Економіка Росії, яка протягом 45 місяців уже фінансує повномасштабну військову агресію проти України, тримається на експорті нафти та газу, зазначають експерти. А ще, як кажуть критики, небажанням Заходу, а також незацікавленістю Китаю та Індії, повністю перекрити це джерело фінансування війни.
Тепер Сполучені Штати, разом з ЄС та Великою Британією, взяли на приціл деякі з найбільших російських нафтогазових компаній та їхні розгалужені дочірні мережі та філії.
Міністерство фінансів США 22 жовтня оголосило про санкції проти державної «Роснефти» та приватної «ЛУКОЙЛ» – двох найбільших російських нафтових компаній, експорт яких значною мірою поповнює скарбницю Кремля.
Наступного дня, 23 жовтня, Брюссель запровадив санкції проти «Роснефти» та «Газпромнефти». Остання є ще однією великою нафтовою компанією – «дочкою» державного газового гіганта «Газпром».
«Це дуже великі санкції – проти їхніх двох великих нафтових компаній», – заявив президент США Дональд Трамп у Білому домі 22 жовтня, назвавши санкції «жахливими».
Тож чи спрацюють вони? Чи виснажить російську військову машину внесення Роснефти та Лукойлу до чорного списку?
Не одразу.
Коли буде відчутний вплив?
Короткостроковий вплив цих санкцій буде обмеженимОлександра Прокопенко
«Гадаю, короткостроковий вплив цих санкцій буде обмеженим», – сказала Олександра Прокопенко – колишня радниця Центрального банку Росії, а зараз аналітик Берлінського Центру Карнегі з вивчення Росії і Євразії.
«Обидві компанії, ймовірно, готувалися до них. Крім того, значні обсяги експорту нафти деноміновані в юанях та рублях, тому не очікую жодного різкого впливу на бюджет», – сказала вона.
Санкції були першими значними заходами, вжитими адміністрацією Трампа, сказала Марія Шагіна – дослідниця Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Берліні. Заходи стали відображенням розчарування «тактикою зволікання» Росії у зусиллях щодо припинення бойових дій в Україні.
Однак вона сказала, що «ще належить побачити, наскільки серйозно адміністрація Трампа буде застосовувати ці заходи».
Наприклад, за словами Шагіної, оголошення США відкладає запровадження санкцій на місяць: до 21 листопада.
Путін показав, що готовий нести значні витрати для досягнення своїх цілейДженніфер Кавано
«Що ще важливіше, — сказала вона, — ще належить побачити, чи візьме Міністерство фінансів США екстериторіальний підхід і чи застосує вторинні санкції до китайських та індійських організацій, включно з фінансовими установами».
Дженніфер Кавано, старша наукова співробітниця вашингтонського аналітичного центру Defense Priorities, має сумніви, що санкції матимуть значний вплив на війну в Україні.
«Для Путіна ця війна є екзистенційною», — сказала вона, — «Він показав, що готовий нести значні витрати для досягнення своїх цілей, з погляду втрачених російських життів та економічних і військових витрат. Цей останній раунд санкцій не змінить цього розрахунку».
Карта Китаю (та Індії)
З моменту вторгнення в лютому 2022 року Захід намагався загнати Москву в лещата санкцій; Росія зараз є країною світу, що перебуває під найбільшим тиском санкцій.
Однак її економіка не виправдала очікувань, що Москва опиратиметься, коли в неї закінчаться гроші, рубль впаде або почнеться гіперінфляція.
Економіка справді сповільнилася, хоча це головним чином результат політичного втручання: Центральний банк підвищує процентні ставки, щоб стримати зростаючу інфляцію. Уряд нещодавно оголосив про підвищення податків для підтримки доходів до держбюджету.
Тим часом Москва рішуче підтримує тиск на свою військову машину, навіть попри вражаючі показники втрат.
Західні санкції виявилися більш «дірявими» та менш ефективними, ніж сподівалися експерти. Це дозволило Москві продовжувати продавати нафту та газ нетерплячим китайським, індійським, турецьким та іншим покупцям.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, Росія заробила 13,35 мільярда доларів на експорті сирої нафти та палива у вересні, що значно менше, ніж у липні. Падіння було зумовлене насамперед обмеженнями експорту: кампанія безпілотників України була спрямована проти російських нафтопереробних заводів та трубопроводів і на 30 відсотків скоротила нафтопереробні потужності країни.
Також послаблює санкції Європа, де деякі країни – Словаччина та Угорщина – продовжують купувати російську нафту, а кілька інших – Нідерланди, Франція та Бельгія – продовжують купувати російський скраплений природний газ. Країни ЄС також купують значну кількість російського газу через трубопровід «Турецький потік».
Трамп розкритикував Європу за це.
«Вони фінансують війну проти самих себе. Хто, чорт забирай, про таке чув?» — сказав він у своїй промові в ООН минулого місяця. «Вони повинні негайно припинити всі закупівлі енергоносіїв у Росії. Інакше ми всі марнуємо купу часу».
Більшість європейських країн поступово припинили імпорт російської сирої нафти у 2022 році, а наступного року – і бензину та продуктів переробки. ЄС заявляє, що поступово припинить весь імпорт російського СПГ, що залишився, до кінця 2027 року.
Блок також запровадив санкції проти понад 20 китайських та інших іноземних фірм, пов’язаних з імпортом російської нафти.
Ефективність санкцій залежатиме від їхнього виконання та сили альянсів СШАЛеслі Палті-Гусман
«Роснефть» та «ЛУКОЙЛ» мали час побудувати альтернативні системи та ланцюги поставок.
«Ефективність санкцій залежатиме від їхнього виконання та сили альянсів США», — сказала Леслі Палті-Гусман, експертка з енергетики та засновниця консалтингової компанії Energy Vista. «Російські компанії опанували ухилення від санкцій, але західні технології пильно стежать за перевалкою вантажів з судна на судно, підробкою сигналів і потенційними покупцями».
Нові санкції «безумовно будуть пом’якшені шляхом пристосування до санкцій, що зробили не лише «Роснефть» та «ЛУКОЙЛ», а й їхні покупці», – сказала Рейчел Зімба, дослідниця санкцій у Центрі нової американської безпеки у Вашингтоні.
«Це, безумовно, матиме певний ефект, і більший, ніж якщо європейці діяли би самостійно, але реальний вплив залежатиме від готовності США не просто погрожувати вторинними санкціями іноземним фінансовим установам та портам, а робити це», – сказала вона.
Ще належить побачити, чи застосує США вторинні санкції до китайських та індійських організацій, включно з фінансовими установамиМарія Шагіна
Незрозуміло, як саме відреагують Індія та Китай – два найбільші покупці російського експорту нафти. Китай є одним із головних союзників і торговельних партнерів Москви, яка постачає значну частину своїх енергоносіїв через сибірські трубопроводи.
Індія досі чинила опір тиску США щодо скорочення використання російської енергії, і Трамп розкритикував за це Нью-Делі. У серпні він запровадив штрафні тарифи, посилаючись на російський імпорт Індією.
Це може змінитися.
Найбільший покупець російської нафти в Індії, Reliance, яка має домовленість з «Роснефтью» щодо імпорту близько 500 000 барелів щодня, як повідомляється, вирішила припинити цей імпорт після заяви США.
«Нью-Делі набагато більш вразливий до загроз і, як очікується, згорне свою діяльність», – сказала Шагіна. «Однак буде важче відлякати китайські нафтопереробні заводи, які менш інтегровані у світові енергетичні ринки».
«Окрім Китаю, який покупець все ще готовий ризикувати, імпортуючи нафту «Роснефті»?» – сказала Палті-Гузман.
Форум