Українські меншини вирішили створити закон, який зміг би їх захистити. Існуюче законодавство не ефективне і не здатне захистити від дискримінації, стверджує ініціатор проекту, експерт Незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
«Статті у Кримінальному кодексі, які містять певні антидискримінаційні норми, майже не працюють. Навмисність дискримінаційних дій довести майже неможливо, це може трактуватись як оціночні судження автора», – обурюється Юлія Тищенко.
Змінювати закони – не завжди вихід – Джемілєв
Вдосконалення антидискримінаційних законів – це також одна з вимог плану лібералізації візового режиму між Україною і Євросоюзом.
Але змінювати закони – не завжди вихід. В Україні існує законодавча база, яка, фактично, протидіє дискримінації, однак вона не може охопити все – в кожної меншини своя специфіка. Те, що правові норми не виконуються, проблема не законів, а якості їхнього виконання, зазначає голова Меджлісу кримськотатарського народу, член парламентського комітету з національних меншин Мустафа Джемілєв.
«Закони, які забороняють дискримінацію, є, справа в тому, що ці закони не виконуються. У нас в Україні виходить так: спочатку ухвалюють закони, а потім їх ігнорують. Якщо міністр внутрішніх справ Могильов – відвертий шовініст, то про яке виконання законів можна говорити?» – каже Мустафа Джемілєв.
Українські закони відповідають європейським нормам – правозахисник
Українські антидискримінаційні закони відповідають існуючим європейським нормам, запевняє правозахисник Дмитро Гройсман.
«Формально антидискримінаційне законодавство відповідає усім існуючим європейським нормам. Законодавство саме по собі нікого до відповідальності не притягає. Далі є живі люди, організації, установи, які наділені повноваженнями по виявленню, документуванню, розслідуванню та протягуванню до відповідальності винних у вчиненні дискримінаційних дій», – зазначає Дмитро Гройсман.
Разом з тим, Вінницька правозахисна група, яку очолює Дмитро Гройсман, підтримала підготовку нового антидискримінаційного законодавства. Ідею також схвалюють Харківська правозахисна група, Інститут демократії імені Пилипа Орлика і Гей-форум України.
«Статті у Кримінальному кодексі, які містять певні антидискримінаційні норми, майже не працюють. Навмисність дискримінаційних дій довести майже неможливо, це може трактуватись як оціночні судження автора», – обурюється Юлія Тищенко.
Змінювати закони – не завжди вихід – Джемілєв
Вдосконалення антидискримінаційних законів – це також одна з вимог плану лібералізації візового режиму між Україною і Євросоюзом.
Але змінювати закони – не завжди вихід. В Україні існує законодавча база, яка, фактично, протидіє дискримінації, однак вона не може охопити все – в кожної меншини своя специфіка. Те, що правові норми не виконуються, проблема не законів, а якості їхнього виконання, зазначає голова Меджлісу кримськотатарського народу, член парламентського комітету з національних меншин Мустафа Джемілєв.
«Закони, які забороняють дискримінацію, є, справа в тому, що ці закони не виконуються. У нас в Україні виходить так: спочатку ухвалюють закони, а потім їх ігнорують. Якщо міністр внутрішніх справ Могильов – відвертий шовініст, то про яке виконання законів можна говорити?» – каже Мустафа Джемілєв.
Українські закони відповідають європейським нормам – правозахисник
Українські антидискримінаційні закони відповідають існуючим європейським нормам, запевняє правозахисник Дмитро Гройсман.
«Формально антидискримінаційне законодавство відповідає усім існуючим європейським нормам. Законодавство саме по собі нікого до відповідальності не притягає. Далі є живі люди, організації, установи, які наділені повноваженнями по виявленню, документуванню, розслідуванню та протягуванню до відповідальності винних у вчиненні дискримінаційних дій», – зазначає Дмитро Гройсман.
Разом з тим, Вінницька правозахисна група, яку очолює Дмитро Гройсман, підтримала підготовку нового антидискримінаційного законодавства. Ідею також схвалюють Харківська правозахисна група, Інститут демократії імені Пилипа Орлика і Гей-форум України.