Біометричний контроль на кордоні не панацея, але так спокійніше – експерти

Україна планує до початку наступного року запровадити інтегровану систему біометричного контрою для іноземців та осіб без громадянства на зовнішньому кордоні України. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов. Окрім цього, за його словами, для росіян введуть спеціальну попередню реєстрацію, зобов’яжуть наперед заявляти про свої плани приїзду до України, реєструватися за місцем перебування в Україні і повідомляти про своє пересування в межах держави. Такі рішення пов’язують із «терористичними загрозами, які створює Росія». Відповідні доручення уже направлені в МЗС, державну міграційну та державну прикордонну служби. Утім, експерти додають, що крім безпекових моментів у питанні посилення контролю за туристами з Росії є й політичні аспекти.

За словами Олександра Турчинова, рішення РНБО має бути втілене в життя не пізніше 1 січня 2018 року. З технічної точки зору це означає дооблаштування пунктів пропуску додатковим обладнанням. Прилади, встановлені в ході підготовки до безвізу, забезпечують нижчий рівень біометричного контролю, каже речник Держприкордонслужби Олег Слободян. За даними сайту Держприкордонслужби, на державному кордоні діє загалом 196 пунктів пропуску. Слободян каже, що планується облаштувати 157 основних пунктів пропуску.

«В адміністрації Держприкордонслужби вже проводили наради і вивчали технічні, організаційні та юридичні аспекти. За умови наявності фінансування та ефективної роботи з іншими відомствами (Державною міграційною службою, МВС, МЗС – ред.), то система запрацює вчасно», – впевнений він.

Політолог Петро Олещук вказує на політичний аспект рішення РНБО. На його думку, воно є певною мірою відповіддю на запит суспільства – українцям не зрозуміло, чому, якщо Україна є об’єктом російської агресії, між двома країнами досі можна вільно мандрувати.

«Влада змушена реагувати на ці запити і, з іншого боку, повинна враховувати низку негативних моментів, пов’язаних з реалізацією цих вимог. Відповідно, вона постійно зайнята пошуком компромісних рішень, які б виглядали і такими, що реалізовують національні інтереси України, і не створювали потужного руйнівного впливу», – пояснює він. Про політичну вмотивованість цього рішення, вважає експерт, свідчить і те, що воно прийняте лише зараз, а не три роки тому, коли рівень терористичної загрози був значно вищий.

Коментуючи це зауваження, Олег Слободян звертає увагу на те, що у 2014 році пріоритети були дещо інші.

«Була активна фаза бойових дій, російські «Гради» й танки проривалися через кордон, фінансова спроможність України була фактично нульовою. Вплив Росії на Україну тоді був набагато сильніший, і навряд чи вдалося б тоді реалізувати цю систему», – вважає речник.

Кордон під ключ

За словами заступника голови Адміністрації президента Костянтина Єлісеєва, запровадження біометричного контролю – це лише перший етап. Наступний крок – створення системи реєстрації громадян Росії, щоб відслідковувати їхні пересування територією України.

«Це пов’язане, звичайно, із заходами безпеки, а також є виконанням наших домовленостей з європейськими партнерами в контексті отримання безвізового режиму», – стверджує Єлісеєв. За його словами, на кордоні охочим потрапити в Україну доведеться здавати відбитки пальців та електронну фотографію.

«Я вважаю, що візовий режим – це не панацея від терористів, агресорів і так далі. Думаю, це має бути комплекс заходів, і перший крок на цьому шляху зробила РНБО», – каже чиновник.

Однак, на думку Петра Олещука, біометричний контроль так само не є панацеєю від людей, що потенційно становлять загрозу для державної безпеки.

«Існує величезна прогалина (на державному кордоні – ред.) на сході України, є проблема анексованого Криму, статусу громадян на окупованій території. Є також фактори Білорусі та невизнаного Придністров’я, які є під впливом Росії. Існує ціла низка проблем, які не можуть бути вирішені за допомогою і візового режиму, і біометричного контролю, – каже політолог, визнаючи, що біометричний контроль, тим не менш, необхідний. – Все ж, мені було б спокійніше, якби росіяни, перетинаючи кордон, залишали свою біометричну інформацію, за допомогою якої їх можна ідентифікувати».

Олег Слободян зазначив, що основна мета збору біометричних даних – знати, хто приїздить до України, де перебуває і чи може бути джерелом небезпеки. Водночас, як повідомляє речник Держприкордонслужби, наразі не існує системи загального обміну біометричними даними громадян між відомствами різних країн. У разі потреби цей обмін можливий внаслідок двосторонніх домовленостей, та наразі Україна не має таких угод із жодною країною.

«Зараз немає гострої необхідності укладати договори з країнами ЄС, щоб вони надавали нам біометричну інформацію про своїх громадян, – переконаний Слободян. – У той же час, ми формуватимемо свою базу громадян інших країн, які часто до нас приїздять».

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає впровадження біометричного контролю цілком логічним, втім, сумнівається, що в безпековому питанні щодо Росії можна виключити терористичну чи диверсійну загрозу. На його думку, більшість людей, які загрожували національній безпеці України, перетинали кордон вже з українськими паспортами.

«Їхати з російським паспортом на територію України і займатися протиправною діяльністю – це те саме, що бродити по вулицях з парашутом за спиною, – порівнює експерт. – Одразу підпадаєш під доволі серйозний оперативний контроль».

Теоретично будь-який контроль міграції так чи інакше сприяє підтримці безпеки, зазначає експерт з безпекових питань Національної академії наук Юрій Костюченко. Він вважає, що оскільки в Україні немає соціальної бази тероризму, біометричний контроль на кордоні й контроль за пересуванням по Україні росіян, скоріш за все, спрацює. Однак додає, що допоки не буде вирішене питання із воєнними діями, розв’язати проблему диверсійної активності буде важко.

«Хоча, на мій погляд, це рішення більше спрямоване у політичне русло, аніж у безпекове», – впевнений експерт.

Росія завдасть удару в відповідь?

На питання щодо ризику контрвідповіді Росії на біометричний контроль, Юрій Костюченко зауважує, що гіршого сусід заподіяти уже не зможе – хіба завдасть ядерного удару.

«Це буде гірше. Але все інше вже не буде. Тому боятися нічого. Ми маємо робити те, що є нам вигідним, підтримує нашу безпеку і забезпечує нам перевагу», – зазначає експерт.

Олег Слободян зазначає, що приводи для зустрічних заходів у Росії вже були: наприклад, коли Україна ввела для російських громадян в’їзд лише на основі закордонних паспортів. «Росія пошуміла, але ніяких контрзаходів не ввела, – нагадує він. – Росія звикла говорити зі своїми сусідами з позиції сили. Коли вони наштовхуються на зустрічну силу, то пасують перед сильним супротивником».

Однак Ігор Семиволос каже, що у випадку із перетином кордону постає серйозніше питання з українськими заробітчанами в Росії, оскільки Росія буде обов’язково відповідати на запровадженні нового контролю. «Вони можуть нам створити кризову ситуацію із депортацією заробітчан, – застерігає експерт. – Тобто можуть провести декілька облав на своїй території і всіх цих захоплених заробітчан одномоментно депортувати на нашу територію».

Петро Олещук згоден із тим, що контрзаходи будуть, але переконаний, що їхня ефективність прямо залежить від масштабів. На його думку, якби Росія всерйоз мала намір депортувати всіх українців, які приїздять на заробітки, вона зробила б це ще три роки тому.

«Оскільки Росія цього не зробила, я роблю висновки, що в такому серйозному масштабі вона не готова це робити й зараз, – підсумовує експерт, попереджаючи, що будь-які відповідні заходи, навіть не масштабні, будуть супроводжуватись потужною пропагандистською кампанією Росії. – Вони проведуть кілька облав, під камерами російських каналів проводитимуть депортації. Але не думаю, що мова йтиме про серйозні обсяги українських громадян».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі