Брюссель – «Нарешті в ЄС усвідомили важливість єдиної стратегії щодо Росії». Таким чином реагують у Представництві України при Євросоюзі на засідання міністрів закордонних справ співдружності у понеділок, 19 січня. Дипломати 28 країн-членів, попри міркування про майбутнє російсько-європейських стосунків, також розглянуть можливості протидії кремлівській пропаганді.
Голови європейських дипломатичних відомств збираються на нараду не для чергового обговорення режиму санкцій чи відповіді на інтенсифікацію боїв у зоні конфлікту в Україні. Як пояснюють у Європейській службі зовнішньої діяльності, нині йтиметься про ширше бачення самої стратегії відносин із Росією на тлі її чимраз агресивнішої політики щодо України, та, загалом, Заходу.
Представництво України при Євросоюзі початок консультацій на рівні міністрів закордонних справ для розробки стратегії відносин із Росією сприймає оптимістично. Це лише початок, але важливо, що в Європейській співдружності нарешті усвідомлюють важливість діяти єдиним фронтом, пояснює Костянтин Єлисеєв, голова Представництва України при ЄС.
«Євросоюз зрозумів, що треба нарешті розробити узгоджену, скоординовану та всеохоплюючу стратегію відносин із Росією – те, на що Представництво звертало увагу вже протягом багатьох років», – каже дипломат, водночас, визначаючи три речі, без яких, на його думку, європейська стратегія щодо Росії буде приречена на провал.
«По-перше, її основою має бути єдність та солідарність всього Євросоюзу, бо Росія весь час намагається розділити його позицію зокрема, у тому, що стосується України. Друге, в основі будь-якої стратегії ЄС щодо Росії має лежати повага з боку росіян до фундаментальних принципів міжнародного права, серед яких основний – суверенітет, територіальна цілісність та непорушність кордонів сусідніх держав. І останнє – це повага до України, як держави з європейською перспективою», – каже Єлисеєв.
Покращувати чи погіршувати: сприйняття Росії двома європейськими таборами
Блок європейських держав донині доволі непогано тримався разом, реагуючи на ці дії своїми санкціями, але починається 2015-й рік, тож ЄС слід визначити подальші кроки», – зі свого боку пояснює завдання, що стоять перед головами дипломатичних відомств держав-членів Роланд Фройденштайн, заступник директора брюссельського Центру європейських досліджень імені Вілфріда Мартенса.
«Стало очевидно, що є держави ЄС, які, попри ситуацію в Україні та існуючі санкції, зацікавлені у покращенні відносин із Росією, – каже експерт. – Вони висувають нові форми, скажімо, налагоджуючи співпрацю ЄС із економічним Євразійським союзом. Інші держави категорично проти цієї ідеї. Тож, наближаються дискусії між цими двома таборами і ми побачимо, що з цього вийде».
Тим часом у дипломатичних колах ЄС запевняють, що змін в нинішній політиці щодо Росії немає, а в режимі санкцій змін не буде доки Москва не почне виконувати Мінські угоди. Хоча міністри закордонних справ з 28 країн-членів нині будуть міркувати чи має сенс провести різницю між санкціями щодо Росії загалом і між ембарго щодо Криму та місцевих політиків.
Водночас, голови зовнішньополітичних відомств країн ЄС у Брюсселі розглядатимуть питання про засоби та форми протистояння російській пропаганді, яка викликає у співдружності все більше занепокоєння. У цьому сенсі дипломати проаналізують ідею створити новий телевізійний канал, орієнтований на російськомовну аудиторію в державах Східного партнерства та самому Євросоюзі. Як раніше повідомляли представники Латвії, яка наразі головує в ЄС, за створення такого альтернативного європейського засобу масової інформації висловилися вже більше половини країн-членів.