Єнс Столтенберг очолював західний військовий альянс НАТО упродовж 10 років – з 2014 до 2024 року.
Його книга мемуарів, який виходить у світ 23 жовтня, охоплює весь його період на посаді, включно з «поразкою» НАТО в Афганістані у 2021 році та початком агресії Росії в Україні у 2014 році.
Є там міркування про майбутнє альянсу після обрання Дональда Трампа президентом США як у 2018 році, так і знову у 2024 році.
«Тон серед союзників іноді різкий», – пише Столтенберг, який зараз є міністром фінансів у своїй рідній Норвегії. Ще до керівництва НАТО, він очолював її уряд.
Вимоги до Європи та Канади витрачати більше на оборону далеко не новіЄнс Столтенберг
«Однак погляди адміністрації [США] на безпекову політику та співпрацю з НАТО є впізнаваними. Китай продовжує вважатися найважливішим суперником і стратегічним конкурентом Сполучених Штатів; поворот до Індо-Тихоокеанського регіону триває та посилюється. Вимоги до Європи та Канади витрачати більше на оборону далеко не нові».
Та найпоказовіші висновки можна зробити завдяки спогадам Столтенберга про зустрічі з високопосадовцями напередодні та під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Прелюдія до війни
У своїй розповіді про підготовку до нападу він детально описує відсутність інтересу Росії до справжніх переговорів, зокрема зустріч у Нью-Йорку у вересні 2021 року, на якій міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров постійно перебивав його, а його речниця Марія Захарова «стогнала та закочувала очі» щоразу, коли говорив Столтенберг.
В середині жовтня 2021 року, пише він, офіцер розвідки НАТО сказав йому, що Росія має намір «вторгнутися». Причиною, на його думку, був страх перед «політичною загрозою», яку становила «демократична та дедалі більше орієнтована на Захід Україна».
Столтенберг також описує, як змінився президент Росії Володимир Путін, стаючи дедалі більш ізольованим, надто під час пандемії COVID-19.
Ця розповідь збігається з тією, яку розповіла світові у своїх мемуарах, опублікованих раніше цьогоріч, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. За її словами, Путін не приїхав на саміт G20 у 2021 році, бо боявся заразитися вірусом. Вона сказала, що ця ізоляція, можливо, була одним з головних факторів, що спонукали Путіна до вторгнення.
Попри це, пише Столтенберг, ключові країни НАТО Франція та Німеччина заперечували це, як і тоді, коли російські війська анексували Крим у України у 2014 році.
«Обидва випадки проілюстрували глибоку розбіжність між країнами НАТО щодо їхніх поглядів на Росію», – пише він. І приклади, що доводять розбіжності, з’являються ще не раз у міру розвитку сюжету.
Розбуджені війною
Повномасштабна війна в Європі, найбільша з часів Другої світової, розпочалася для Столтенберга з телефонного дзвінка о 4:25 ранку. Невдовзі після цього міністр оборони США Ллойд Остін висловив стурбованість щодо президента України Володимира Зеленського, сказавши Столтенбергу: «Ми боїмося за його життя».
Чотири дні потому Столтенберг нарешті зв'язався із Зеленським, який неодноразово просив про запровадження Альянсом безпольотної зони над Україною. У проханні було відхилено. «Розмова, – зазначає Столтенберг, – була болісною».
Пізніше він пише, що в НАТО було поширеним уявлення, що Київ впаде протягом кількох днів.
Країни НАТО запровадили широкомасштабні економічні санкції проти Росії та почали постачати зброю, а також надавати Україні економічну та гуманітарну допомогу. Мільйони українських біженців отримали притулок у західних країнах.
За даними Кільського інституту, європейські країни надали Україні допомогу на суму 177 мільярдів євро (206,4 мільярда доларів) у період з січня 2022 року по серпень 2025 року, тоді як Сполучені Штати надали 115 мільярдів євро за той самий період.
У цьому контексті Вашингтон є найбільшим постачальником військової допомоги, давши зброї на суму близько 64,6 мільярда євро. Німеччина посідає друге місце з 17,7 мільярдами євро. Поставки включали системи протиракетної оборони Patriot, танки, артилерію та винищувачі, а також британські та французькі крилаті ракети Storm Shadow/SCALP.
У наших партнерах у Вашингтоні було щось пасивне та схильне до поразкиЄнс Столтенберг
Але критики давно стверджують, що зроблено недостатньо, і що надана допомога часто надходить занадто пізно. Столтенберг погоджується.
«Пасивний та схильний до поразки»
Згадуючи підготовку до саміту НАТО в липні 2024 року, він пише: «У наших партнерах у Вашингтоні було щось пасивне та схильне до поразки. Вони мало ризикували, не змогли перейти в наступ і сховали свого президента».
Столтенберг каже, що тодішнього президента США Джо Байдена стримували від прийняття рішень його побоювання щодо того, що скаже «інший хлопець», маючи на увазі Трампа.
«Але не лише США підводили Україну», – пише він. «ЄС обіцяв надати Україні мільйон артилерійських снарядів з березня 2023 року по березень 2024 року, але було доставлено менше половини».
Росія, підтримана Китаєм економічно та Північною Кореєю військово, мала більше ресурсів, ніж Україна, у війні на виснаження, пише Столтенберг. Однак деякі країни НАТО, замість того, щоб схилити шальки терезів, «просто запропонували мінімальну підтримку».
Минуло трохи більше року, відколи Столтенберг пішов з посади генсекретаря НАТО. У лютому 66-річний чоловік обійняв нову посаду міністра фінансів у своїй рідній Норвегії.
Виступаючи на Франкфуртському книжковому ярмарку 17 жовтня, він заявив, що країни НАТО все ще дають «занадто мало і занадто повільно».
За його словами, це прямо пов’язано з запланованою зустріччю в Будапешті між Трампом і Путіним.
«Ми повинні розмовляти з росіянами. Але коли ви розмовляєте з росіянами, це має ґрунтуватися на силі… вони повинні знати, що ми підтримуємо українців. Чим сильніші вони на полі бою, тим сильнішою буде їхня рука за столом переговорів», – додав він.
Форум