Центр з досліджень безпеки при Федеральній вищій технічній школі Цюриха нещодавно випустив нове дослідження «Кібернетична та інформаційна війна в українському конфлікті», в якому автори Марі Безнер та Патріс Робін вивчають природу інформаційної війни, яку Росія веде проти України, та розмірковують над наслідками цієї війни для України.
Автори зазначають, що хоча й російська кібердіяльність стала широко помітною лише під час виборчої кампанії в США у 2016 році, насправді Росія постійно нарощувала та вдосконалювала свій потенціал у цій сфері протягом останніх десяти років.
Після детального огляду основних методів та хронології розвитку російської кіберагресії в Україні дослідження звертає увагу, зокрема, на її чотири основні внутрішні та зовнішні наслідки.
1. Соціальні наслідки
Бензер та Робін пояснюють, що внаслідок кібернетичної та інформаційної війни, яку веде Росія проти України, жителі окупованої частини східної України та анексованого Росією українського Криму стали «повністю ізольованими від інформації, що надходить із зовнішнього світу», адже у них є доступ лише до російського радіо та телебачення. «Підтримання ізоляції є важливою частиною російської інформаційної війни, метою якої є контролювати думку громадськості та впливати на її рішення на користь Росії», мовиться у дослідженні. Також зазначається, що російська пропаганда є дуже ефективною та діє через багато різних каналів від традиційного телебачення до соціальних мереж та чатів, що дозволяє донести пропаганду до великої кількості людей. На відміну від ЗМІ, пояснюють автори, у соціальних мережах не витрачається час на перевірку правдивості інформації, через що дезінформація швидко поширюється в інтернеті. Також задля підвищення правдивості російської пропаганди ЗМІ запрошують відомих людей, таких як, наприклад, американський журналіст Ларі Кінг.
Автори дослідження пояснюють, що інформаційні атаки можуть призвести до відчуття вразливості в українському суспільстві, яке вважатиме себе беззахисним з боку держави перед зовнішніми інформаційними загрозами.
2. Економічні наслідки
Російська кіберагресія у формі зламу веб-сторінок бізнес-підприємств зазвичай має негативних наслідків для їхніх доходів або продуктивності, зазначається у дослідженні, адже «середні економічні збитки складають 22000 доларів США за кожну хвилину недоступності веб-сторінки, у той час як подібна атака у середньому триває приблизно 54 хвилини». Непрямі наслідки кібератак проти підприємств також включають негативний вплив на репутацію компаній. Також у дослідженні звертають увагу на те, що в Україні жертвами російських кібератак зазвичай є веб-сайти ЗМІ, банків та урядових організацій. Автори пояснюють, що саме злам урядових веб-сторінок може призвести до сумнівів у суспільстві щодо можливостей українського уряду захистити своїх громадян.
3. Технологічні наслідки
У контексті конфлікту довкола України Росія поєднує фізичні атаки на важливі телекомунікаційні та інфраструктурні об’єкти з кібератаками, а також широко використовує шкідливе програмне забезпечення. Позитивним, у свою чергу, на думку авторів, є те, що винахід цих методів дає змогу розробити план з протидії російській комп’ютеризованій війні, пишуть автори дослідження.
4. Міжнародні наслідки
Під час анексії Криму та розгортання бойових дій на сході України Росія вжила всіх необхідних заходів, щоб ізолювати ці території і щоб не допустити іноземні ЗМІ для отримання об’єктивної інформації про події, мовиться у дослідженні. «Той факт, що західні ЗМІ не могли підтвердити присутність російських військових в Україні протягом майже усього 2014 року», у свою чергу, вказує на значний прогрес в російській інформаційній тактиці. Як зазначають автори, Москва використовує тактику «забруднення інформаційних каналів», щоб ввести зовнішній світ в оману.
Незважаючи на те, що санкції щодо Росії суттєво послабили її економіку, загальна допомога Заходу Україні у протидії російській військовій та інформаційній агресії є доволі обмеженою, зазначають дослідники.
Заходи з обмеження впливу російської комп’ютеризованої агресії
Бензер та Робін зазначають, що необхідно зробити все можливе для більшої обізнаності населення України про те, чим є насправді інформаційна війна та як вона працює. Вкрай важливим, на думку авторів, є те, що значна кількість українського населення використовує електронну пошту російських провайдерів, послуговується російськими соціальними мережами або ж іншими її інтернет-ресурсами, що дає змогу російській владі «перехоплювати та читати – або ж слухати – усі діалоги, які ведуться на цих платформах».
Не менш важливим, на думку авторів дослідження, є також міжнародне відстежування кіберактивності Росії в Україні, щоб оцінити пов’язані з цим ризики та розробити план з протидії інформаційній агресії Кремля.
