За словами міністра палива та енергетики Юрія Бойка, вступ України до Європейського енергетичного співтовариства свідчить про прагнення вибудовувати українську енергетичну політику за принципами Євросоюзу. А міністр економіки Македонії Фатмір Бесімі розцінив вступ України до європейської енергоспільноти як «важливий етап у процесі розвитку енергетичної політики ЄС і розширення її меж».
Європейське енергетичне співтовариство створили в 2005 році з метою поширення досвіду внутрішнього енергетичного ринку ЄС на країни Східної Європи та сприяння залученню інвестицій в енергетичну галузь країн-учасниць угоди. На сьогодні до угоди приєдналися 14 країн-членів ЄС та 7 Балканських країн.
Статус без інвестицій
Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський вважає, що приєднання до європейської енергоспільноти може посилити позиції України на переговорах з Росією, але не надто суттєво.
«Хоч яким би формальним був вступ до європейського енерготовариства, у будь-якому разі це підйом статусу української сторони – чи то «Нафтогазу» чи Мінпаливенерго, – зауважує експерт. – Щодо впливу на переговори – не думаю, що це сильно вплине на переговори щодо створення або тристороннього консорціуму, або українсько-російського спільного підприємства. На сьогодні головні рішення ухвалюються все-таки на векторі Росія-ЄС».
У Міністерстві палива та енергетики зазначають, що приєднання України до Енергетичного співтовариства посприяє залученню інвестицій в енергетичний сектор країни. Проте Валентин Землянський скептично оцінює такі перспективи.
«Очікувати приходу європейських інвестицій у газотранспортну систему я б не став, – каже він. – Бо два роки ми чекали. І, окрім формальних вимог, реальних надходжень чи реальної участі ЄС у модернізації газотранспортної системи ми не відчуваємо і не бачимо».
«Обхідна» загроза транзиту
Керівник енергетичних програм центру імені Разумкова Володимир Саприкін зазначає, що на перешкоді залученню інвестицій в енергетичний сектор стоять два фактори: загальний непривабливий інвестиційний клімат і будівництво Росією обхідних газопроводів.
«Обхідні газопроводи поки що не зменшили, але у подальшому суттєво можуть зменшити обсяги прокачки газу через Україну, – зазначає Саприкін. – Крім того, інвестиційний клімат в Україні є незадовільним. Нестабільна фінансова компанія «Нафтогаз» перешкоджає будь-якому інвестуванню у цей сектор».
Угода про вступ України до Європейського енергетичного співтовариства має набути чинності після її ратифікації Верховною Радою. Представників різних депутатських фракцій кажуть, що проблем з ратифікацією бути не повинно.
Європейське енергетичне співтовариство створили в 2005 році з метою поширення досвіду внутрішнього енергетичного ринку ЄС на країни Східної Європи та сприяння залученню інвестицій в енергетичну галузь країн-учасниць угоди. На сьогодні до угоди приєдналися 14 країн-членів ЄС та 7 Балканських країн.
Статус без інвестицій
Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський вважає, що приєднання до європейської енергоспільноти може посилити позиції України на переговорах з Росією, але не надто суттєво.
«Хоч яким би формальним був вступ до європейського енерготовариства, у будь-якому разі це підйом статусу української сторони – чи то «Нафтогазу» чи Мінпаливенерго, – зауважує експерт. – Щодо впливу на переговори – не думаю, що це сильно вплине на переговори щодо створення або тристороннього консорціуму, або українсько-російського спільного підприємства. На сьогодні головні рішення ухвалюються все-таки на векторі Росія-ЄС».
У Міністерстві палива та енергетики зазначають, що приєднання України до Енергетичного співтовариства посприяє залученню інвестицій в енергетичний сектор країни. Проте Валентин Землянський скептично оцінює такі перспективи.
«Очікувати приходу європейських інвестицій у газотранспортну систему я б не став, – каже він. – Бо два роки ми чекали. І, окрім формальних вимог, реальних надходжень чи реальної участі ЄС у модернізації газотранспортної системи ми не відчуваємо і не бачимо».
«Обхідна» загроза транзиту
Керівник енергетичних програм центру імені Разумкова Володимир Саприкін зазначає, що на перешкоді залученню інвестицій в енергетичний сектор стоять два фактори: загальний непривабливий інвестиційний клімат і будівництво Росією обхідних газопроводів.
«Обхідні газопроводи поки що не зменшили, але у подальшому суттєво можуть зменшити обсяги прокачки газу через Україну, – зазначає Саприкін. – Крім того, інвестиційний клімат в Україні є незадовільним. Нестабільна фінансова компанія «Нафтогаз» перешкоджає будь-якому інвестуванню у цей сектор».
Угода про вступ України до Європейського енергетичного співтовариства має набути чинності після її ратифікації Верховною Радою. Представників різних депутатських фракцій кажуть, що проблем з ратифікацією бути не повинно.