Брюссель – Європейський союз працює над доповненням «чорних списків» тих, що дестабілізують Україну, і готує економічні санкції. Однак Росія зі свого боку готується до відповіді, розраховуючи на міжнародні суди та свій запас економічної витривалості. Тим часом експерти твердять: європейці не готові карати Кремль третьою фазою санкцій, і, до того ж, «не розуміють мови Путіна».
Європейський союз заявляє, що працює над складенням нових списків осіб, винних у дестабілізації ситуації в Україні. Прес-секретар Верховного представника ЄС із зовінішньої політики Майкл Манн у Брюсселі ще раз закликав всі сторони конфлікту до поваги женевських домовленостей і підтвердив, що наразі робота над поповенням чорних списків триває.
«Цей процес все ще триває, – пояснює він. – У цій дискусії те, що буде вирішуватися навколо санкцій, дуже залежатиме від подій в Україні. Але сама робота продовжується. Списки осіб (на яких накладуть санкції) складаються згідно із пропозиціями та за одноголосною згодою країн-членів. Однак, це процедура, що вимагає деякого часу».
Минулого тижня Європейський союз вирішив розширити перелік осіб, причетних до дестабілізації ситуації в Україні, щодо яких мають запровадити візові та майнові санкції.
Глави дипломатичних відомств країн ЄС на своєму останному засіданні також наголосили на необхідності терміново завершити підготовку можливої, третьої, значно ширшої фази санкцій проти Росії, на випадок, якщо у цьому виникне потреба. Мова йде насамперед, про впровадження обмежень в сфері економіки, торгівлі та, зокрема, енергетичній галузі.
Медведєв хоче законів, що захистять від санкцій
Однак зі свого боку, Росія заявляє, що відповідатиме на санкціювання її громадян чи покарання підприємств і товарів, спричинені іншими державами, які входять до Світової організації торгівлі. Звітуючи перед депутатами Держдуми, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв застеріг, що «Росія теж показуватиме свої зуби».
«Нас 17 років тримали в передпокої, де ми наполегливо доводили, що гідні вступити до СОТ і відповідаємо його стандартам», – каже Дмитро Медведєв. «Тепер у нас з’явилося повне право вимагати дотримання цих правил від інших країн СОТ щодо російських товарів, – продовжує він. – Тут вагатися не треба. Будемо і зуби показувати, якщо це законно й обгрунтовано. Будемо звертатися до судів та інших структур. Також вважаю правильним підготувати ухвалення законів, націлених на захист інтересів російського бізнесу, порушених застосуванням щодо нього незаконних санкцій», – каже голова російського уряду.
Тим часом, як пояснює експерт із варшавського Центру східних досліджень Рафал Садовський, до важкого санкціонування російської економіки Європейський союз переходити не поспішатиме.
«Консенсусу щодо накладення економічних санкцій, тобто, переходу, до так званої третьої фази покарань у Євросоюзі немає, – пояснює польський експерт. – Наскільки мені зрозуміло, деякі країни співдружності наполягають на тому, що перехід до цих найпотужніших санкцій можливий тільки у тому разі, якщо російські війська вдадуться до вторгнення на схід України. Нині мова йде про озброєні групи чи окремих осіб, які оперують в Україні. Тож ці держави заявляють, що власне вторгнення ще не було».
ЄС говорить із Кремлем незрозумілою мовою – експерт
Європейський союз для тиску на Росію намагається використовувати старі методи, мову яких Кремль не дуже добре розуміє, а тому вони неефективні. Так вважає старший радник Фонду Маршалла Майкл Лі. Він називає підхід Євросоюзу «постмодерним», бо у діалозі з Москвою той використовує економічні інструменти, взаємну торгівлю, тобто, саме ті важелі, які були ефективними для розвитку Заходу.
«Однак, мова Путіна зовсім інша, тому ми з ним перебуваємо не на одному рівні. ЄС думає, що саме інтеграцією, взаємною економічною залежністю можна стабілізувати світ. Однак, навіть недалеке минуле підтверджує зворотнє. Приклади Слободана Мілошевича чи Саддама Хусейна свідчать, що ми дуже слабкі, коли обмежуємося тільки інструментами тиску цього виду», – переконаний брюссельський аналітик.
Європейський союз заявляє, що працює над складенням нових списків осіб, винних у дестабілізації ситуації в Україні. Прес-секретар Верховного представника ЄС із зовінішньої політики Майкл Манн у Брюсселі ще раз закликав всі сторони конфлікту до поваги женевських домовленостей і підтвердив, що наразі робота над поповенням чорних списків триває.
«Цей процес все ще триває, – пояснює він. – У цій дискусії те, що буде вирішуватися навколо санкцій, дуже залежатиме від подій в Україні. Але сама робота продовжується. Списки осіб (на яких накладуть санкції) складаються згідно із пропозиціями та за одноголосною згодою країн-членів. Однак, це процедура, що вимагає деякого часу».
У цій дискусії те, що буде вирішуватися навколо санкцій, дуже залежатиме від подій в УкраїніМайкл Манн
Минулого тижня Європейський союз вирішив розширити перелік осіб, причетних до дестабілізації ситуації в Україні, щодо яких мають запровадити візові та майнові санкції.
Глави дипломатичних відомств країн ЄС на своєму останному засіданні також наголосили на необхідності терміново завершити підготовку можливої, третьої, значно ширшої фази санкцій проти Росії, на випадок, якщо у цьому виникне потреба. Мова йде насамперед, про впровадження обмежень в сфері економіки, торгівлі та, зокрема, енергетичній галузі.
Медведєв хоче законів, що захистять від санкцій
Однак зі свого боку, Росія заявляє, що відповідатиме на санкціювання її громадян чи покарання підприємств і товарів, спричинені іншими державами, які входять до Світової організації торгівлі. Звітуючи перед депутатами Держдуми, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв застеріг, що «Росія теж показуватиме свої зуби».
«Нас 17 років тримали в передпокої, де ми наполегливо доводили, що гідні вступити до СОТ і відповідаємо його стандартам», – каже Дмитро Медведєв. «Тепер у нас з’явилося повне право вимагати дотримання цих правил від інших країн СОТ щодо російських товарів, – продовжує він. – Тут вагатися не треба. Будемо і зуби показувати, якщо це законно й обгрунтовано. Будемо звертатися до судів та інших структур. Також вважаю правильним підготувати ухвалення законів, націлених на захист інтересів російського бізнесу, порушених застосуванням щодо нього незаконних санкцій», – каже голова російського уряду.
Нас 17 років тримали в передпокої, де ми наполегливо доводили, що гідні вступити до СОТ. Тепер у нас з’явилося повне право вимагати дотримання правил від інших країн СОТ щодо російських товарівДмитро Медведєв
Тим часом, як пояснює експерт із варшавського Центру східних досліджень Рафал Садовський, до важкого санкціонування російської економіки Європейський союз переходити не поспішатиме.
«Консенсусу щодо накладення економічних санкцій, тобто, переходу, до так званої третьої фази покарань у Євросоюзі немає, – пояснює польський експерт. – Наскільки мені зрозуміло, деякі країни співдружності наполягають на тому, що перехід до цих найпотужніших санкцій можливий тільки у тому разі, якщо російські війська вдадуться до вторгнення на схід України. Нині мова йде про озброєні групи чи окремих осіб, які оперують в Україні. Тож ці держави заявляють, що власне вторгнення ще не було».
Консенсусу щодо накладення економічних санкцій, тобто, переходу, до так званої третьої фази покарань у Євросоюзі немаєРафал Садовський
ЄС говорить із Кремлем незрозумілою мовою – експерт
Європейський союз для тиску на Росію намагається використовувати старі методи, мову яких Кремль не дуже добре розуміє, а тому вони неефективні. Так вважає старший радник Фонду Маршалла Майкл Лі. Він називає підхід Євросоюзу «постмодерним», бо у діалозі з Москвою той використовує економічні інструменти, взаємну торгівлю, тобто, саме ті важелі, які були ефективними для розвитку Заходу.
«Однак, мова Путіна зовсім інша, тому ми з ним перебуваємо не на одному рівні. ЄС думає, що саме інтеграцією, взаємною економічною залежністю можна стабілізувати світ. Однак, навіть недалеке минуле підтверджує зворотнє. Приклади Слободана Мілошевича чи Саддама Хусейна свідчать, що ми дуже слабкі, коли обмежуємося тільки інструментами тиску цього виду», – переконаний брюссельський аналітик.