Лист представників історичної спільноти України, в якому висловлюється занепокоєння щодо ініціативи певних політичних сил Польщі із запровадження там на законодавчому рівні засудження УПА і ОУН(б) «потрапив у ціль», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода керівник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Він наголосив, що головне, що «це лист істориків, не людей, які в політиці, не людей, які працюють на державній службі».
«Яка була реакція у Польщі? Дещо здивувало, коли деякі польські колеги дозволили собі в польських етерах говорити про те, що це дія, рука Кремля, це кремлівський сценарій. Я не знаю, який кремлівський сценарій виконую я, майор запасу, чи Вахтанг Кіпіані, офіцер, чи інші українські історики, які служать в українській армії. Для мене це питання, яке просто шокує», – сказав Алфьоров.
«Для мене головне ‒ яким би чином не трактували цей лист в Польщі, що ця заява потрапила у польське середовище. Лист є українською і польською мовами, тому ті, хто хоче прочитати, зрозуміють, про що мова. Мені здається, що ми потрапили в ціль. Групи поляків, колег, істориків, прочитали і знаю, що вони солідаризуються з нашою думкою. Бо основне, що в заяві говорять історики, а не політики, мова не про проголошення, а дослідження. Це дві ключові тези і третя – давайте разом», – зазначив очільник УІНП.
29 вересня президент Польщі Кароль Навроцький вніс до Сейму законопроєкт про кримінальну відповідальність за «пропаганду ідеології бандеризму» і заперечення Волинської трагедії. Як повідомила канцелярія президента, метою цих законодавчих змін є протидія поширенню у Польщі неправдивих заяв щодо «злочинів, скоєних членами і колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери й Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з німецьким Третім Рейхом, зокрема злочину геноциду, скоєного проти поляків на Волині».
1 жовтня українські історики оприлюднили заяву, в якій наголосили, що в Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо запровадження в Польщі на законодавчому рівні засудження УПА й ОУН(б).
Підписанти заяви наголосили на необхідності уникнення політизації питань спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.
«Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. Також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на ці події», – йдеться у заяві, яку опублікував Український інститут нацпам’яті.
Тому, як вважають українські історики, досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА й ОУН(б) до «геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці».
Українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України й Польщі, діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого.
В умовах збройної агресії Росії українські історики вважають неприпустимими дії, які будуть «послаблювати Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора».
Форум