Прага – Перша хвиля світової фінансової кризи у 2008 році стала попередженням, на яке відреагували на сході Європи і проігнорували на півдні. Так експерти пояснюють той факт, що нині Євросоюз має більші проблеми зі старими членами на півдні, а не з новими, значно біднішими країнами сходу.
«Прощавай, Східна Європо, привіт, нудна північ» – цими словами у британському часописі «Економіст» завершувалася розповідь про те, як трьом балтійським країнам вдалося подолати спад 2008 року і опинитися серед найбільш надійних економік Європи, що розташувалися на півночі континенту.
А тим часом брак реформ дався взнаки на півдні континенту, де високий рівень життя фінансувався за рахунок великих зовнішніх запозичень.
«Гадаю, тут багато залежить від історії. Південні країни мають великий державний борг та складну регуляторну систему, яка гальмує інновації. А нові країни-члени ЄС мають набагато більше бажання реформуватися, щоб вийти сильнішими з кризи», – пояснює брюссельський економіст із Центру європейської політики Фабіан Зулееґ.
Державний борг Греції сягає понад 150% від валового внутрішнього продукту, 120% у Португалії. У Польщі, для порівняння, близько 50%, а в маленькій Естонії, яка має один із найвищих кредитних рейтингів у світі, державний борг ледь перевищує 6 відсотків.
Після кризи Естонії вдалося вийти на 8-відсоткове зростання цього року, близько трьох відсотків матиме Словаччина, і 4 відсотки – Польща. Натомість очікується, що Греція та Португалія втратять, відповідно, 5 з половиною відсотків і майже 2 відсотки.
Повагу потрібно заслужити
На думку експертів, у Східній Європі швидко вивчили урок кризи 2008 року і запровадили бюджетні скорочення, реформи пенсійної системи, реформу бюджетних секторів.
Тепер, на думку Даґа Гартеліуса, шведського посла до ЄС, країни Центральної та Східної Європи можуть вважатися взірцем реформ.
«Якщо пригадати дебати на початку економічної та фінансової кризи восени 2008 року, тоді багато тикали пальцем у Східну Європу. Але тепер їхні цифри свідчать, що завдяки їхнім реформам, ці країни стоять на дуже міцному підмурівку і можуть показати приклад того, як проводити структурні реформи», – говорить шведський посол.
За словами дипломатів, серйозні результати, які продемонстрували східноєвропейські країни, змінили і ставлення до них у Брюсселі, де вони більше не новачки, які мають сидіти мовчки, а шановані партнери.
Матеріал підготувала Марія Щур і Rikard Jozwiak
«Прощавай, Східна Європо, привіт, нудна північ» – цими словами у британському часописі «Економіст» завершувалася розповідь про те, як трьом балтійським країнам вдалося подолати спад 2008 року і опинитися серед найбільш надійних економік Європи, що розташувалися на півночі континенту.
А тим часом брак реформ дався взнаки на півдні континенту, де високий рівень життя фінансувався за рахунок великих зовнішніх запозичень.
«Гадаю, тут багато залежить від історії. Південні країни мають великий державний борг та складну регуляторну систему, яка гальмує інновації. А нові країни-члени ЄС мають набагато більше бажання реформуватися, щоб вийти сильнішими з кризи», – пояснює брюссельський економіст із Центру європейської політики Фабіан Зулееґ.
Державний борг Греції сягає понад 150% від валового внутрішнього продукту, 120% у Португалії. У Польщі, для порівняння, близько 50%, а в маленькій Естонії, яка має один із найвищих кредитних рейтингів у світі, державний борг ледь перевищує 6 відсотків.
Після кризи Естонії вдалося вийти на 8-відсоткове зростання цього року, близько трьох відсотків матиме Словаччина, і 4 відсотки – Польща. Натомість очікується, що Греція та Португалія втратять, відповідно, 5 з половиною відсотків і майже 2 відсотки.
Повагу потрібно заслужити
На думку експертів, у Східній Європі швидко вивчили урок кризи 2008 року і запровадили бюджетні скорочення, реформи пенсійної системи, реформу бюджетних секторів.
Тепер, на думку Даґа Гартеліуса, шведського посла до ЄС, країни Центральної та Східної Європи можуть вважатися взірцем реформ.
«Якщо пригадати дебати на початку економічної та фінансової кризи восени 2008 року, тоді багато тикали пальцем у Східну Європу. Але тепер їхні цифри свідчать, що завдяки їхнім реформам, ці країни стоять на дуже міцному підмурівку і можуть показати приклад того, як проводити структурні реформи», – говорить шведський посол.
За словами дипломатів, серйозні результати, які продемонстрували східноєвропейські країни, змінили і ставлення до них у Брюсселі, де вони більше не новачки, які мають сидіти мовчки, а шановані партнери.
Матеріал підготувала Марія Щур і Rikard Jozwiak
