Руйнування пам’ятника вірменсько-української дружби в Нікополі, паплюження єврейського цвинтаря у Павлограді, побиття студентів з арабських країн у Дніпропетровську. Ці та інші факти, кажуть представники національних громад та студенти-іноземці, дають підстави говорити про прояви ксенофобії в регіоні. Міліція схожі випадки або не фіксує зовсім, або кваліфікує як звичайне хуліганство.
Суссія та Хасан – африканці-студенти одного з дніпропетровських вишів. Кажуть, іноді у місті страшно навіть вийти на вулицю.
– По вулицях Дніпропетровська краще не ходити вночі. Тільки вдень. Бо всі неприємності, що трапляються, стаються затемна.
– У маршрутці якась одна жінка почала на мене матюкатись і навіть хотіла побити.
Єврейська громада Дніпропетровська запровадила моніторинг ЗМІ щодо ксенофобських проявів. За місяць на дніпропетровських інтернет-сайтах зафіксували понад дві сотні відверто антисемітських коментарів. Євреї дивуються редакційній політиці ЗМІ, які допускають таке явище. В громаді переконані: проблема ксенофобії загострюватиметься, доки суспільство і влада мовчать..
Круглий стіл щодо ксенофобії, Дніпропетровськ, 4 лютого 2011 року«Лідери нації, представники влади мають подавати приклад толерантного ставлення до людей інших рас, націй, релігій. Коли лідери будуть показувати приклад – підтягнеться і суспільство. А зараз владоможці роблять вигляд, що це незначна, маргінальна проблема. Оце і є найстрашнішим», – заявив в інтерв’ю Радіо Свобода член правління Єврейської громади Дніпропетровська Олег Ростовцев.
Вечори національної культури як спосіб зближення
Подолати проблему ксенофобії в поліетнічному місті, кажуть експерти, можна. Розпочати пропонують із потужної інформаційної кампанії, щоб позбутись «неприйняття чужого». У Дніпропетровському університеті економіки та права, де навчається понад 60 студентів-іноземців, таку роботу здійснюють вже другий рік, розповів Радіо Свобода керівник відділу роботи з іноземними студентами вишу Андрій Виселко.
Зруйновані єврейські поховання у Павлограді (Фото дніпропетровської єврейської громади)«Найбільш поширений у нас захід – це вечори культури тієї чи іншої країни. У нас вчаться студенти з 18 країн, із деяких країн – по одному-двоє представників. Але це не заважає їм влаштовувати вечори, проводити свята національних кухонь в гуртожитку. Наші студенти-іноземці спілкуються з усіма на рівних», – зазначив викладач університету.
Хто виховуватиме толерантність у суспільстві?
У столичному Конгресі національних громад, який понад 5 років моніторить ситуацію ксенофобії в Україні, кажуть: загалом в останні два роки число проявів ксенофобії в країні скоротилось. Торік достеменно підтверджених випадів нападів на ґрунті расової чи національної ненависті зафіксували удвічі менше, ніж 2008-го, усього три десятки. Але це не означає, що проблему подолано. І культурно-просвітницьких заходів, які ініціюють неурядові організації, тут недостатньо, вважає експерт Конгресу національних громад України В’ячеслав Ліхачов.
«Звичайно, має бути цілеспрямована державна програма. Держава має внести відповідні компоненти у шкільну та вузівську освітню програму. По-друге, має підтримувати всі енто-національні просвітницькі проекти. Це тривалий процес – виховання толерантності нації. Але досвід Європи і США свідчить, що тільки така робота може дати відчутний результат», – сказав в коментарі для Радіо Свобода експерт з питань національних меншин В’ячеслав Ліхачов.
Суссія та Хасан – африканці-студенти одного з дніпропетровських вишів. Кажуть, іноді у місті страшно навіть вийти на вулицю.
– По вулицях Дніпропетровська краще не ходити вночі. Тільки вдень. Бо всі неприємності, що трапляються, стаються затемна.
– У маршрутці якась одна жінка почала на мене матюкатись і навіть хотіла побити.
Єврейська громада Дніпропетровська запровадила моніторинг ЗМІ щодо ксенофобських проявів. За місяць на дніпропетровських інтернет-сайтах зафіксували понад дві сотні відверто антисемітських коментарів. Євреї дивуються редакційній політиці ЗМІ, які допускають таке явище. В громаді переконані: проблема ксенофобії загострюватиметься, доки суспільство і влада мовчать..
Вечори національної культури як спосіб зближення
Подолати проблему ксенофобії в поліетнічному місті, кажуть експерти, можна. Розпочати пропонують із потужної інформаційної кампанії, щоб позбутись «неприйняття чужого». У Дніпропетровському університеті економіки та права, де навчається понад 60 студентів-іноземців, таку роботу здійснюють вже другий рік, розповів Радіо Свобода керівник відділу роботи з іноземними студентами вишу Андрій Виселко.
Хто виховуватиме толерантність у суспільстві?
У столичному Конгресі національних громад, який понад 5 років моніторить ситуацію ксенофобії в Україні, кажуть: загалом в останні два роки число проявів ксенофобії в країні скоротилось. Торік достеменно підтверджених випадів нападів на ґрунті расової чи національної ненависті зафіксували удвічі менше, ніж 2008-го, усього три десятки. Але це не означає, що проблему подолано. І культурно-просвітницьких заходів, які ініціюють неурядові організації, тут недостатньо, вважає експерт Конгресу національних громад України В’ячеслав Ліхачов.
«Звичайно, має бути цілеспрямована державна програма. Держава має внести відповідні компоненти у шкільну та вузівську освітню програму. По-друге, має підтримувати всі енто-національні просвітницькі проекти. Це тривалий процес – виховання толерантності нації. Але досвід Європи і США свідчить, що тільки така робота може дати відчутний результат», – сказав в коментарі для Радіо Свобода експерт з питань національних меншин В’ячеслав Ліхачов.
| Довідка На Дніпропетровщині наразі діє більше ніж сотня обласних, міських та районних національно-культурних товариств. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, близько 20% населення Дніпропетровської області складають представники національних меншин. Найчисельнішими є спільноти 10-ти етносів: росіян, білорусів, євреїв, вірменів, азербайджанців, молдаван, ромів, татар, німців, і грузинів. |
