Журналісти з міжнародної команди Bellingcat вивчили обставини трьох артилерійських обстрілів української армії періоду між 14 липня та 8 серпня 2014 року. Результати цього розслідування, яке оприлюднили в мережі інтернет, свідчать, що українських військових на Донбасі принаймні дев’ять разів атакували артилерійськими снарядами з території Росії. Саме у той період, влітку 2014 року, українська армія відбила значну територію у сепаратистів і відновила контроль над певною ділянкою українсько-російського кордону.
Команда Bellingcat досліджувала три артилерійські обстріли української армії – під Амвросіївкою 14 липня, у районі Панченкова від 16 липня по 8 серпня і під селищем Хмельницьке 25 липня. Журналісти виявили 10 основних траєкторій обстрілу і змогли знайти вогневі позиції кожного з них за допомогою супутникових знімків.
«Використовуючи супутникові знімки та інформацію з соціальних мереж, ми змогли встановити, що у липні Росія обстрілювала територію України з артилерії, допомагаючи сепаратистам, які в той час наступали», – розповів Радіо Свобода засновник Bellingcat Еліот Хіґґінс.
«Дев’ять із цих вогневих позицій розташовувалися – поза всяким сумнівом – на території Росії, три з них були на відстані від 400 до 800 метрів від військового табору. Єдина позиція в Україні була під Червонопартизанськом, за 1,2 кілометра на південь і 1 кілометр на північ від кордону з Росією», – написано у звіті.
Команда розпочала свою роботу тоді, коли Google поновив супутникові знімки сходу України та сусідніх регіонів, відзняті влітку 2014 року. Один із авторів доповіді Шон Кейс вивчав ці знімки і знайшов декілька можливих місць розташування артилерії.
«Я познайомив його з групою дослідників, яких ми вже мали, і у нас з’явилася ідея провести аналізи воронок та пошукати відповідну інформацію у соцмережах», – розповів Хіґґінс.
Спочатку команда знаходила і вивчала скупчення воронок, які утворилися після артилерійських атак, потім, за допомогою міжнародно визнаних методів, кожну воронку окремо.
Наука про аналіз слідів різноманітного типу обстрілів має відпрацьовані інструкції і рекомендації про те, як крок-за-кроком відстежити траєкторію польоту снаряду. Ці пам’ятки можна знайти в інтернеті. Саме ними і користувалася команда Bellingcat, аналізуючи супутникові знімки воронок. Визначивши траєкторію польоту снарядів, журналісти вираховували можливе місце вогневої позиції.
«Добре відомо, що реактивні системи залпового вогню генерують великі клуби диму поза установкою під час і після запуску снарядів. Це призводить до утворення вигорілого або обпаленого ґрунту за установками, які добре помітні на супутникових знімках Google», – написано у звіті.
Журналісти також використовували соціальні мережі, де знаходили відео артилерійських атак і з’ясовували можливе географічне положення військової техніки на їхній основі.
Хіґґінс сказав, що не очікує жодної відповіді від російської сторони, адже вона, за словами журналіста, не реагує на подібні розслідування.
«Вони просто створюють власну історію... Я не очікую відповіді. Якщо ж вона з’явиться, то не буде дуже приємною», – сказав він.
Хіґґінс додав, що його команда планує розвинути цей проект, залучивши до співпраці університети, адже подібні розслідування є чудовою практикою для студентів, які хочуть працювати у суміжних галузях.
«Ми вивчили приблизно п’ять відсотків можливих атак з території однієї країни на іншу, нам залишається вивчити ще багато атак. Так що я сподіваюся, що ми зможемо почати співпрацювати з університетом, щоб зробити з цього розслідування більше, повністю профінансоване дослідження», – сказав Хіґґінс.
Загалом команда працювала над розслідуванням приблизно два місяці.
Дослідження Bellingcat
Обстріл Амвросіївки 14 липня 2014 року
Область скупчення воронок від артилерійської атаки 14 липня 2014 року поблизу Амвросіївки. Координати: 47° 46'1.07 "N 38° 30'43.16" E. Супутниковий знімок Google Earth від 16 липня 2014 року
Поле з воронками і вогневі позиції, вид з північного сходу
Вогнева позиція поблизу російського хутора Селезньова (750 метрів від кордону). Координати: 47° 38'14.38 "N, 38° 28'9.77" E. Супутниковий знімок Google Earth від 16 липня 2014 року
Видимі сліди, що ведуть до позиції, йдуть з глибини російської території
Реактивні системи залпового вогню
Відстань між автомобілями та порівняльні розміри типу реактивних систем залпового вогню, які, ймовірно, були на вогневій позиції
Атаки в районі шахти «Довжанська-Капітальна» і Панченково з 14 липня по 8 серпня 2014 року
Область скупчення воронок поблизу шахти «Довжанська-Капітальна»
Бойові дії на південному сході від Свердловська з 11 по 24 липня (карти із проросійських сайтів
Бойові дії на південному сході від Свердловська з середини липня до початку серпня (карти із проросійських сайтів)
Область скупчення воронок поблизу шахти «Довжанська-Капітальна»
Область скупчення воронок поблизу шахти «Довжанська-Капітальна» із зазначенням шести окремих траєкторій ударів
Вогнева позиція біля Нижньої Ковалівки, Росія
Вогнева позиція біля Червонопартизанська, Україна
Вогнева позиція біля Павлівки (47°56’28.1″N, 39°49’12.0″E), Росія
Вогнева позиція біля Українського (47°58’23.0″N, 39°51’01.5″E), Росія
Область скупчення воронок поблизу шахти «Довжанська-Капітальна» та виявлені вогневі позиції
Вогнева позиція біля російського Гуково
(Розташування камери: 48° 4'30.76 "N 39° 55'36.94" E)
(Розташування камери: 48° 4’15.08″N 39°55’24.16″E)
(Розташування камери: 48°03’59.0″N 39°55’36.2″E)
Місцеперебування камери Відео 003 – жовто-зелені лінії всередині вказують на вогневу позицію
(Розташування камери: 48° 4’29.80″N 39°55’36.07″E)
Місцезнаходження камери Відео004 – світло-зелені лінії всередині вказують на вогневу позицію
(Розташування камери: 48° 4’24.30″N 39°55’37.12″E)
Місцезнаходження камери Відео005 – сині лінії всередині вказують на вогневу позицію
(Розташування камери: 48° 3’33.15″N 39°57’22.60″E)
Місцезнаходження камери Відео006 – фіолетові лінії в середині вказують на вогневу позицію
Перетин напрямків погляду на вогневу позицію дозволяють визначити точне місце розташування
Перетин напрямків погляду і розташування вогневих вогневих позицій «Градів»
Траєкторії на основі аналізу напрямку вигорілих плям
Траєкторії від вогневих позицій на північ від Павлово до цілі поблизу шахти «Довжанська-Капітальна»
