагайло.
За іронією долі, першою адресою бюро Радіо Свобода в Києві була вулиця Леніна. Угоду про відкриття бюро підписали у листопаді 1991 року.
Богдан Нагайло та Леонід Крачук були героями фільму «Підірвати Свободу» про історію Радіо Свобода:
