Доступність посилання

ТОП новини

Музей гетьманства: козацький осередок на Подолі


Передані до Музею гетьманства документи канцелярії Гетьманської управи та особисті речі Павла Скоропадського, 24 листопада 2009 року
Передані до Музею гетьманства документи канцелярії Гетьманської управи та особисті речі Павла Скоропадського, 24 листопада 2009 року

Київ – У столичному Музеї гетьманства, що на Подолі, зберігаються речі та документи, пов’язані з українськими гетьманами. Серед постійних експозицій – зали Мазепи, Орлика, Хмельницького та Скоропадського.

Нині у Музеї гетьманства зберігається понад 6 тисяч експонатів, кожен із яких так чи інакше стосується гетьманської доби. Постійних експозицій чотири, проте для екскурсійних груп, охочих дізнатися більше про інших представників гетьманської доби в музеї готові організовувати тимчасові виставки.

Першим експонатом Музею гетьманства була куляста ударна головка булави. Її передали з Вінниччини: один із мешканців знайшов її у себе на городі.

Датували знахідку ХІІІ століттям – і внесли до журналу як перший експонат. Від початку 1990-х років у музеї назбиралося понад шість тисяч експонатів.

Гетьманів розташували у «будинку Мазепи»

Будинок Музею гетьманства теж має свою легенду. Існує версія, що його збудували за наказом Івана Мазепи, – хоча історики доводять, що сам гетьман ніколи тут не бував.

Нині у музеї зберігаються відомості про найперших власників маєтку, родину Сичевських. За документами, вони володіли будинком із 1717 року.

«Це говорить про те, що будинок був і до них. І, можливо, легенда, що це будинок Івана Степановича Мазепи, – справжня. Не впевнена, що гетьман тут жив, але побудувати його міг – для спеціальних справ козацьких», – розповідає директор Музею гетьманства Галина Ярова.

На двох поверхах приміщення музею співіснують два стилі: українське бароко та європейський класицизм. Причиною цього є пожежа, яка сталася на початку ХІХ століття і зруйнувала значну частину Подолу.

Через серйозні пошкодження нові власники не лише відновили старе приміщення, але й надбудували другий поверх. Прикрасили його фронтоном із колонами – за проектом відомого київського архітектора Меленського.

Історія на двох поверхах

Перша зала присвячена Іванові Мазепі та козацьким реаліям за його керування. Тут – і барокова гравюра на честь гетьмана, і фотографії церков, які Мазепа споруджував по всій Україні за власний кошт. Поруч – речі з козацького життя: шаблі, невеличка гармата, порохівниця.

Гвинтові сходи ведуть відразу до експозиції Богдана Хмельницького. Полотно на всю стіну художника Андрія Юхимця розповідає про життя гетьмана на Січі, його взаємини з полковниками та духовенством. Поруч із картиною – корогва із родинним гербом Хмельницького, який, як вважають дослідники, підтверджує, що гетьман походив із української шляхти.

За залою Хмельницького – експозиція Пилипа Орлика. Він став гетьманом по смерті Івана Мазепи й незабаром увійшов в історію як автор першої української Конституції.

Гордістю музею вважають залу Павла Скоропадського. Це – єдина в Україні постійна експозиція цього українського політика. У музеї розповідають, що на розширення експозиції вплинула донька гетьмана, Олена Скоропадська, яка нині живе у Швейцарії.

«Вона дуже полюбляє наш музей. Ми маємо Оленчину сорочечку, вишиту її мамою ще у 1920-х роках. Є у нас і сорочка її сестри Єлизавети. У цій залі – також подарунок Олени Павлівни, серія картин-портретів гетьманів, замовлених у Берліні її батьком», – додає Галина Ярова.

«Усе забуваю тебе запитати: де пернач, який я колись послав як знак гідності Головного Отамана? Ти настоюй на тому, щоб пернач в урочисті дні дійсно вживали. Такі дрібні речі мають значення…» – писав Павло Скоропадський синові Данилу. Напередодні колекція Музею гетьманства поповнилася таким-от листуванням, яке відкриває завісу над родинним життям гетьмана та його справою за кордоном.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG