У День рідної мови Партія регіонів оприлюднила на своєму сайті лист від імені нацменшин до міжнародних інституцій, у якому йдеться про порушення мовних прав румунів, угорців, росіян та євреїв в Україні. Ці права будуть відновлені, якщо буде ухвалений закон «Про мови в Україні», написаний представниками провладної парламентської більшості, вважає народний депутат від Партії Регіонів Вадим Колесніченко.
«Я особисто, перебуваючи у Києві, протягом двох років не можу забезпечити право своєї дитини на навчання у дитячому садку рідною російською мовою. Чомусь ніхто не бачить намагань сотень тисяч громадян України добитися того, щоб їхні діти навчалися рідною мовою, щоб вони мали можливість і бачити кінострічки, і дивитися телебачення, і спілкуватися з органами державної влади. З приводу начебто утисків української мови: 100 законів забороняють використання всіх інших мов, крім української», – каже Колесніченко.
Чинний закон про мови не виконувався жодним із президентів – автор закону
Бачення мовної політики в Україні представниками нинішньої влади є небезпечним для української мови, відтак і для національної самоідентифікації та суверенітету, вважає відомий український правознавець-міжнародник, автор нині чинного закону про мови Володимир Василенко. За його словами, наявна нині загрозлива ситуація створювалася упродовж десятиліть, через невиконання законодавчих норм.
«Закон «Про мови в Українській РСР» критикували і зараз критикують. Але, навіть ті положення, що є у законі , якби вони були реалізовані, якби влада вже після відновлення незалежності України забезпечила виконання такого закону, то в нас не було б того болю і турботи, що ми маємо зараз. Жоден із президентів України системно не працював над тим, щоб зміцнювалася національна ідентичність української нації», – наголосив Василенко.
Письменники закликають громадськість завадити знищенню української мови
Тим часом українські письменники закликали співгромадян не бути пасивними у відстоюванні права української мови на життя. Саме громадянська активність має стати на заваді реалізації політики зі знищення української мови,йдеться у документі. «Закриття українських шкіл на Сході України лицемірно видаються за «оптимізацію витрат». З підручників історії вириваються сторінки. Зі шкільної програми вилучають «незручні» для влади твори. Концепція літературної освіти дописується на користь російської літератури», – сказано у зверненні, підписаному майже сотнею літераторів. Мовну політику чинної влади може компенсувати лише активна громадськість, зазначив один із них Сергій Грабар.
«Знову є певний тиск на українську мову, спроби знівелювати її. А не може бути Україна без української мови. Нам треба нею розмовляти, спілкуватися, письменникам писати, популяризувати, робити певні дії. Просто треба бути самими собою», – зазначив Грабар.
Долучився до обговорення мовної тематики і Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Він висловив думку про те, що «не треба нагнітати пристрасті з цього приводу». Він припустив, що підготовлений групою депутатів з більшості закон про мови розглядатися на нинішній сесії парламенту не буде.
«Я особисто, перебуваючи у Києві, протягом двох років не можу забезпечити право своєї дитини на навчання у дитячому садку рідною російською мовою. Чомусь ніхто не бачить намагань сотень тисяч громадян України добитися того, щоб їхні діти навчалися рідною мовою, щоб вони мали можливість і бачити кінострічки, і дивитися телебачення, і спілкуватися з органами державної влади. З приводу начебто утисків української мови: 100 законів забороняють використання всіх інших мов, крім української», – каже Колесніченко.
Чинний закон про мови не виконувався жодним із президентів – автор закону
Бачення мовної політики в Україні представниками нинішньої влади є небезпечним для української мови, відтак і для національної самоідентифікації та суверенітету, вважає відомий український правознавець-міжнародник, автор нині чинного закону про мови Володимир Василенко. За його словами, наявна нині загрозлива ситуація створювалася упродовж десятиліть, через невиконання законодавчих норм.
«Закон «Про мови в Українській РСР» критикували і зараз критикують. Але, навіть ті положення, що є у законі , якби вони були реалізовані, якби влада вже після відновлення незалежності України забезпечила виконання такого закону, то в нас не було б того болю і турботи, що ми маємо зараз. Жоден із президентів України системно не працював над тим, щоб зміцнювалася національна ідентичність української нації», – наголосив Василенко.
Письменники закликають громадськість завадити знищенню української мови
Тим часом українські письменники закликали співгромадян не бути пасивними у відстоюванні права української мови на життя. Саме громадянська активність має стати на заваді реалізації політики зі знищення української мови,йдеться у документі. «Закриття українських шкіл на Сході України лицемірно видаються за «оптимізацію витрат». З підручників історії вириваються сторінки. Зі шкільної програми вилучають «незручні» для влади твори. Концепція літературної освіти дописується на користь російської літератури», – сказано у зверненні, підписаному майже сотнею літераторів. Мовну політику чинної влади може компенсувати лише активна громадськість, зазначив один із них Сергій Грабар.
«Знову є певний тиск на українську мову, спроби знівелювати її. А не може бути Україна без української мови. Нам треба нею розмовляти, спілкуватися, письменникам писати, популяризувати, робити певні дії. Просто треба бути самими собою», – зазначив Грабар.
Долучився до обговорення мовної тематики і Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Він висловив думку про те, що «не треба нагнітати пристрасті з цього приводу». Він припустив, що підготовлений групою депутатів з більшості закон про мови розглядатися на нинішній сесії парламенту не буде.
