Брюссель – Через європейські санкції суттєво скоротилися бюджетні доходи Росії, однак там ще є резерви для подальших викликів щодо Заходу. Однак змінити ситуацію зможе тільки зміна ставлення росіян до політики Путіна, зазначила у розмові з Радіо Свобода Мадалена Сису, науковий дослідник Центру міжнародних досліджень Льєжського університету (Бельгія). Тим часом, вважає вона, газові контракти з «Газпромом» потрібно змінити, але робити це варто тоді, коли Україна буде у «всеозброєнні»: проведе реформу власного енергетичного ринку та налагодить широкі реверсні постачання з ЄС.
– Застосування Росією газу як засобу тиску на Україну, з одного боку, виявилося недієвим, адже це не завадило Києву укласти Угоду про асоціацію із ЄС та твердо стати на європейський шлях. З іншого боку, Україна, за посередництва Євросоюзу, хоч і тимчасово, але таки домоглася нижчої ціни на газ. Водночас, на сьогодні Москва зуміла створити дуже складну ситуацію в економіці України, хоча це не означає, що українці не зуміють змінити цю тенденцію.
За підтримки Заходу Україна у довшій перспективі таки опиниться в об’єднаній Європі
За підтримки Заходу Україна у довшій перспективі таки опиниться в об’єднаній Європі. У будь-якому разі ми бачимо, що розвороту на цьому шляху вже не буде.
– Чим може обернутися для України поразка президента Путіна на міжнародній арені, зокрема, у рамках останнього саміту «Групи двадцяти» та продовження ізоляції Росії?
Якщо економічні важелі не змінять агресивної політики Кремля, то ця зміна настане завдяки громадській думці. Це таки станеться, як тільки політика Путіна втратить підтримку народу
– Передбачити поведінку президента Путіна неможливо, бо це потребує інших знань, що виходять за рамки простих політичних спостережень. Однак, гадаю, висновок саміту в Австралії був такий: сформувалася єдина, спільна позиція Заходу щодо путінської Росії, і чимдалі погіршуватиметься ситуація, тим міцнішою ставатиме ця позиція. Але ілюзій не повинно бути: найближчим часом Путін не відступить. У Росії, попри санкційний тиск, все ще є резерви – сотні мільярдів доларів. Москва все ще може кидати виклики Заходу. Але якщо економічні важелі не змінять агресивної політики Кремля, то ця зміна настане завдяки громадській думці. Зрештою, це таки станеться, як тільки політика Путіна втратить підтримку народу.
– Відчуваючи, що європейські держави, які є клієнтами «Газпрому», одного дня можуть відмовитися від його послуг, Росія шукає інші ринки збуту, зокрема в Азії. Чи допоможе Пекін Росії втримати лідерство на енергетичному ринку?
Відмова Євросоюзу від поставок російського газу – це справа далекої перспективи
– Спершу слід взяти до уваги те, що в Європі є довгострокові контракти з «Газпромом», диверсифікація джерел енергії в ЄС здійснюється не так швидко, а пряме постачання газу, скажімо, з Центральної Азії, все ще успішно блокується Москвою. Тому перед тим як говорити про китайський ринок, слід взяти до уваги, що відмова Євросоюзу від поставок російського газу – це справа далекої перспективи.
– ЄС та США наклали низку так званих галузевих санкцій, зокрема, на нафтові компанії та фінансовий ринок Росії. Ви досліджували ефективність цих обмежень. До яких висновків прийшли?
– Європейські санкції повільно, але боляче б’ють, зокрема, по російській нафтовій промисловості. Ця галузь давала донедавна 40-50 відсотків бюджетних доходів. Нині триває послаблення нафтових компаній Росії, прогнози їхніх прибутків доволі похмурі. Відповідно, тануть і бюджетні доходи. Тому напрошується висновок, що Москва робитиме все можливе, аби зберегти добрі відносини принаймні з тими європейськими компаніями, які купують у неї газ. Це дає підстави сподіватися, що газ, нарешті, може почати розглядатися Росією не як зброя в просуванні своїх інтересів, а як товар. Її метою стає зберегти свою частину на європейському газовому ринку.
– Тобто західні санкції ефективні?
– Безумовно, ми це бачимо у всьому: і в інфляції, яка поглиблюється, і в подорожчанні продуктів – це на побутовому рівні. На економічному рівні, у галузі промисловості до Росії більше не надходять з ЄС чи США технології розробки нових нафтових родовищ. Тим часом, як 80 відсотків старих родовищ Сибіру вичерпано. Розробляти глибоководні родовища нафти в Арктиці без західних технологій росіяни майже не здатні, а для заміни цих технологій іншими потрібен час.
– Україна та Росія за посередництва ЄС домовилися щодо так званого «зимового газового пакету». Однак, після березня наступного року історія повторюватиметься: грядуть тривалі й важкі переговори. Як Києву готуватися до дискусій щодо сталої ціни на газ?
– Складно передбачити їхні результати, однак вже нині Україна має готуватися: максимально закуповувати газ у європейських партнерів, здійснювати реформування внутрішнього енергетичного ринку. Тут вона має шанс, бо може покладатися на допомогу Євросоюзу. Комісар ЄС з питань енергетичного союзу Марош Шевчович уже відвідав Україну, пообіцявши продовжити її підтримку. В ідеалі для України було б отримати нові газові контракти з цінами, наближеними до середньоєвропейської вартості газу. Але до цих переговорів Київ мусить підійти всебічно «озброєним», тобто налагодивши максимальне постачання газу зі Словаччини, Польщі, Угорщини та інших країн ЄС. Це зможе врівноважити позицію Росії.
