Генетично модифікованими можуть бути не тільки продукти, а й люди. Сучасні вчені широко вивчають можливості редагування генетичного коду людини, а нові регулювання дозволять випробовування перших таких модифікацій в Європі вже цього року. Але навіщо це потрібно?
Це буде перше людське захворювання, яке підлягатиме лікуванню з використанням даної технології
Цього року вчені очікують зробити справжній прорив у сфері генетичної модифікації: швейцарська біотехнологічна компанія Crispr Therapeutics сподівається за її допомогою подолати хворобу, відому як бета-талассемія. Це руйнівне порушення крові, яке суттєво зменшує вироблення гемоглобіну – складного залізовмісного білка, який постачає кисень до клітин.
Дану хворобу спричиняє саме мутація в гені НВВ, тому вчені переконані: вони можуть змінити код тіла для відновлення здорового рівня гемоглобіну, йдеться в газеті The Telegraph.
«Це буде перше людське захворювання, яке підлягатиме лікуванню з використанням даної технології на Заході. Китай вже почав аналогічні випробування, але не має таких жорстких регулювань, як у Європі чи США», – мовиться у статті.
В Китайських університетах вже у 2016 році почали використовувати технологію, відому під назвою CRISPR, у боротьбі із раковими клітинами: сутність терапії полягає в тому, щоб видалити імунні клітини хворого, генетично їх відредагувати, щоб націлити на протидію пухлинам, і ввести їх назад у кров.
Генетична модифікація дає надію багатьом людям із різними видами захворювань
Поки що випробовування компанії Crispr Therapeutics відбуватимуться за схожою схемою – поза межами людського організму – «стовбурові клітини будуть збиратися з організму і вирощуватися в лабораторії», – мовиться у статті у виданні Daily Mail.
Багато хто погоджується, що генетична модифікація дає надію багатьом людям із різними видами генетичних захворювань. Наразі існує кілька компаній, які займаються широким вивченням цих технології, серед них –Intellia Therapeutics, Novartis, Sangamo Therapeutics та Bioverativ.
Коли мова йде про редагування чи модифікацію генів, складно не побачити абревіатуру CRISPR (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats). Мова йде про технологію системи зміни ДНК, яка працює на імунній системі бактерій.
Всі чули про продукти ГМО – «зазвичай вчені використовують вірус для того, щоб запровадити корисний ген» в продукти, – пояснює онлайн-видання Futurism.
З людьми ситуація є дещо схожою.
Якщо говорити простими словами, сутність технології CRISPR полягає в механізмі захисту: коли бактерію атакує вірус, вона виробляє генетичний матеріал, що відповідатиме його генетичній послідовності.
Не дивлячись на те, що даний аспект науки поки що залишається досить суперечливим, такі методи дозволяють досить чітко модифікувати геноми, що має дозволити людині позбавитися багатьох генетичних хвороб вже у найближчому майбутньому.
Різні цілі генетичної модифікації
Та якщо для деяких людей генетична модифікація – єдина надія на повноцінне здорове життя, технологію, ймовірно, використовуватимуть для багатьох різних цілей.
Наприклад, вона може повністю змінити нашу уяву про сучасний спорт, в якому атлети використовуватимуть можливості генної інженерії для суттєвого покращення своїх здібностей.
Скажімо, вчені могли б за допомогою генів змусити організм виробляти еритропоетин – протеїн, що допомагає доставляти кисень до тканин, який спортсмени вводять собі для підвищення ефективності. Його вже нелегально використовують як стимулятор в деяких видах спорту.
Але що, якщо організм сам вироблятиме цей білок – чи буде це все ще заборонено? Це значно ускладнило б процес перевірки спортсменів, мовиться в Futurism.
Всесвітнє антидопінгове агентство WADA наразі розмірковує над можливістю зобов’язати олімпійських атлетів надати інформацію щодо їхнього повного генетичного коду, зазначає автор.
Дослідники вважають, що атлетів необхідно інструктувати щодо етичних питань та можливих ризиків для здоров’я, які асоціюють із «генетичним допінгом», не дивлячись на те, що поки що розмова є суто теоретичною.
Етичні питання
З розвитком можливостей даної технології багато етичних питань поки що залишаються без відповіді: наприклад, наскільки моральним є модифікувати гени, і що буде, якщо лише заможні люди будуть спроможні «редагувати» свої недоліки та покращувати стан здоров’я? Та, врешті-решт, що тоді становитиме ідентичність людини, якщо вона з легкістю зможе змінювати себе та свою генетику?
Як зауважує на онлайн-платформі Гарвардського університету студент докторантури біомедичних наук Патрік Гріфін, «питання не в тому, чи все це буде можливим, а в тому, коли саме метод CRISPR стане виправданою можливістю для покращення самого себе».
