«Операція «Вісла» була одним із масштабних злочинів тоталітарного комуністичного режиму» – В’ятрович

Київ – 28 квітня виповнюється 70 років від початку депортації українців зі Східної Польщі, яка отримала назву операція «Вісла». Упродовж квітня-серпня 1947 року з Надсяння, Підляшшя, Холмщини, Лемківщини депортовано від 137 до 150 тисяч українців, а за деякими даними – до 180 тисяч. Сучасні інтелектуали називають операцію «Вісла» етнічною чисткою, або ж геноцидом «польських українців» з боку Москви, і порівнюють з депортаціями татар та інших народів, які жили в Криму. А дехто проводить паралелі з етнічними чистками Сталіна і діями нинішньої влади Росії в анексованому Криму та на окупованих територіях Донбасу.

За даними Українського інституту національної пам’яті, вигнання нацистів з Центрально-Східної Європи у 1944-1945 роках супроводжувало встановлення у цьому регіоні комуністичної влади або ж прокремлівських урядів. Місцеві комуністи задля «упокорення» населення проводили масштабні репресії, одним з інструментів яких стали масові депортації.

Директор інституту Володимир В’ятрович зазначив: операцію «Вісла» можна кваліфікувати і як воєнний злочин, і як злочин проти окремого народу, у цьому випадку – народу українського. Акцію «Вісла» історик назвав одним зі злочинів комуністичного тоталітарного режиму, у цьому випадку – польського комуністичного режиму.

«Все дає підстави говорити, що операція «Вісла» була одним з масштабних злочинів тоталітарного комуністичного режиму. Депортація українців з мето їхньої цілковитої національної асиміляції абсолютно співмірна з аналогічними діями радянського керівництва стосовно народів Криму, Кавказу і Балтії. Такі самі депортації були вчинені радянським керівництвом під час Другої світової війни чи у перші повоєнні роки», – зазначив В’ятрович.

Він також сказав, що акція «Вісла» стала однією з численних акцій «приборкання» цілих народів, чий бунтарський дух «не вписувався» у тоталітарні канони. «Виселені в 1944-1946 роках на терени СРСР чи розсіяні під час акції «Вісла» землями північно-західної Польщі, українці зникли як впливова організована національна група. Представлення розправи над українцями як помсти за польські жертви польсько-українського протистояння часів війни, перетворювало польських комуністів із «чужих» на «своїх», – пише В’ятрович у рубриці «Точка зору» на сайті Радіо Свобода.

Як зазначає історик, дослідник українсько-польських взаємин Богдан Олексюк, при цьому прокомуністична влада Польщі спиралась не лише на вказівки Москви, а і на нею ж розпалювану ненависть до українців – «винуватців» у Волинській трагедії 1943 року. Із українців польські керманичі створювали образи «жорстоких націоналістів», яких «треба покарати за провину перед польським народом», зазначає експерт.

«За сучасними поняттями, це (операцію «Вісла» – ред.) слід розуміти як етнічну чистку. Тоді це були примусові депортації, більш жорстокі або менш жорстокі, але це завжди було насильство, і завжди були жертви та втрати. Починаючи від кримських татар у СРСР, пізніше було переселення німців із західних територій Польщі та з чеських Судетів, а тоді вже й операція «Вісла». Ще один важливий момент: українцям не дозволялось селитися разом уже на новому місці, тобто – не більше трьох родин в одному населеному пункті», – каже Олексюк в інтерв’ю для Радіо Свобода.

«Українці були небажані на кордоні Польщі з Україною» – Лосєв

Історик, викладач Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв у коментарі для Радіо Свобода сказав: відоме сталінське твердження «є людина – є проблема, нема людини – нема проблеми» стосується як окремих людей, так і цілих народів, які «не задовольняли» керівників СРСР та їхні маріонеткові уряди у Центрально-Східній Європі.

«Є нація – є проблема, нема нації – нема проблеми», приблизно так мислив і він (Сталін – ред.), і його, сказати б, партнер по пакту Молотова-Ріббентропа Адольф Гітлер. Звісно, ця схема застосовувалась у Польщі щодо українців – я кажу про операцію «Вісла». Українці були небажані на східному кордоні Польщі з Україною насамперед. Такі геополітичні міркування закінчились тим, що українців депортували звідти на нові землі Польщі на заході і півночі», – каже Лосєв.

За його словами, нинішній президент Росії Володимир Путін фактично продовжує національну політику Сталіна, але вже з урахуванням нинішнього історичного періоду.

«Нинішня політика Кремля не змінилась, тамтешні керманичі не хотіли, щоб кримські татари залишалися в Криму – і за Сталіна не хотіли, і зараз не хочуть. Вони не хочуть, щоб там були українці – їх навіть місцеві росіяни не влаштовують. Москва намагається завезти туди лояльніше населення з глибинної Росії. У Кремлі вважають, що «кримські росіяни» зазнали «шкідливого впливу» України – української демократії, європеїзму і так далі», – наголошує Ігор Лосєв в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Операція «Вісла» стала частиною масових депортацій народів на теренах Радянського Союзу та новостворених комуністичних режимів на сході Європи, пише оглядач Радіо Свобода Віталій Портников.

За його словами, організатори та учасники злочину – радянські чекісти і польські комуністи – поставили за мету знищити «будь-які осередки опору в післявоєнні роки».

«Після перемоги над нацизмом у населення звільнених від Гітлера країн була ілюзія свободи. І саме з цією ілюзією хотіли якнайшвидше покінчити справжні спадкоємці гітлерівського рейху – Сталін та його маріонетки в «країнах народної демократії». З цієї точки зору операція «Вісла» виглядає абсолютно логічною і вписується в депортації народів на території самого Радянського Союзу. А доля українців Польщі не відрізняється від долі російських німців, кримських татар або народів Кавказу», – наголошує Портников.