Британське видання Financial Times запитало в українського олігарха Віктора Медведчука про його стосунки з російським президентом Володимиром Путіним. Аналітичний центр Atlantic Council наводить отримані у результаті хакерської атаки докази щодо спроб Росії дестабілізувати ситуацію в Україні. Newsweek розміщує колонку політолога Тараса Кузьо про ключові елементи, що пояснюють агресію Путіна, але які, на його думку, дуже часто не враховують дослідники та політики.
Добуте українськими хакерами листування між Кремлем та угрупованнями «ДНР» та «ЛНР» свідчить, що Росія фінансує та управляє конфліктом в Україні, пишуть для Atlantic Council Арік Толер та Мелінда Гарінґ.
Опубліковані наприкінці 2016 року електронні листи, котрі, ймовірно, були у поштовій скриньці Владислава Суркова, який курує діяльність Росії щодо України, підтверджує те, про що багато хто здогадувався, мовиться в матеріалі: Кремль фінансував та наставляв угруповання «ДНР» та «ЛНР», намагаючись підірвати внутрішньополітичну ситуацію в Україні та зробити справу її розбудови як новітньої держави неможливою.
Інформацію з акаунту Суркова, нагадують автори статті, злили трьома траншами у вигляді: 1) pdf-документа, що містив детальний план дестабілізації України, 2) пакету з 2337 листів та 3) пакету з 1000 листів.
Толер та Гарінґ розглянули останні два, які надають докази безпосереднього втручання Кремля у ситуацію на Донбасі. Вони посилаються, зокрема, на порцію документів, надіслану Суркову з офісу російського мільярдера та засновника Marshall Capital Костянтина Малофеєва. Йдеться передовсім про список кандидатів на посаду очільників «уряду» угруповання «ДНР» – «людей, які перевірені і рекомендовані».
Серед промовистих документів є також список витрат, включно з вартістю лептопа, роутера, камери та іншої апаратури, надісланий представником угруповання «ДНР» Денисом Пушиліним Суркову.
«Майже всі західні ЗМІ говорять про війну на Донбасі, яку ведуть підтримані Кремлем сепаратисти, але таке формулювання не відповідає дійсності. Москва активно управляє цими бунтівними утвореннями, сплачуючи рахунки навіть за їхнє офісне обладнання. Витоки інформації забезпечили чіткі й неспростовні докази того, що «Донецька народна республіка» не є самостійним гравцем; це креатура Кремля і саме так її і слід розглядати. Тож час засобам масової інформації та урядам іноземних держав назвати речі своїми іменами: це – російська гібридна війна», – резюмують Толер та Гарінґ.
«Як демонструють витоки інформації, Росія фінансує та курує конфлікт в Україні»
Британське видання Financial Times звертає увагу на роль лідера громадського руху «Український вибір» Віктора Медведчука, який є кумом президента Росії Володимира Путіна, у переговорах щодо подальшої долі підконтрольних сепаратистам східних регіонів України.
«Я дійсно маю стосунки з паном Путіним, тому що мої стосунки, на мою думку, в інтересах України. Я ніколи не заперечував, що їх маю», – сказав Медведчук в ексклюзивному інтерв’ю FT і додав, що має спеціальний дозвіл на прямі перельоти між Києвом та Москвою.
То чи є Медведчук другом Путіна? – запитують автори матеріалу, на що сам Медведчук відповідає: «Краще запитати про це у президента». Він стверджує, що Україна має бути «суверенною, незалежною державою», але її майбутнє – «у відновленні тісних зв’язків з Росією».
«Україна має діяти в інтересах свого розвитку, що не передбачає вступу до НАТО чи ЄС. Нікому ми там не потрібні», – сказав Медведчук.
«Друг Путіна виринає з тіні в Україні»
Дослідники анексії Криму та війни на сході України аналізують ці події з допомогою п’яти різних підходів, чотирьом з яких бракує ключових елементів, які пояснюють причину агресії Путіна, пише у своїй колонці, розміщеній на сайті американського тижневика Newsweek, політолог Тарас Кузьо.
За його словами, ультраліві та ультраправі реалісти схильні звинувачувати Захід і радять українцям відмовитися від євроінтеграції; дослідники міжнародних відносин зосереджуються на геополітичній боротьбі між Росією і Заходом та розглядають Україну як об'єкт торгівлі, а дослідники питань безпеки – на радянських, пов’язаних з КДБ, витоками сучасної Росії і визначають режим чинного президента як «мілітократію». Російські військові фахівці зосередилися на російській гібридній, інформаційній та кібернетичній війні проти України, Європи і США. І лише невелика група, зауважує Кузьо, приділяла достатню увагу російському великодержавному націоналізму і національній ідентичності як рушійним факторам у війні Путіна.
«Сьогодні більшість росіян вірить, що Сталін був видатним лідером, у той час як більшість українців переконані, що він був тираном і розглядають Голодомор 1933-го як акт геноциду. Цей наскрізний елемент націоналізму та національної ідентичності сформував погляд Путіна на Україну, але був значною мірою проігнорований західними експертами та законотворцями», – зауважує автор.
«Доки ми не зрозуміємо мотивів Путіна, Україна буде воювати»
