Смертність від сухот за останні п’ять років зменшилася в Україні на чверть, повідомляє Міністерство охорони здоров’я. (За офіційними даними, протягом минулого року від цієї хвороби померли 10 тисяч українців). Незважаючи на уповільнення темпів, епідемія туберкульозу в Україні триває.
Держава фінансує лише медикаменти
За останній рік на лікування сухот виділили загалом 540 мільйонів гривень: 140 мільйонів гривень - з державного бюджету, ще 400 мільйонів гривень - з місцевих бюджетів, тому що всі лікувально-профілактичні установи знаходяться сьогодні в місцевій комунальній власності, зазначив заступник міністра охорони здоров’я Валерій Бідний. За його словами, виділених грошей не вистачає, тому доводиться їх витрачати на найнеобхідніше – медикаменти.
«140 мільйонів, нажаль, пішли тільки на стовідсоткове забезпечення медикаментами цього року. Враховуючи економічну кризу, ми не могли говорити про розвиток і особливо про фінансування сучасним обладнанням, тому було прийнято рішення - в першу чергу забезпечити медикаментами. Якщо говорити про 5-річнудержавну програму - це 1,3 мільярда гривень», - сказав Валерій Бідний.
Заступник міністра охорони здоров’я Валерій Бідний уточнив: допомога хворому на туберкульоз у середньому обходиться у близько 15 гривень - на харчування та близько 15-20 гривень – на медикаменти. «Я говорю про ті медикаменти, де є супутня патологія або якісь ускладнення. Це крім того, що медикаменти (протитуберкульозні препарати) виділяються безкоштовно за рахунок державного бюджету».
Гроші на ліки дійсно є, а на все інше (харчування, ремонт та інші потреби) - «кіт наплакав», зауважує на прикладі своєї клініки співробітник Дніпропетровської обласної протитуберкульозної лікарні Дмитро Крижанівський.
«Протитуберкульозні препарати отримуємо централізовано з Києва, ми на це гроші не витрачаємо. А от з харчуванням доводиться викручуватися – гроші з’їдає інфляція. Не можемо зробити ремонт та створити спеціальне відділення для лікування хворих на резистентну форму сухот, тобто стійку до ліків», - розповідає Дмитро Крижанівський.
Кожен десятий хворий на туберкульоз в Європі — українець
Щодня на туберкульоз захворюють 90 українців, 27 - помирають. Кожен десятий хворий на туберкульоз в Європі — українець, констатують експерти. Про високий рівень захворюваності, порівняно з іншими державами світу, говорить і представниця Українського Товариства Червоного Хреста Алла Хабарова.
«Рівень захворюваності туберкульозом в Україні у 8-10 разів перевищує показники розвинутих країн. За останні роки все більшою проблемою стають стійкі до туберкульозних препаратів форми захворювання, а також поєднання ВІЧ-туберкульоз», - розповіла представниця Українського Товариства Червоного Хреста.
На диспансерному обліку перебувають півмільйона українців, інформує голова парламентського комітету з питань охорони здоров`я Тетяна Бахтєєва. 90 тисяч - із відкритою формою недуги. Водночас голова правління фундації громадського руху «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко стверджує, що офіційна кількість хворих на сухоти є заниженою. «Дійсно, наші фтизіатри працюють, виявляють хворих на туберкульоз і йде покращення офіційної статистики, але є бездомні, яких ніхто не обраховував».
За словами Віталія Руденка, нині в Україні, за неофіційними даними, осіб без певного місця проживання - близько 800 тисяч, і більше половини з них хворі на сухоти. «За нашими припущеннями, фактично ніхто з них не стоїть на обліку в лікарнях. Таким чином до офіційних хворих добавляється ще тисяч 400 чи 500, які є носіями мультирезистентної форми туберкульозу», - зауважив Віталій Руденко.
Щороку 8 тисяч хворих на мультирезистентний туберкульоз
Мультирезистентна форма туберкульозу є стійкою до стандартних медикаментів. Іншими словами – стійкою до відносно дешевих медикаментів. Піврічний курс лікування простої форми коштує в середньому 500 гривень, а мультирезистентна обходиться у рази дорожче. Щорічно в Україні фіксують вісім тисяч нових хворих на такий різновид сухот. Загалом на нього страждають близько 70 тисяч українців.
Поки що в Україні бракує обладнання для діагностики стійких до ліків форм сухот, зазначає Світлана Черенько, голова Комітету з питань протидії ВІЛ/СНІД, туберкульозу та іншим соціально небезпечним хворобам Мінздраву України.
«В Україні є повна стовідсоткова забезпеченість протитуберкульозними препаратами першого ряду для лікування нових випадків захворювання. Але в нас виросла нова проблема – хіміорезистентний туберкульоз. Вартість лікування цих хворих у сто разів більша, ніж нових випадків і за державні кошти ми не забезпечуємо на сто відсотків лікування цих пацієнтів. На сто відсотків забезпечується тільки невелика кількість невартісних препаратів», - говорить Світлана Черенько.
Збирання додаткових закладів (тим більше, в умовах досі не ухваленого держбюджету, економічної кризи у країні) не є обов’язком держави, вважає секретар парламентського комітету з питань охорони здоров'я Лілія Григорович. На її думку, варто надати більше прав керівникам лікувальних установ. «Дуже доручним було б, у контексті медичної реформи, ухвалити закон, який більше надавав би повноважень і можливостей для господарської некомерційної діяльності керівникам лікувальних установ», - пояснила Лілія Григорович.
Туберкульоз не є хворобою тільки злиденних людей. Побувши у приміщенні або, наприклад, у вагоні метро, поряд із хворим, кожен опиняється у групі ризику. Якщо, звичайно, є проблеми з імунітетом. А щоб його посилити, лікарі радять добре харчуватися, не зловживати дієтами, уникати стресів. І ще, як кажуть медики, коли більше трьох тижнів допікає кашель, тримається висока температура, стрімко настає втома, немає апетиту, турбує задишка, біль у грудній клітині, – треба звертатися до лікаря. Крім того, незважаючи на всю складність та підступність туберкульозу, цю недугу можна вилікувати. Одужують понад дві третини хворих.
Держава фінансує лише медикаменти
За останній рік на лікування сухот виділили загалом 540 мільйонів гривень: 140 мільйонів гривень - з державного бюджету, ще 400 мільйонів гривень - з місцевих бюджетів, тому що всі лікувально-профілактичні установи знаходяться сьогодні в місцевій комунальній власності, зазначив заступник міністра охорони здоров’я Валерій Бідний. За його словами, виділених грошей не вистачає, тому доводиться їх витрачати на найнеобхідніше – медикаменти.
«140 мільйонів, нажаль, пішли тільки на стовідсоткове забезпечення медикаментами цього року. Враховуючи економічну кризу, ми не могли говорити про розвиток і особливо про фінансування сучасним обладнанням, тому було прийнято рішення - в першу чергу забезпечити медикаментами. Якщо говорити про 5-річнудержавну програму - це 1,3 мільярда гривень», - сказав Валерій Бідний.
Заступник міністра охорони здоров’я Валерій Бідний уточнив: допомога хворому на туберкульоз у середньому обходиться у близько 15 гривень - на харчування та близько 15-20 гривень – на медикаменти. «Я говорю про ті медикаменти, де є супутня патологія або якісь ускладнення. Це крім того, що медикаменти (протитуберкульозні препарати) виділяються безкоштовно за рахунок державного бюджету».
Гроші на ліки дійсно є, а на все інше (харчування, ремонт та інші потреби) - «кіт наплакав», зауважує на прикладі своєї клініки співробітник Дніпропетровської обласної протитуберкульозної лікарні Дмитро Крижанівський.
«Протитуберкульозні препарати отримуємо централізовано з Києва, ми на це гроші не витрачаємо. А от з харчуванням доводиться викручуватися – гроші з’їдає інфляція. Не можемо зробити ремонт та створити спеціальне відділення для лікування хворих на резистентну форму сухот, тобто стійку до ліків», - розповідає Дмитро Крижанівський.
Кожен десятий хворий на туберкульоз в Європі — українець
Щодня на туберкульоз захворюють 90 українців, 27 - помирають. Кожен десятий хворий на туберкульоз в Європі — українець, констатують експерти. Про високий рівень захворюваності, порівняно з іншими державами світу, говорить і представниця Українського Товариства Червоного Хреста Алла Хабарова.
«Рівень захворюваності туберкульозом в Україні у 8-10 разів перевищує показники розвинутих країн. За останні роки все більшою проблемою стають стійкі до туберкульозних препаратів форми захворювання, а також поєднання ВІЧ-туберкульоз», - розповіла представниця Українського Товариства Червоного Хреста.
На диспансерному обліку перебувають півмільйона українців, інформує голова парламентського комітету з питань охорони здоров`я Тетяна Бахтєєва. 90 тисяч - із відкритою формою недуги. Водночас голова правління фундації громадського руху «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко стверджує, що офіційна кількість хворих на сухоти є заниженою. «Дійсно, наші фтизіатри працюють, виявляють хворих на туберкульоз і йде покращення офіційної статистики, але є бездомні, яких ніхто не обраховував».
За словами Віталія Руденка, нині в Україні, за неофіційними даними, осіб без певного місця проживання - близько 800 тисяч, і більше половини з них хворі на сухоти. «За нашими припущеннями, фактично ніхто з них не стоїть на обліку в лікарнях. Таким чином до офіційних хворих добавляється ще тисяч 400 чи 500, які є носіями мультирезистентної форми туберкульозу», - зауважив Віталій Руденко.
Щороку 8 тисяч хворих на мультирезистентний туберкульоз
Мультирезистентна форма туберкульозу є стійкою до стандартних медикаментів. Іншими словами – стійкою до відносно дешевих медикаментів. Піврічний курс лікування простої форми коштує в середньому 500 гривень, а мультирезистентна обходиться у рази дорожче. Щорічно в Україні фіксують вісім тисяч нових хворих на такий різновид сухот. Загалом на нього страждають близько 70 тисяч українців.
Поки що в Україні бракує обладнання для діагностики стійких до ліків форм сухот, зазначає Світлана Черенько, голова Комітету з питань протидії ВІЛ/СНІД, туберкульозу та іншим соціально небезпечним хворобам Мінздраву України.
«В Україні є повна стовідсоткова забезпеченість протитуберкульозними препаратами першого ряду для лікування нових випадків захворювання. Але в нас виросла нова проблема – хіміорезистентний туберкульоз. Вартість лікування цих хворих у сто разів більша, ніж нових випадків і за державні кошти ми не забезпечуємо на сто відсотків лікування цих пацієнтів. На сто відсотків забезпечується тільки невелика кількість невартісних препаратів», - говорить Світлана Черенько.
Збирання додаткових закладів (тим більше, в умовах досі не ухваленого держбюджету, економічної кризи у країні) не є обов’язком держави, вважає секретар парламентського комітету з питань охорони здоров'я Лілія Григорович. На її думку, варто надати більше прав керівникам лікувальних установ. «Дуже доручним було б, у контексті медичної реформи, ухвалити закон, який більше надавав би повноважень і можливостей для господарської некомерційної діяльності керівникам лікувальних установ», - пояснила Лілія Григорович.
Туберкульоз не є хворобою тільки злиденних людей. Побувши у приміщенні або, наприклад, у вагоні метро, поряд із хворим, кожен опиняється у групі ризику. Якщо, звичайно, є проблеми з імунітетом. А щоб його посилити, лікарі радять добре харчуватися, не зловживати дієтами, уникати стресів. І ще, як кажуть медики, коли більше трьох тижнів допікає кашель, тримається висока температура, стрімко настає втома, немає апетиту, турбує задишка, біль у грудній клітині, – треба звертатися до лікаря. Крім того, незважаючи на всю складність та підступність туберкульозу, цю недугу можна вилікувати. Одужують понад дві третини хворих.
