На захист України від Росії стане увесь народ – Висоцький

2014 рік виявився для України найдраматичнішим роком за всю пострадянську історію. Євромайдан, повалення президента Віктора Януковича, анексія Росією Криму, війна на Донбасі проти підтримуваних Москвою сепаратистів, тяжкі втрати і становлення армії, економічна криза.

Про те, що чекає на Україну в 2015 році, Радіо Свобода розмовляло з Сергієм Висоцьким – колишнім журналістом, а нині депутатом Верховної Ради від партії «Народний фронт» прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Бесіда розпочалася з обговорення питання про стан української армії та про те, чи готова вона протистояти загрозі на сході країни.

– Проблема нашої армії тільки в тому, що 23 роки за участі Москви вона руйнувалася. Звичайно, ми не можемо відновити і реформувати армію за півроку, якщо 23 роки їй не приділялося уваги, фінансувалося все за залишковим принципом. Однак абсолютно правильне твердження, що армія за ці 9 місяців народилася. Ми пройшли величезний шлях від здачі частин без єдиного пострілу, від здачі зброї, від невміння банально окопатися в полі, до абсолютно мотивованого, абсолютно в деякій мірі навіть дуже грамотного ведення бойових дій. Головне в армії – це не тільки і не стільки матеріальна частина. Головне в армії – це мотивація, це розуміння того, що вона захищає. Українська армія, безсумнівно, захищає український народ, український суверенітет від найбільш небезпечних за останні, мабуть, 100 років викликів цьому суверенітету.

Фактично повторюється історія 1917-1918 років, коли молода українська держава зазнає лобової військової атаки з боку агресивної російської групи. Тоді це була комуністична група, корпус Муравйова. А сьогодні – це російська армія, замаскована під так званих «ополченців». Мотивація у наших воїнів присутня. Ця мотивація абсолютно зрозуміла і прозора. За їхніми спинами стоять їхні дружини, їхні діти, стоїть держава, а поперед них – загиблі соратники, загиблі побратими.

Звичайно ж, не всі матеріальні проблеми вирішені, ми над цим працюємо. І треба сказати, що ця робота відображена в наступному державному бюджеті. Це відкрита інформація. Бюджет на армію закладений на 156 відсотків вище за рівень фінансування 2014 року. А він був збільшений у 2014 році досить істотно. Тому 5 відсотків від ВВП буде спрямовано на оборону, на національну оборону, зміцнення армії, зміцнення Нацгвардії, на переозброєння Збройних сил, на відродження деяких класів військ, які досі перебували в не надто хорошому або навіть у знищеному стані.

​

​Чи може армія в чистому вигляді, ті кадрові офіцери, кадрові солдати, які є на ротації на лінії бойових зіткнень в Донецькій і Луганській областях, відбити широкомасштабну атаку Росії і, умовно кажучи, мільйонної армії Росії, якщо вона буде стягнута? Ми не фантазуємо, звичайно. Звичайно, 20 тисяч людей не можуть встояти – вони можуть протриматися, вони можуть стримати першу хвилю, можуть забезпечити відхід мирних громадян, але вони не впораються із завданням переходу до активного контрнаступу і перенесення війни на територію противника. Але з іншого боку я розумію, що якщо відновиться війна і вона знову перейде до активної фази, якщо ми розглядаємо сценарій ведення війни в інших регіонах України, наступ з Криму, то не тільки армія, а весь український народ дасть конкретну, чітку, зрозумілу і дуже злу відповідь цій агресії.

Я не сумніваюся в тому, що російська армія може зайти на територію України. Вона може вдарити з боку Чернігова. Вона може вдарити з боку Криму. Вона може пройти енну кількість кілометрів углиб. Але я хочу сказати, що Україна – це 45 мільйонів населення. Переважна більшість громадян уже, по закінченні року, розуміє, що Росія – це ворог. Нам нікуди йти зі своїх будинків, нікуди йти зі своєї країни. Якщо ми її втратимо, значить гріш нам ціна як народу. Ми будемо захищатися. Ми будемо оборонятися.

Неможливо перемогти 45 мільйонів мотивованих громадян. Я впевнений, що на широкомасштабну агресію у Росії немає ресурсів. Про що говорять всі дипломатичні «еківоки» Лаврова, усі історії, як Росія визнає наш державний суверенітет? Постійно знижується ціна на нафту, яка буде знижуватися і в новому році, «пацифікує» російську еліту, Кремль і змушує переходити до інших сценаріїв агресії на адресу України. Це інформаційна агресія. Це організаційна війна. Це розгойдування ситуації всередині країни і на рівні Києва. Це спроба дестабілізувати владу, спроба досягти своїх цілей, тобто цілей щодо захоплення України дещо іншими способами.

Якщо ми зможемо адекватно відповісти на виклики, які виникнуть в 2015 році, і на ту нову агресію, можливо, не лобову, але набагато більш підступну, з боку Росії, значить, ми встоїмо, ми переможемо. А Росію чекає незаздрісна доля.

– Поговоримо про політику. Ви впевнені, що коаліція збереже єдність, що не виникне якихось політичних протистоянь, які завадять реформам?

– Що значить – політичне протистояння? Дискусії в коаліції відбуваються постійно. Тому що парламент в нашій країні, на відміну від парламенту російського, – це місце для дискусій. Що більше – місце для відкритих дискусій. Ніхто не соромиться вийти на трибуну і розповісти, що він думає з приводу тих чи інших ініціатив своїх колег з коаліції. Але питання досить просте. Якщо немає коаліції, немає уряду, значить, країна занурюється в хаос. Зупиняється економічне життя. Значить, ми послаблюємо внутрішній фронт і, тим самим, даємо добро на продовження агресії з боку Кремля. Ми все це знаємо. Я впевнений, що кожен член коаліції розуміє свою відповідальність перед державою, розуміє, які ризики пов’язані з його статусом – це просто. Це ризики загибелі. Тест на міцність коаліції проходить постійно. Це нормально. Я впевнений, що, незважаючи ні на що, ми зможемо зберегти єдність заради долі нашої держави.

– Багато хто говорить, що якщо нова модель України (боротьба з корупцією, економічні реформи, нехай і не популярні) переможе – це буде виграшним контрастом у порівнянні з Росією. Які перспективи в економіки України у 2015 році?

– Я не буду розповідати небилиці і описувати, які казкові у нас перспективи в економіці 2015 року. Прем’єр-міністр, президент і всі особи, причетні до економіки на вищому рівні, тобто на рівні взаємодії з нашими західними партнерами, насамперед із західними кредиторами, визнають, що 2015-й буде роком виживання. З однієї простої причини – занадто великі витрати ми несемо через агресивні дії Росії, через агресивну політику Кремля. Збільшення військового бюджету, а, вибачте мене, 156 відсотків – це значна сума, це разом узяті додатково освіта, освітня програма, це додатково вся медицина. Якщо ми дивимося на спецслужби і неармійські підрозділи, там такі ж приблизно бюджети.

– У результаті можуть бути зірвані економічні реформи?

– Ми в 2015 році спробуємо закласти якісь основи нової державної архітектури. Для цього потрібно ефективно демонтувати якісь інститути минулого держави і встановити інститути нової держави. Щоб ці інститути якимось чином почали продуктивно працювати, потрібен якраз 2015 рік.

Якщо у нас до 2016 року можна буде розпочати реформи держслужби і масштабне скорочення держапарату – це буде вже трохи інша історія, ще одне просування в реформаторському напрямку.

Якщо ми зможемо ввести в дію пакет законів щодо дерегуляції бізнесу, який ухвалений у Верховній Раді, це перший пакет дерегуляції, розроблений Мінекономіки, значить, це буде ще невеликий крок вперед. Звичайно ж, на організаційні реформи потрібні великі фінансові ресурси.

Будь-яка реформа – це витрати. Ось на такі речі грошей може не вистачити. Тому 2015-й буде роком виживання і роком закладання основ для нової держави. Якщо ми це зможемо зробити… Я не знаю, яка буде динаміка суспільного настрою в Україні. Я бачу чітко, що з Росії йде розгойдування громадської думки. Якщо український народ і українські політики будуть достатньо відповідальними, щоб не допустити цього, значить, після 2015 року можна буде говорити про те, що ми почнемо певне зростання, якщо не буде широкомасштабного наступу Росії. Тому що я чітко бачу, що якщо 2015-й ми протримаємося, я не думаю, що в 2016 році Росія буде здатна на якісь скоординовані агресивні дії стосовно України.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода