Гості програми «Ваша Свобода»: Микола Маломуж, експерт із питань безпеки; Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії.
ОБСЄ помітила на нині підконтрольній Росії частині українського Донбасу «Гради». Прес-центр штабу ООС із посиланням на дані місії ОБСЄ, повідомляє про те, що зафіксовані всупереч будь-яким Мінським угодам системи залпового вогню «Гради» недалеко біля окупованого Луганська. Тим часом бойовики угруповань «ЛДНР» звинувачують Збройні сили України у порушенні перемир’я, яке формально діє з 29 грудня минулого року.
Олександр Лащенко: Пане Маломуж, звісно, ці «Гради» поки не застосовували. Принаймні, за даними на сьогодні. Але, знову ж таки, важке озброєння, нічого не міняється. П’ятий рік війни! Вже було понад 10 перемир’їв оголошених на Донбасі. І черговий провал. Так можна сказати? Чи все ж таки мінімальна надія, оскільки зменшується інтенсивність обстрілів, є, і повне перемир’я, як не фантастично це звучить, можливе зараз?
Це юридичний факт, тому що зафіксований юридичними засобами, який можна пред’явити і комісіям, і судам, і розглядати на форматах «Нормандської четвірки»Микола Маломуж
Микола Маломуж: Російська Федерація і бойовики ніколи не дотримувалися перемир’я і не відводили важке озброєння.
Часто представники місії ОБСЄ, навіть наші колеги зі спецслужб, не фіксували і «Градів», і гаубиць, тому що техніка знаходилася у сховищах. За оперативними даними розвідки, ми мали інформацію, що системи залпового вогню «Град», і важке озброєння знаходяться у зоні тактичного переміщення до лінії розмежування.
(Повна версія програми)
Тут нічого нового немає. Але це конкретний юридичний факт, тому що зафіксований юридичними засобами, який можна пред’явити і комісіям, і судам, і розглядати на форматах «Нормандської четвірки», для переговорів у плані чіткого документування і звинувачення Росії та бойовиків щодо порушення Мінських угод, конкретного пункту щодо переміщення важкого озброєння, техніки, тим більше вогневих засобів, на територію, яка повинна бути повністю очищена від цих засобів.
– Пане Маломуж, загроза масштабного нападу Росії, принаймні поки що, зійшла нанівець чи ні?
Російська Федерація, маючи засоби, не готова до масштабних наступальних операційМикола Маломуж
Микола Маломуж: І танкові з’єднання, і важка артилерія, і ракетні комплекси – це в концепції Російської Федерації не тільки щодо можливого масштабного наступу щодо України, але це і у форматі протистояння з НАТО.
Виходячи з геополітичної ситуації (я якраз перебував і у Вашингтоні, і в європейських країнах, спілкувався з нашими колегами з розвідувального співтовариства, з представниками НАТО), за всіма оцінками, Російська Федерація, маючи засоби, але не готова до масштабних наступальних операцій. Цей формат вже передбачає не тільки глобальну конфронтацію з Україною, до чого ми практично готові, наші Збройні сили, спецслужби відслідковують ситуацію, але і відслідковують країни НАТО, які готові до такого сценарію подій.
Якщо будуть задіяні масштабні наступи, то країни НАТО будуть реагуватиМикола Маломуж
Під час зустрічі в Буенос-Айресі відбулися короткі перемовини і на рівні Путін-Трамп, Меркель-Трамп, Меркель-Путін, а також Макрон. Обговорювалося питання наших моряків, розблокування акваторії Азовського моря, але і питання безпеки у цьому регіоні. Виходячи з цієї концепції, якщо будуть задіяні масштабні наступи або дії в Азовському морі військового характеру, то країни НАТО будуть реагувати. Не занепокоєння, а якщо підуть військові операції, вже буде розблоковане «чергове занепокоєння». Тут вже варіант, можливо, спільних військових оборонних дій.
Локальні дії, тобто окремі наступальні операції, провокації передбачаються в період виборівМикола Маломуж
Це є стримуючим фактором для Путіна. Ймовірно він не розпочне широкомасштабних операцій. Локальні дії, тобто окремі наступальні операції, провокації, терористичні акти, диверсії – це передбачається, особливо в період виборів. Перемир’я реального немає. Воно не буде ніяким чином імплементоване.
У плані врегулювання ситуації передбачаю, новий, більш ефективніший формат, не тільки мінський, а, може, й розширений буде. США, ЄС, а, можливо, і «дев’ятнадцятка», а це вже формат більш потужного впливу на Російську Федерацію – це той формат, який може бути реалізований вже після, на жаль, виборів президента. Консолідована позиція «дев’ятнадцятки» вже змушувала б йти на реальні переговори і реально відступати Росію з Донбасу, звільняти території.
– Пане Бадрак, після бурхливих подій листопада, кінця грудня минулого року на цей час ослабло напруження бодай мінімальне чи ні, як ви вважаєте?
По мірі загострення ритори і відносин між Росією і Заходом, особливо між Росією і США, Україна все більше виглядатиме полігоном для ПутінаВалентин Бадрак
Валентин Бадрак: Перемир’я ніякого не буде. Під вибори в Україні рівень провокацій, диверсій буде зростати. Для Путіна весь воєнний важіль є підсилювачем, щоб досягти головної мети – запровадити ситуацію, коли найбільше проросійського елементу зайде в українську владу. У подальшому сподівається зруйнувати Україну як незалежну державу і зробити «васальну» територію.
Для нас логіка єдина – створити стримуючі фактори у вигляді підготовлених сил оборони, які дозволять відмовити Путіна у майбутньому від великомасштабної війни. До парламентських виборів не передбачаю, що може бути розгорнута така війна. Але по мірі загострення риторики і відносин між Росією і Заходом, особливо між Росією і США, Україна все більше виглядатиме полігоном, лабораторією для Путіна, для Кремля, щоб тут розгортати різноманітні атаки.
Головне для України – продемонструвати Заходу, що ми є активом для Заходу, а не пасивом. Поки що у нас виходить 50 на 50Валентин Бадрак
Спільні оборонні дії з НАТО – нічого такого не передбачаю. НАТО є сьогодні бюрократичною, послабленою організацією. Переговори в рамках, коли НАТО повністю долучиться – це буде мінус для України, тому що там є досить багато проросійськи налаштованих держав.А формат переговорів, коли країни-гаранти долучаться, передовсім США і Великобританія, до переговорів, то тут можна розраховувати на більші речі. Головне для України – продемонструвати Заходу, що ми є активом для Заходу, а не пасивом. Поки що у нас виходить 50 на 50. Інколи Захід демонструє незацікавленість у нашому посиленні – вони побоюються дуже сильного загострення відносин з Росією.
– Пане Бадрак, які саме ви маєте на увазі сили оборони в Україні, щоб Путін не наважився на масштабний удар по Україні?
Валентин Бадрак: Ядро – це ЗСУ. Але це і Нацгвардія, і прикордонне відомство, структури зовнішньої розвідки. Якщо кажемо про стримуючий фактор, то в України є дві потужні можливості швидко розгорнути і досягти цього – якомога швидше завершити випробування і запустити в серію ракетні програми, які зараз розробляються. Якщо брати ВМС, то це і морська піхота, і сили спеціальних операцій треба розгортати.
Ми розбудовуємо армію радянського типу з призовом, з усіма наслідками, а можна було би вже будувати ядро професійного військаВалентин Бадрак
Можна було зробити набагато більше, ніж зроблено за ці роки. Треба готувати все це так, щоб ворог був змушений відмовитися від масштабних атак. Наприклад, в рамках державного оборонного замовлення сьогодні українські підприємства, передовсім Державне конструкторське бюро «Луч», вже виробляють сотні протитанкових керованих ракетних комплексів «Скіф», «Корсар». Але чомусь лише на початку минулого року виникло питання, щоб ці комплекси передати на передову! Ці комплекси вже на виході на рубіж атаки мають знищувати РСЗВ і танки, й інше.
Щодо морської акваторії, то п’ять років минуло, але й досі не зробили мінних загороджень. Проте багато чого зроблено в питаннях підготовки протидесантних операцій.
Сам тип розвитку армії зроблений невірно. Ми розбудовуємо армію радянського типу з призовом, з усіма наслідками, а можна було би вже будувати ядро професійного війська.
