Юнаки та дівчата у жовтих футболках стоять у різних куточках Майдану Незалежності зі стосами книжок у руках. Спочатку просто читають, а потім починають роздавати їх перехожим.
Конституція Пилипа Орлика вивчається у шкільному курсі історії, згадки про неї містить і сучасне українське законодавство. Проте, як виявилося, більшість із тих, хто отримав її текст від учасників акції, до цього не чули про неї, і жоден – не читав. Дехто починав читати одразу ж на вулиці.
У козацьких законодавців є чому повчитися нинішнім
Текст Конституції Пилипа Орлика, який роздавали учасники акціїКонституція, укладена наступником Івана Мазепи, гетьманом Пилипом Орликом ще у 1710 році. Так, вона дає змогу усунути гетьмана від влади лише на підставі підозри в корупції, надає право малозабезпеченим не платити мита й збори, а якщо міський бюджет має перевитрати – Конституція зобов’язує керівників міста сплатити їх зі своєї кишені.
Першу українську конституцію варто прочитати кожному, адже вона дає уявлення про рівень козацької демократії, та порівняти її із сучасною, вважає організатор флеш-мобу, голова київського осередку руху «Простір Свободи» Тарас Пушкар.
«Не усі права і свободи в нашій сучасній Конституції розкриті краще, аніж у документі Пилипа Орлика. Тому ми повинні, звертаючи увагу на нашу історію, будувати майбутнє», – підсумовує організатор акції.
Пам’ятник Орлику буде не в Києві, а в Бендерах
Багато істориків вважають цей документ найпершою демократичною конституцією в Європі, адже він написаний за 81 рік до появи польського основного закону, і на 77 років раніше за американський. Попри це, 300-ту річницю Конституції Пилипа Орлика на державному рівні Україна не відзначає. У лютому за відповідну постанову проголосувало лише 210 народних депутатів.
Учасники флеш-мобу вшановують Пилипа ОрликаСвою позицію пояснив регіонал Вадим Колесніченко, який голосував проти вшанування гетьмана. «Я, наприклад, пишаюся, що це перша в Європі Конституція, яка так добре прописана. Загалом Конституція Пилипа Орлика – дуже цікавий документ, але більше для фахівців. А для держави Україна? Чи потрібно святкувати цей день на державному рівні? Ми так можемо взагалі загратися, і кожен день буде якимось святом», – каже депутат.
Дослідник Конституції історик Олександр Алфьоров вважає, що влада має інші причини закривати очі на доробок Пилипа Орлика. «Якщо ми подивимося на аспекти, прописані в договорах і постановах, із яких складається Конституція 300 років тому, то побачимо ті ж проблеми, що й є зараз: боротьба з корупцією, створення помісної православної церкви, соціальний захист населення… За 300 років нічого не змінилося. Саме тому чинна влада не хоче навіть показувати, що є цей документ», – зауважує історик.
Олександр Алфьоров рік тому знайшов у російських архівах і скопіював оригінал Конституції Пилипа Орлика, написаний тодішньою українською мовою – мовного оригіналу. До цього правники, дослідники та викладачі користувалися лише її перекладом із латини. Радіо Свобода вже розповідала про це відкриття. Проте з того часу українська влада нічого не робить для популяризації першої української конституції, вважає автор відкриття.
Тим часом про 300-річчя Конституції Орлика згадала опозиційний лідер Юлія Тимошенко, назвавши її свідченням демократії та слави України.
На вулиці Пилипа Орлика у Києві досі немає пам’ятника гетьману, а лише камінь із написом, що тут його буде споруджено. Натомість такий пам’ятник скоро буде у Молдові. Його урочисто відкриють 9 квітня в місті Бендери у Придністров’ї, де гетьман писав Конституцію.
Конституція Пилипа Орлика вивчається у шкільному курсі історії, згадки про неї містить і сучасне українське законодавство. Проте, як виявилося, більшість із тих, хто отримав її текст від учасників акції, до цього не чули про неї, і жоден – не читав. Дехто починав читати одразу ж на вулиці.
У козацьких законодавців є чому повчитися нинішнім
Першу українську конституцію варто прочитати кожному, адже вона дає уявлення про рівень козацької демократії, та порівняти її із сучасною, вважає організатор флеш-мобу, голова київського осередку руху «Простір Свободи» Тарас Пушкар.
«Не усі права і свободи в нашій сучасній Конституції розкриті краще, аніж у документі Пилипа Орлика. Тому ми повинні, звертаючи увагу на нашу історію, будувати майбутнє», – підсумовує організатор акції.
Пам’ятник Орлику буде не в Києві, а в Бендерах
Багато істориків вважають цей документ найпершою демократичною конституцією в Європі, адже він написаний за 81 рік до появи польського основного закону, і на 77 років раніше за американський. Попри це, 300-ту річницю Конституції Пилипа Орлика на державному рівні Україна не відзначає. У лютому за відповідну постанову проголосувало лише 210 народних депутатів.
Дослідник Конституції історик Олександр Алфьоров вважає, що влада має інші причини закривати очі на доробок Пилипа Орлика. «Якщо ми подивимося на аспекти, прописані в договорах і постановах, із яких складається Конституція 300 років тому, то побачимо ті ж проблеми, що й є зараз: боротьба з корупцією, створення помісної православної церкви, соціальний захист населення… За 300 років нічого не змінилося. Саме тому чинна влада не хоче навіть показувати, що є цей документ», – зауважує історик.
Олександр Алфьоров рік тому знайшов у російських архівах і скопіював оригінал Конституції Пилипа Орлика, написаний тодішньою українською мовою – мовного оригіналу. До цього правники, дослідники та викладачі користувалися лише її перекладом із латини. Радіо Свобода вже розповідала про це відкриття. Проте з того часу українська влада нічого не робить для популяризації першої української конституції, вважає автор відкриття.
Тим часом про 300-річчя Конституції Орлика згадала опозиційний лідер Юлія Тимошенко, назвавши її свідченням демократії та слави України.
На вулиці Пилипа Орлика у Києві досі немає пам’ятника гетьману, а лише камінь із написом, що тут його буде споруджено. Натомість такий пам’ятник скоро буде у Молдові. Його урочисто відкриють 9 квітня в місті Бендери у Придністров’ї, де гетьман писав Конституцію.
