Угорщина – В Угорщині завершується рясна на скандали та викриття корупційних схем електоральна кампанія основних політичних партій напередодні виборів у парламент 2018 року. Виборці проголосують за новий склад Національних зборів уже цієї неділі. Від обраних 8 квітня об’єднань політиків, яким угорці довірять владні повноваження, залежатиме вибір майбутнього курсу цієї країни.
На тлі поступової втрати популярності владної коаліції у складі консервативних партій ФІДЕС та християнських демократів (КDNP) і невдалих спроб об’єднання ліволіберальної опозиції, яка прагне до змін у поточному курсі країни, вирішальною, на думку політологів, може стати висока явка громадян на виборчих дільницях.
Це добре усвідомлюють усі учасники передвиборних перегонів. Партіям урядової коаліції на чолі з прем’єром Віктором Орбаном, які вже втретє перебувають при владі (1998–2002 роки, а також останні два парламентські цикли, починаючи з 2010 року), потрібна тільки перемога.
Його прибічники не лише посилюють риторику, а й демонструють найбільші електоральні рейтинги в Угорщині – близько 25 відсотків. А серед їхніх потенційних виборців та у партійному середовищі ФІДЕС-КДНП ця цифра сягає навіть 45 відсотків.
Голоси кочують до конкурентів
Щоправда, на початку передвиборної кампанії за ці дві партії готові були проголосувати на виборах понад 32 відсотки угорців. Згідно з останніми опитуваннями інституту Publicus, частина голосів консерваторів «перекочувала» до їхніх конкурентів із партії «Йоббік». Нині за цих правоекстремістів, яких очолює молодий амбіційний політик Ґабор Вона, можуть віддати свій голос 14 відсотків виборців. А ще до 20 відсотків зросла підтримка радикалів у їхньому, так би мовити, рідному електоральному полі.
Всього на один крок від них (13 відсотків) відстає опозиційна соціалістична партія, яка висунула кандидатом у прем’єр-міністри Угорщини Ґерґея Корачоня. «Зелених» (партія «Можлива інша політика» – LMP на чолі з Бернадет Сел) на виборах цієї неділі готові підтримати 5 відсотків опитаних. Близько трьох відсотків угорців підтримують партію «Демократична коаліція» колишнього соціаліста і прем’єр-міністра Угорщини Ференца Дюрчаня.
Падіння електоральних рейтингів урядових партій ФІДЕС-КДНП найменшою мірою зумовлені зовнішньополітичними чинниками чи посиленням націоналістично-популістської риторики владних еліт. Виборці досить мляво реагують на ускладнення відносин уряду прем’єр-міністра Віктора Орбана з Європейським союзом чи перспективу розслідування Європейського парламенту щодо відповідності деяких нових угорських законів принципам ЄС, аж до тимчасового позбавлення Будапешта права голосу в європейських інституціях.
Ставка на закордонних угорців
А серед них, наприклад, є такі, що обмежують незалежність преси та неурядових організацій, чи так званий закон «Стоп Сорос». Угорців переконують, що американський фінансист і філантроп угорського походження Дьєрдь Шорош, більше відомий за своїм «американським» іменем Джордж Сорос, хоче заполонити Угорщину та Європу мусульманськими мігрантами. Так само не бракує заяв про демонстративну відмову Угорщини ділити з європейськими партнерами фінансовий тягар, викликаний міграційною кризою.
Коли керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто оголосив, що його країна блокуватиме євроатлантичну інтеграцію України через новий освітній закон, із боку угорської опозиції на це не пролунало жодних заяв. А після ухвалення цього закону Верховною Радою на початку вересня 2017 року всі парламентські партії Угорщини проголосували за окрему резолюцію, в якій засудили дії української влади, яка, на їхню думку, дискримінує українських угорців, збільшуючи навчання українською мовою в державних школах. Угорська опозиція свідомо чи несвідомо вже тоді підіграла урядовим партіям в посиленні їхнього рейтингу фактично за кілька місяців до початку офіційної передвиборної кампанії.
Консерватори мають надію, що за них додатково проголосують на нинішніх парламентських виборах закордонні угорці з Румунії, Словаччини, Сербії, Хорватії та деяких інших сусідніх держав, включно з Україною. Починаючи з 2010 року, коли в Угорщині було ухвалено закон про спрощене набуття громадянства Угорщини для угорців за національністю, угорське громадянство отримали понад 1 мільйон осіб.
Втім, як зазначають оглядачі, урядовим партіям ФІДЕС-КДНП навряд чи вдасться повторити успіх 2010 року, коли вони здобули понад дві третини місць у парламенті. Ба й менше у них шансів отримати і просту більшість на зразок 2014 року.
Дається взнаки та обставина, що впродовж останніх восьми років правління коаліції Віктора Орбана не всі прошарки населення відчули на собі позитивні зміни в суспільстві. Уряд із багатьох причин не виправдав сподівань електорату.
Так, через низьку зарплату і високі ціни на житло відбувається масовий відтік висококваліфікованої робочої сили, як-от лікарів, педагогів, медсестер, програмістів, електриків, будівельників тощо, у країни Західної Європи. Близько 600 тисяч молодих спеціалістів виїхали за кордон за останні кілька років.
З огляду на це ситуація напередодні виборів доволі неоднозначна. З одного боку, угорці прагнуть продовження стабільного розвитку економіки країни та недопущення розподілу мігрантів за обов’язковими квотами ЄС. З іншого боку, прихильники ліволіберальних партій закликають до політичних змін, поборення корупції, розширення прав і свобод громадян, реформ у сфері освіти, медичного обслуговування тощо.
Праворадикали у найвигіднішій позиції
Спираючись на результати соціологічних опитувань, розклад політичних сил за умови, що в парламентських виборах візьмуть участь щонайменше 65–70 відсотків угорських виборців, матиме такий вигляд: за прогнозами інституту Publicus, ФІДЕС може набрати 41% ± 2 відсотки голосів, яких бракуватиме для самостійного формування кабінету міністрів.
Певні побоювання лівоцентристського електорату викликає посилення в Угорщині правоекстремістських сил на зразок партії «Йоббік», яка була сформована на неонацистській ідеологічній платформі, але через намагання здобути більшу кількість прихильників змінила партійні гасла на помірно консервативні. Цієї неділі за них можуть проголосувати близько 21% ± 2 відсотки.
Соціалістам передрікають 18 відсотків із можливістю збільшення чи зменшення на два відсотки. Партія «зелених» (LMP) за високої явки виборців здатна покращити свій показник до 7 відсотків. «Демократична коаліція» Ференца Дюрчаня, за підрахунками соціологів, має потенціал у 6 відсотків, що гарантує їй досить комфортне подолання парламентського порогу.
Інша річ, за якими принципами опозиційні партії змогли б формувати урядову коаліцію, якщо виключити з цього списку ФІДЕС-КДНП і небажання «Йоббік» блокуватися, крім «зелених» і маловідомої партії «Моментум» (її шанси оцінюють як дуже низькі – менше від 1 відсотка), з ліволібералами. Аналітики також не виключають варіанту, коли через різні політичні платформи та ідеологію партій нова коаліція не зможе протриматися більше від одного чи півтора року. У такому випадку ФІДЕС із її молодшим партнером КДНП може повернутися до влади після позачергових парламентських виборів.
