Закарпаття першим із-поміж усіх регіонів України отримає стратегію управління своїми побутовими відходами. Допоможе в цьому Євросоюз у рамках потужного проекту під назвою «Управління відходами – Східний регіон».
Охочих стати пілотним регіоном в Україні було чимало, але перевагу віддали Закарпаттю, бо воно – «ворота до Європи». А ще, кажуть експерти, тут існує низка проблем, пов’язаних із відходами, у тому числі й промисловими.
Іще одну причину обрання Закарпаття назвав національний координатор проекту Олексій Ярошевич: специфіка Закарпаття – проблеми з пластиковими пляшками.
«Так, безперечно, ця проблема існує і в інших регіонах України, але там ті пляшки лежать на одному місці. З гірського ж Закарпаття пластмасовий непотріб потрапляє до Європейського Союзу. З цього приводу скарги до різних європейських інстанцій від Угорщини та Словаччини надходять практично щомісяця», – каже він, пригадуючи, скільки пластикового сміття несуть карпатські річки.
Для Закарпаття розроблять стратегію управління відходами на 15 років
У рамках проекту, що діятиме три роки, в Закарпатті складуть повний перелік сміттєзвалищ, у тому числі несанкціонованих. Відтак спеціалісти вивчать їхній склад, чого більше – скла, паперу, металу чи побутових відходів.
Крім інспектування відходів для Закарпаття розроблять й інтегровану систему управління сміттям на найближчі 15 років. Уже на основі цього можна буде розробляти інвестиційні пропозиції для підприємств, що займаються переробкою сміття, каже керівник проекту «Управління відходами – Схід» Саймон Поу.
До того, як починати роботу із залучення інвестицій, треба оцінити нинішню ситуацію, здійснити її аналіз, провести підготовчу роботу, каже він про найближчі плани.
«Бо коли приходить у регіон інвестор, то він мусить побачити: якщо є така стратегія, то інвестор розуміє, що вкладає гроші не в порожні проекти, а в конкретну роботу», – каже керівник проекту.
Закарпатську стратегію сподіваються адаптувати до інших регіонів
Європейські спеціалісти уточнюють: Євросоюз допомагає Україні боротися з проблемою відходів давно. За останні два десятиріччя з різних фондів на охорону довкілля України витратили понад сто мільйонів євро. Зараз, каже представник Делегації Європейського Союзу в Україні Ганс Райн, на цю програму надають іще майже 6 мільйонів.
Роблять це, уточнює Райн, із єдиною метою: «Ми сподіваємося, що в Україні також будуть адаптовані ті практики, що існують у ЄС щодо управління відходами. А там існує доволі сувора практика щодо управління відходами».
Українські фахівці не можуть надякуватися Євросоюзові. І екологи, і комунальники зізнаються: Україна захлинається у смітті.
І уточнюють: лише півсотні міст наразі долучилися до роздільного сортування сміття, а цього недостатньо. Розроблену ж стратегію для Закарпаття можна буде застосувати й для інших областей і бодай частково полегшити глобальну проблему сміття.
Охочих стати пілотним регіоном в Україні було чимало, але перевагу віддали Закарпаттю, бо воно – «ворота до Європи». А ще, кажуть експерти, тут існує низка проблем, пов’язаних із відходами, у тому числі й промисловими.
Іще одну причину обрання Закарпаття назвав національний координатор проекту Олексій Ярошевич: специфіка Закарпаття – проблеми з пластиковими пляшками.
«Так, безперечно, ця проблема існує і в інших регіонах України, але там ті пляшки лежать на одному місці. З гірського ж Закарпаття пластмасовий непотріб потрапляє до Європейського Союзу. З цього приводу скарги до різних європейських інстанцій від Угорщини та Словаччини надходять практично щомісяця», – каже він, пригадуючи, скільки пластикового сміття несуть карпатські річки.
Для Закарпаття розроблять стратегію управління відходами на 15 років
У рамках проекту, що діятиме три роки, в Закарпатті складуть повний перелік сміттєзвалищ, у тому числі несанкціонованих. Відтак спеціалісти вивчать їхній склад, чого більше – скла, паперу, металу чи побутових відходів.
Крім інспектування відходів для Закарпаття розроблять й інтегровану систему управління сміттям на найближчі 15 років. Уже на основі цього можна буде розробляти інвестиційні пропозиції для підприємств, що займаються переробкою сміття, каже керівник проекту «Управління відходами – Схід» Саймон Поу.
До того, як починати роботу із залучення інвестицій, треба оцінити нинішню ситуацію, здійснити її аналіз, провести підготовчу роботу, каже він про найближчі плани.
«Бо коли приходить у регіон інвестор, то він мусить побачити: якщо є така стратегія, то інвестор розуміє, що вкладає гроші не в порожні проекти, а в конкретну роботу», – каже керівник проекту.
Закарпатську стратегію сподіваються адаптувати до інших регіонів
Європейські спеціалісти уточнюють: Євросоюз допомагає Україні боротися з проблемою відходів давно. За останні два десятиріччя з різних фондів на охорону довкілля України витратили понад сто мільйонів євро. Зараз, каже представник Делегації Європейського Союзу в Україні Ганс Райн, на цю програму надають іще майже 6 мільйонів.
Роблять це, уточнює Райн, із єдиною метою: «Ми сподіваємося, що в Україні також будуть адаптовані ті практики, що існують у ЄС щодо управління відходами. А там існує доволі сувора практика щодо управління відходами».
Українські фахівці не можуть надякуватися Євросоюзові. І екологи, і комунальники зізнаються: Україна захлинається у смітті.
І уточнюють: лише півсотні міст наразі долучилися до роздільного сортування сміття, а цього недостатньо. Розроблену ж стратегію для Закарпаття можна буде застосувати й для інших областей і бодай частково полегшити глобальну проблему сміття.