Каталонія мусить оголосити про своє рішення щодо незалежності сьогодні об 11 ранку за київським часом. Більшість експертів сходяться на тому, що Барселона не піде на жорстке протистояння з Мадридом, а намагатиметься здійснювати перемовини, вести торги з Мадридом. І в них вона використає як аргумент результати нещодавнього «референдуму».
Олексій Куроп’ятник, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики фонду «Майдан закордонних справ», не вбачає в Каталонії потужного союзника, який міг би підтримати її на шляху до незалежності, хоча є побічна підтримка Великої Британії, США та Бельгії.
Центральна влада намагається притиснути каталонців, каталонці намагаються зрозуміти, чи можна рухатися даліОлексій Куроп'ятник
«Як центральна влада намагається притиснути каталонців, так і каталонці намагаються зрозуміти, чи це їх останній шанс і він втрачений, чи можна рухатися далі. Те співчуття, яке вони частково бачать у Брюселі, Лондоні та Вашингтоні, можна буде мобілізувати, плюс консолідація ядра прибічників у самій Каталонії – і тільки тоді вони зможуть рухатися до незалежності», – припустив він, однак зазначив, що на сьогодні ситуація лишається невизначеною.
Журналіст-міжнародник Олексій Коваль переконаний, що каталонська політична еліта використає акт «проголошення» незалежності як підстави для перемовин із Мадридом, аби уникнути жорсткого сценарію.
У разі жорсткого сценарію буде застосована стаття 155 Конституції, тобто Каталонія позбувається всіх своїх автономних правОлексій Коваль
«У разі жорсткого сценарію буде застосована стаття 155 Конституції, за якою, скоріше всього, може бути введене пряме управління регіоном з Мадрида, тобто фактично Каталонія позбувається всіх своїх автономних прав, які завойовувала протягом останніх 20 років», – прогнозує він.
Олексій Коваль нагадує, що Каталонія довго йшла до спроби здобуття незалежності – ще 2013 року вона проголосила декларацію про свій суверенітет. На думку журналіста, нинішнє становище склалося через те, що Мадрид занадто послабив контроль над регіоном, проте сила закону на боці Іспанії.
«Сила Мадрида в тому, що він оперує такими чинниками, як право – тобто право держави, яка заборонила всі ці рухи і вважає їх неконституційними. Другий чинник – це Європейський союз, який теж чітко став на сторону Мадриду», – перелічує експерт. Крім того, він вважає, що й сам Карлос Пучдемон не планує доводити ситуацію до жорсткої конфронтації, але знаходиться під тиском каталонського істеблішменту.
Дипломат, колишній Надзвичайний та Повноважний посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині Маркіян Лубківський також не передбачає, що Барселона й надалі наполягатиме на відділенні.
Треба віддати належне жорсткій позиції МадридаМаркіян Лубківський
«Буде включена задня передача, і Каталонія не продовжить свій шлях до незалежності. Треба віддати належне жорсткій позиції Мадрида, який із самого початку кризи розгубився, можливо, на декілька годин, але зараз повністю контролює ситуацію, поставивши Каталонію по суті перед вибором», – прокоментував він в ефірі «Ранкової Свободи». На думку Лубківського, цей вибір буде на користь єдиної Іспанії.
Маркіян Лубківський при цьому вважає, що Європейський союз не ослабне, навіть незважаючи на загрозу каталонського сепаратизму, а от Україна, на його думку, повинна розраховувати насамперед на себе.
Він вказує на висновки, які українська влада мала б зробити з цієї ситуації, враховуючи реакцію сусідніх країн на мовну статтю нового закону про освіту, яка буцімто утискає права національних меншин на заході України (зокрема угорської, румунської та польської). На переконання Лубківського, Україна повинна провадити щодо своїх меншин послідовну, проте збалансовану політику.
Українській владі треба розпочати цивілізований європейський діалог із національними меншинами для того, щоб забезпечити їхні права, не порушуючи права українцівМаркіян Лубківський
«Українській владі сьогодні треба дуже серйозно подумати над тим, як врегулювати ситуацію навколо закону про освіту і проявити жорсткість, міцність у питанні функціонування української мови, а з іншого боку, розпочати цивілізований європейський діалог із національними меншинами для того, щоб забезпечити їхні права, не порушуючи права українців, і уникнути таким чином будь-якої напруги чи то на Закарпатті, чи то на Буковині», – пояснює дипломат.
Такою ж виваженою, впевнений він, має бути і зовнішня політика.
«У сучасному світі важко «пройти між крапельками» і не варто між крапельками ходити», – радить він. Як приклад таких спроб наводить поведінку української влади на президентських виборів у Сполучених Штатах.
«Помилка була допущена українськими дипломатами, коли президента переконали, що треба підтримувати одного кандидата. І це не могло не відбитися на українсько-американських відносинах».
Про референдум в Каталонії було оголошено у червні 2017 року, а 6 вересня його було схвалено на засіданні Каталонського парламенту. Проте Конституційний суд Іспанії 7 вересня призупинив референдум, тоді як уряд Каталонії заявив, що рішення суду не є дійсним для Каталонії, та продовжив підготовку. Уряд Каталонії називає референдум правом на самовизначення. Рада Європи, після перемовин із президентом Каталонського уряду Карлесом Пучдемоном, заявила, що будь-який референдум повинен бути здійснений «у повній відповідності до конституції». Внаслідок цього каталонський уряд не отримав жодної міжнародної підтримки.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
