Дніпро – У Дніпрі колишня жителька Донбасу пішла в суд, аби довести зв'язок між своїм вимушеним переселенням і російською агресією на сході України. Жінка, яка разом зі своїм чоловіком обстоювала проукраїнську позицію і допомагала українським військовим, була змушена покинути рідне селище 2014 року. На окупованій території в неї залишилось житло, де вже «погосподарювали» непрохані гості, винесли, що могли. У дніпровському суді справа переселенки вже понад півроку, але, як кажуть юристи, це поки єдиний шлях довести факт того, що вимушене переміщення людини відбулось через окупацію частини території Донбасу Росією. Потім можна буде подати заяву до Європейського суду з прав людини – аби вимагати від країни-агресора компенсації втраченого майна.
Літо 2014 року для родини Здоровцових із Амвросіївки, що за 20 кілометрів від кордону з Росією, було тривожним. Населені пункти в тому районі були під обстрілами, чулись віддалені вибухи. За півкілометра від селища стояли українські військові. В рідній Амвросіївці чоловік і жінка були в числі тих небагатьох людей, які обстоювали проукраїнську позицію й допомагали армії.
«Росія бомбила, навіть не переходячи кордон»
Чоловік Тетяни Здоровцової завдяки своїй роботі, пов’язаній зі землевпорядництвом, мав доступ до докладних мап місцевості й передавав цю інформацію бійцям, за що й потрапив до «розстрільних» списків бойовиків. Родина також допомагала українським воякам харчами, одягом, працювала на спорудженні бліндажів.
Росія бомбила наші населені пункти, навіть не переходячи кордон. Потерпали населені пункти вздовж кордонуТетяна Здоровцева
«Росія бомбила наші населені пункти, навіть не переходячи кордон. Потерпали населені пункти вздовж кордону. За 30 кілометрів від нас – Савур-Могила, там також йшли бої. Було чутно. У нас як таких боїв не було, але біля нас стояла Нацгвардія. Хлопці сказали, що відвойовані території не віддадуть, але обстановка була дуже напружена. У чоловіка був доступ до координат, була можливість роздруковувати карти і він цим допомагав солдатам. Будували з ними бліндажі, носили мішки з землею. На 2,5 тисячі населення було всього п’ятеро людей, які допомагали військовим. Ця ситуація показала справжнє обличчя наших жителів», – розповіла Радіо Свобода Тетяна Здоровцова.
Залишатись в Амвросіївці ставало все небезпечніше: проукраїнським жителям погрожували розправою. Здоровцовим спробували спалити будинок. 14 серпня подружжя, залишивши все, виїхало з Донбасу разом із українськими військовими.
«Ми виїхали разом з військовими, які до нас прийшли й сказали: «Ми вас не зможемо захистити». Я прийшла додому, сльози душать, вже чулись вибухи... Ми виїхали з ними до Дніпра, бо ці військові були з Дніпра».
Осівши в Дніпрі, чоловік і жінка не втрачали оптимізму й навіть намагались допомагати іншим: чоловік Тетяни, який захоплювався живописом, на волонтерських засадах взявся вести заняття в художній студії для дітей-переселенців. Пізніше він помер від важкої хвороби…
Мені треба, щоб держава офіційно визнала мене переселенкою, аби далі я могла подати до Європейського суду з прав людини й вимагати компенсації від Російської ФедераціїТетяна Здоровцева
Зараз Тетяна через суд у Дніпрі намагається встановити факт того, що стала переселенкою не з власної волі, а внаслідок збройної агресії Росії проти України та окупації Донбасу. На захопленій територій у неї залишився будинок, де вже «похазяйнували» чужі люди, винесли, що могли, зробивши його непридатним для мешкання.
«Мені треба, щоб держава офіційно визнала мене переселенкою, аби далі я могла подати до Європейського суду з прав людини й вимагати компенсації від Російської Федерації. Я розумію, що це може розтягнутись на роки, але що ж робити», – каже Тетяна.
Довідка про вимушене переселення є, причини переселення – немає
У дніпровському суді справа переселенки перебуває вже понад півроку. Юристи кажуть: судитись – це поки що єдиний спосіб довести те, що вимушене переміщення відбулось внаслідок збройної агресії Росії проти України та окупації частини територій Донбасу. Після встановлення цього факту в українському суді, пояснює юристка Правозахисної групи «Січ» Марина Кіптіла, можна буде подати заяву до Європейського суду з прав людини й вимагати від Росії компенсації втраченого майна. Таким шляхом, як Тетяна Здоровцова, можуть піти й інші переселенці.
Переселенці мають право звертатись до суду для встановлення причини вимушеного переселенняМарина Кіптіла
«Є рішення Верховного суду, зокрема, від 14 березня 2018 року, де чітко зазначено, що переселенці мають право звертатись до суду для встановлення причини вимушеного переселення. Оскільки в самих довідках про переселення не зазначена причина такого переселення. Треба встановити факт, щоб згодом подавати позови до Російської Федерації або іншим чином намагатись домогтись компенсації через втрачені права», – зазначає юристка.
А втім, вона зауважує: єдиного алгоритму дій для переселенців, які через війну втратили своє майно, в Україні немає. Теоретично – ці люди можуть звертатись не тільки до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а й до українських судів, аби домагатись компенсацій від Росії. Але такі позови Марина Кіптіла вважає безперспективними.
«Ми не плануємо звертатись до суду з позовом про відшкодування, бо таке рішення буде складно виконати в Україні щодо відповідача – Російської Федерації», – пояснює Марина Кіптіла.
Справа в суді, розгляд відклали
Між тим розгляд справи Тетяни Здоровцової, яку Жовтневий суд Дніпра мав слухати 23 травня, через відрядження судді перенесли на 8 серпня. Але й ця дата не остаточна. За два місяці всі судові документи мають бути перекладені російською мовою, а повістка про виклик до суду має бути належним чином вручена одній із зацікавлених сторін процесу – Російській Федерації в особі посольства Росії в Україні.
За п’ять років війни на Донбасі в Україні поки не з’явилось реєстру фізичних та юридичних осіб, які постраждали від збройної агресії Росії, нема і єдиної бази даних доказів вчинення актів такої агресії.
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
