Брюссель – Нейтралітет, відмова від будь-яких військових блоків та дотримання європейських цінностей при повній повазі до інтересів Росії. Приблизно так бачать деякі ідеологи Заходу та Росії геополітичне місце України в сучасному світі. У часи Холодної війни саме таким чином і вирішилася доля Фінляндії, яка служила своєрідним буфером між СРСР та Заходом. Та чи підходить українцям ця фінська модель? Що про «фінляндизацію» кажуть європейські дипломати, політологи та науковці?
«Фінляндизація» України – це вже не ідея, а реальність, бо позаблоковість є одним із положень української Конституції, – каже колишній професор геополітики Льовенського католицького університету Ніколя Бардош. На його думку, подальше застосування фінської моделі не мало б обмежити українського суверенітету. «Адже так вже було до Помаранчевої революції, яка й дала поштовх ідеям вступу України до союзу НАТО», – вважає професор.
«Фінляндизація» була типовим виразом часів Холодної війни, тож мала негативні асоціації. Тому я цього слова не люблю, як і нинішнього втягування України до тих чи інших блоків. Ні США, ні ЄС, ні Росія не мають наміру демократизувати українців, бо їх цікавить тільки контроль. Тим часом, через зовнішній вплив, в Україні існує ризик громадянської війни. Однак я оптиміст і вірю, що український уряд спробує відновити відносний нейтралітет держави», – каже Ніколя Бардош.
«Українська «фінляндизація»? Чому би й ні? Адже це могло б задовольнити обидва геополітичні табори та зменшити виниклу напругу», – припускає Поль Дельмот, професор міжнародної політики бельгійского Інституту соціальних комунікацій.
Скільки проросійських депутатів у Раді передбачатиме «фінляндизація» України?
«В часи Холодної війни особливий статус Фінляндії зобов’язував давати дозвіл на перетин її території радянськими військами, забороняв приєднуватися до антирадянських коаліцій та передбачав мати в фінському уряді 25 відсотків комуністів», – пояснює професор-міжнародник.
«Це також була формула, що не змінювала інституційного ладу Фінляндії, – зауважує він. – В геополітичному сенсі виглядає доволі логічним небажання нинішньої Росії чи минулого Радянського Союзу, щоб вчорашня Фінляндія чи сьогоднішня Україна вступала до НАТО. Москва це сприймає як провокацію».
Тому, звичайно, що Україна – не Фінляндія, але її «фінляндизація» була б непоганим рішенням, вважає Поль Дельмот.
Україна не може склавши руки спостерігати, як відрізають шматки її території, тому з надзвичайною ретельністю їй слід вирішити проблеми своєї безпеки, – вважає Оде Мерлен, аналітик із Центру вивчення політичного життя, що діє при Вільному брюссельському університеті. Наразі їй потрібна позаблоковість, однак і питання членства у НАТО теж має розглядатися.
Кравчук заявив, що тільки НАТО може дати Україні безпеку. Питання постає дуже серйозноОде Мерлен
«Нейтралітет – однозначно, – каже вона. – Я гадаю, що влада України розуміє, які величезні виклики постали перед державою. Їй слід грати дуже витончену гру. Водночас, увагу привернули слова (першого президента) Леоніда Кравчука. Колись він про НАТО й говорити не хотів, а нещодавно заявив, що тільки НАТО може дати Україні безпеку. Тобто, питання постає дуже серйозно».
Переваги України – в належності до двох блоків – Марко Франко
Немає інтересу примушувати українців йти в той чи інший бік, каже Марко Франко, колишній радник та дипломат Єврокомісії, а нині експерт бельгійського королівського Інституту міжнародних відносин Еґмонт. На його думку, сам народ має обміркувати своє географічне положення, своє минуле й нинішні політичні й економічні відносини. Далі – вирішити, яким має бути його подальший шлях.
«Україна має унікальну можливість на карті Європи: брати участь в обох блоках – і в зоні вільної торгівлі з Євросоюзом, і в аналогічній зоні Євразійського союзу. Згодом українці можуть вирішити, чи залишатися посередині, чи стати членом одного з блоків. Однак нині їм слід максимально скористатися вигодами належності до цих двох блоків», – вважає дипломат.
Про те, що самі українці повинні вирішити, чого вони прагнуть, каже й колишній міністр закордонних справ Іспанії, яка була співголовою міжнародної місії спостерігачів на виборах президента України, Ана Паласіо.
«На цей момент вони хочуть завершити укладення угоди про асоціацію з ЄС та мати краще управління державою, – каже дипломат. – Це, на мою думку поверне ситуацію в нормальне русло, поверне безпеку в східні області. Тож давайте підтримаємо українців у тому, чого вони заслуговують».
«Я не чула від українців, що вони хочуть в НАТО чи навіть стати членами ЄС. Однак багато мені говорили про бажання асоціації з ЄС, яка дасть можливість кращого керування державою», – сказала колишня голова іспанського зовнішньополітичного відомства.
