У той же час, із Тернополя вже 10 днів узагалі не вивозять сміття. Дорогу до міського звалища перекрили мешканці навколишніх сіл. Вони вдаються до таких дій не перший рік. Хоча звалище біля села Малашівці офіційно закрили ще 13 років тому, заміни йому не знайшли досі. Минулої весни міська влада пообіцяла зупинити вивезення. При цьому попросила час до першого липня 2010 року. Час минув, і люди знову стали на шляху вантажівок зі сміттям.
Забруднене місто
Мешканці Малашівців наполягають: звалище мало бути закрите ще 1997 року. Ще тоді екологи і санстанція дійшли висновку, що воно несе загрозу довкіллю не лише навколишніх сіл, а й самому обласному центру. Адже Малашівське сміттєзвалище розташоване у місцевості, звідки беруть воду для Тернополя.
Тих, хто заблокував дорогу фурам зі сміттям, не лякає навіть ухвалена раніше Тернопільським окружним адмінсудом заборона перекривати під’їзні дороги до звалища. Представники обласної та місцевої влади критикують своїх попередників у керівних кріслах, які за понад 10 років так і не вирішили проблему утилізації сміття. Розглядали варіант з одним із відпрацьованих кар’єрів на території області. Але все залишилося на рівні обговорення.
Поки що сміття з Тернополя везти нікуди. Його складають у великі поліетиленові пакети, ретельно зав’язують і залишають поряд із контейнерами. Якщо вирішення проблеми затягнеться, у Тернопільському ЖКГ готуються до дезінфекції контейнерів та місць накопичення сміття.
Що зараз відбувається зі сміттям у місті розповідає детальніше мешканка Тернополя Терезія Проць. «Ситуація знов увійшла на круги своя. Тобто знов літо, і знов сміття не вивозять. Я живу в багатоквартирному будинку, у нас на подвір’ї гора сміття. У мене хоча б вікна виходять на вулицю, а не на подвір’я. Мешканці, в яких вікна виходять на подвір’я, відчувають серйозний дискомфорт у квартирах», - розповідає тернопільчанка.
Відпочинок зі сміттям
Тим часом сміття «загрожує» і Криму. Йдеться про тверді побутові відходи, проблема збирання та утилізації яких останнім часом на півострові дуже загострилася. Експерти та урядовці зазначають, що території автономії накопичили катастрофічну кількість відходів. Полігони для їхнього складання переповнені. На величезну кількість сміття нарікають і курортники, повідомляє кримський кореспондент Радіо Свобода.
За даними уряду в Криму накопичилося понад 70 мільйонів кубічних метрів твердих побутових відходів, з них лише 30 мільйонів кубів - на спеціальних полігонах. Втім, більшість із них уже переповнені.
Найкритичніша ситуація склалася на Південному узбережжі Криму. Уже кілька років Ялтинський полігон ТПВ, так зване «Гаспринське звалище» офіційно закрите. Лише цього року Ялтинська міськрада заплатить не менше 20 мільйонів гривень за вивезення сміття за межі міста. Але й тут проблема. Цього року Сімферопольська міськрада заборонила приймати на міському полігоні ТПВ ялтинське сміття. Тепер його доводиться возити до Сак та Алушти. На території Великої Ялти місця для нового сміттєзвалища місця немає, будівництво запланованого для цього курорту полігону ТПВ в Білогірському районі зупинено через зміну влади в Криму.
Як виявилося, новий кримський уряд на чолі з Василем Джарти призупинив усі програми зі створення нових полігонів для утилізації сміття. Спершу прем’єр заявив, що держава виділить кошти на реалізацію цієї програми, й іноземні інвестиції тут не потрібні. Однак, нещодавно в кримському уряді була презентована інвестиційна пропозиція однієї з іспанських фірм, яка пропонує вкласти у сміттєпереробку в Криму близько 30 мільйонів євро.
Разом із тим, низка екологічних організацій півострова виступила з вимогою повернутися до вже узгоджених з екологічною громадськістю та науковцями проектів спорудження сміттєпереробних комплексів із залученням австрійських, словацьких та італійських інвесторів.
Поки триває дискусія - кому і де будувати об’єкти для переробки твердих побутових відходів, кількість сміття на півострові зростає. За даними офіційних джерел, в населених пунктах автономії щороку накопичується близько 1 мільйону тон побутових відходів, кількість яких щороку збільшується на 10%. І щороку громадськість виходить на збір сміття – на Ялтинській яйлі, на Казантипі, Тарханкуті, в інших місцях – щоб зібрати і вивезти сміття на спеціальні полігони. В деяких населених пунктах комунальники разом із підприємцями встановили спеціальні баки для роздільного збору відходів. Втім, це не призводить до значних змін, адже на півострові діє лише кілька малопотужних сміттєпереробних комплексів.
Правила поводження з побутовими відходами
Роздільне збирання сміття та використання відходів як вторинної сировини, оновлення сміттєвозів, облаштування контейнерних майданчиків. А також - створення нових полігонів та модернізація старих для захоронення сміття. Це – основні шляхи вирішення проблеми зі сміттям у столиці, запропоновані міською радою у програмі поводження з побутовими відходами. Розповідає Максим Баринов, заступник начальника Головного управління комунального господарства Києва. «Які стимули потрібні? Не хочемо жити в смітнику. То які ще стимули потрібні? В новій редакції Закону «Про відходи» та новій редакції Адміністративного Кодексу передбачені штрафні санкції не такі, як раніше (від 3 гривень 50 копійок до 17 гривень). Зараз мінімальний штраф за порушення поводження з побутовими відходами для фізичних осіб складає від 340 до 1360 гривень, а для юридичних осіб від 850 до 1700». Відповідно до Закону «Про відходи», аналогічні штрафи передбачені також за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері впорядкування територій населених пунктів. Однак, як стверджують експерти, протоколи про такі стягнення складають рідко.
Втілювати програму поводження з побутовими відходами у Києві планують п’ять років, а на фінансування обіцяють виділити чотири мільярди гривень. Це означає - по двісті мільйонів на рік. Притому, що загалом річні витрати на житлово-комунальне господарство - 757 мільйонів.
На кожного міського мешканця України в середньому припадає 1 тонна сміття, констатують фахівці. І для вирішення проблеми в Україні бракує переробних заводів. А ті, що є, майже не використовують сучасні технології. Водночас в Україні не створили привабливого інвестиційного клімату для залучення грошей на вирішення проблеми, зауважує еколог Володимир Борейко. «Я говорив з одним голландським підприємцем. Він сказав, що в Києві він не може займатися своєю справою, бо чиновники потребують дуже високі хабарі. Нема інвестиційного клімату, нема політичної волі, яка б змушувала керівників райадміністрацій та міськадміністрації займатися проблемою сміття», - зауважує він.
На звалищах України 25 мільярдів тонн відходів
В демократичному світі реалізується модель еко-соціальної ринкової економіки, де екологічні вимоги ставляться на один щабель з економічними чи соціальними. В Україні ж екологічна свідомість як представників влади, так і інших громадян є низькою, стверджує колишній міністр екології та природних ресурсів Іван Заєць. Східна Німеччина мала колись такі ж проблеми з утилізацією сміття, як і Україна, продовжує депутат. «У Східній Німеччині було дуже багато полігонів. Зараз там практично немає звалищ, все переробляється, все утилізується. У нас же це все викидається», - говорить він.
За підрахунками екологів, вторинна сировина в Україні переробляється максимум на 7 відсотків. А, наприклад, у Сполучених Штатах та Японії – на 80 відсотків, у Голландії – на 90 відсотків. Країни Євросоюзу поставили перед собою мету: до 2020 року з кожної тонни сміття переробляти половину. У Чехії вже майже 45 відсотків усіх пластикових відходів йдуть на переробку. Польща ж порівняно з країнами Західної Європи, відстає у вирішенні питання утилізації сміття, розповідає варшавська кореспондентка Радіо «Свобода». Не зважаючи на вимоги Євросоюзу, зараз на полігонах опиняється 95% відходів.
На українських звалищах накопичилося 25 мільярдів тон відходів. І щороку площа звалищ України продовжує зростає на півтори тисячі гектарів.
Забруднене місто
Мешканці Малашівців наполягають: звалище мало бути закрите ще 1997 року. Ще тоді екологи і санстанція дійшли висновку, що воно несе загрозу довкіллю не лише навколишніх сіл, а й самому обласному центру. Адже Малашівське сміттєзвалище розташоване у місцевості, звідки беруть воду для Тернополя.
Тих, хто заблокував дорогу фурам зі сміттям, не лякає навіть ухвалена раніше Тернопільським окружним адмінсудом заборона перекривати під’їзні дороги до звалища. Представники обласної та місцевої влади критикують своїх попередників у керівних кріслах, які за понад 10 років так і не вирішили проблему утилізації сміття. Розглядали варіант з одним із відпрацьованих кар’єрів на території області. Але все залишилося на рівні обговорення.
Поки що сміття з Тернополя везти нікуди. Його складають у великі поліетиленові пакети, ретельно зав’язують і залишають поряд із контейнерами. Якщо вирішення проблеми затягнеться, у Тернопільському ЖКГ готуються до дезінфекції контейнерів та місць накопичення сміття.
Що зараз відбувається зі сміттям у місті розповідає детальніше мешканка Тернополя Терезія Проць. «Ситуація знов увійшла на круги своя. Тобто знов літо, і знов сміття не вивозять. Я живу в багатоквартирному будинку, у нас на подвір’ї гора сміття. У мене хоча б вікна виходять на вулицю, а не на подвір’я. Мешканці, в яких вікна виходять на подвір’я, відчувають серйозний дискомфорт у квартирах», - розповідає тернопільчанка.
Відпочинок зі сміттям
Тим часом сміття «загрожує» і Криму. Йдеться про тверді побутові відходи, проблема збирання та утилізації яких останнім часом на півострові дуже загострилася. Експерти та урядовці зазначають, що території автономії накопичили катастрофічну кількість відходів. Полігони для їхнього складання переповнені. На величезну кількість сміття нарікають і курортники, повідомляє кримський кореспондент Радіо Свобода.
За даними уряду в Криму накопичилося понад 70 мільйонів кубічних метрів твердих побутових відходів, з них лише 30 мільйонів кубів - на спеціальних полігонах. Втім, більшість із них уже переповнені.
Найкритичніша ситуація склалася на Південному узбережжі Криму. Уже кілька років Ялтинський полігон ТПВ, так зване «Гаспринське звалище» офіційно закрите. Лише цього року Ялтинська міськрада заплатить не менше 20 мільйонів гривень за вивезення сміття за межі міста. Але й тут проблема. Цього року Сімферопольська міськрада заборонила приймати на міському полігоні ТПВ ялтинське сміття. Тепер його доводиться возити до Сак та Алушти. На території Великої Ялти місця для нового сміттєзвалища місця немає, будівництво запланованого для цього курорту полігону ТПВ в Білогірському районі зупинено через зміну влади в Криму.
Як виявилося, новий кримський уряд на чолі з Василем Джарти призупинив усі програми зі створення нових полігонів для утилізації сміття. Спершу прем’єр заявив, що держава виділить кошти на реалізацію цієї програми, й іноземні інвестиції тут не потрібні. Однак, нещодавно в кримському уряді була презентована інвестиційна пропозиція однієї з іспанських фірм, яка пропонує вкласти у сміттєпереробку в Криму близько 30 мільйонів євро.
Разом із тим, низка екологічних організацій півострова виступила з вимогою повернутися до вже узгоджених з екологічною громадськістю та науковцями проектів спорудження сміттєпереробних комплексів із залученням австрійських, словацьких та італійських інвесторів.
Поки триває дискусія - кому і де будувати об’єкти для переробки твердих побутових відходів, кількість сміття на півострові зростає. За даними офіційних джерел, в населених пунктах автономії щороку накопичується близько 1 мільйону тон побутових відходів, кількість яких щороку збільшується на 10%. І щороку громадськість виходить на збір сміття – на Ялтинській яйлі, на Казантипі, Тарханкуті, в інших місцях – щоб зібрати і вивезти сміття на спеціальні полігони. В деяких населених пунктах комунальники разом із підприємцями встановили спеціальні баки для роздільного збору відходів. Втім, це не призводить до значних змін, адже на півострові діє лише кілька малопотужних сміттєпереробних комплексів.
Правила поводження з побутовими відходами
Роздільне збирання сміття та використання відходів як вторинної сировини, оновлення сміттєвозів, облаштування контейнерних майданчиків. А також - створення нових полігонів та модернізація старих для захоронення сміття. Це – основні шляхи вирішення проблеми зі сміттям у столиці, запропоновані міською радою у програмі поводження з побутовими відходами. Розповідає Максим Баринов, заступник начальника Головного управління комунального господарства Києва. «Які стимули потрібні? Не хочемо жити в смітнику. То які ще стимули потрібні? В новій редакції Закону «Про відходи» та новій редакції Адміністративного Кодексу передбачені штрафні санкції не такі, як раніше (від 3 гривень 50 копійок до 17 гривень). Зараз мінімальний штраф за порушення поводження з побутовими відходами для фізичних осіб складає від 340 до 1360 гривень, а для юридичних осіб від 850 до 1700». Відповідно до Закону «Про відходи», аналогічні штрафи передбачені також за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері впорядкування територій населених пунктів. Однак, як стверджують експерти, протоколи про такі стягнення складають рідко.
Втілювати програму поводження з побутовими відходами у Києві планують п’ять років, а на фінансування обіцяють виділити чотири мільярди гривень. Це означає - по двісті мільйонів на рік. Притому, що загалом річні витрати на житлово-комунальне господарство - 757 мільйонів.
На кожного міського мешканця України в середньому припадає 1 тонна сміття, констатують фахівці. І для вирішення проблеми в Україні бракує переробних заводів. А ті, що є, майже не використовують сучасні технології. Водночас в Україні не створили привабливого інвестиційного клімату для залучення грошей на вирішення проблеми, зауважує еколог Володимир Борейко. «Я говорив з одним голландським підприємцем. Він сказав, що в Києві він не може займатися своєю справою, бо чиновники потребують дуже високі хабарі. Нема інвестиційного клімату, нема політичної волі, яка б змушувала керівників райадміністрацій та міськадміністрації займатися проблемою сміття», - зауважує він.
На звалищах України 25 мільярдів тонн відходів
В демократичному світі реалізується модель еко-соціальної ринкової економіки, де екологічні вимоги ставляться на один щабель з економічними чи соціальними. В Україні ж екологічна свідомість як представників влади, так і інших громадян є низькою, стверджує колишній міністр екології та природних ресурсів Іван Заєць. Східна Німеччина мала колись такі ж проблеми з утилізацією сміття, як і Україна, продовжує депутат. «У Східній Німеччині було дуже багато полігонів. Зараз там практично немає звалищ, все переробляється, все утилізується. У нас же це все викидається», - говорить він.
За підрахунками екологів, вторинна сировина в Україні переробляється максимум на 7 відсотків. А, наприклад, у Сполучених Штатах та Японії – на 80 відсотків, у Голландії – на 90 відсотків. Країни Євросоюзу поставили перед собою мету: до 2020 року з кожної тонни сміття переробляти половину. У Чехії вже майже 45 відсотків усіх пластикових відходів йдуть на переробку. Польща ж порівняно з країнами Західної Європи, відстає у вирішенні питання утилізації сміття, розповідає варшавська кореспондентка Радіо «Свобода». Не зважаючи на вимоги Євросоюзу, зараз на полігонах опиняється 95% відходів.
На українських звалищах накопичилося 25 мільярдів тон відходів. І щороку площа звалищ України продовжує зростає на півтори тисячі гектарів.
