Український військовий, курсант академії сухопутних військ у Львові Роман Гребенюк розповідає, як захищав Донецький аеропорт
День силового розгону Майдану змінив все моє життя – Юлій Терехов
УПА воювала навіть не маючи надії на перемогу, а тепер, маючи свою державу, багато людей не розуміють її цінність
«Він жив у Росії, але настільки був вражений окупацією Криму, що приїхав захищати Україну»
«Нас пустили у ДАП, бо була підозра, що у згорілому танку лишився член екіпажу» – Маштабей
«Просто разюча різниця, коли стріляли «сєпари», а коли – російські найманці»
«Коли у нас «віджали» Крим і почалася війна, я прийшов у військкомат, постояв у черзі, записався»
«Перемога – це встановлення справедливості щодо України, а також реалізація справедливості всередині країни»
«Борода» сказав: «Нас звідси вже ніхто не забере, нам тут капєц», і після цих слів зник зв’язок»
«Якби ми залишились на цій позиції, то навряд чи хтось би вижив»
«Ключовим має бути: поважають – не поважають, довіряють – не довіряють»
«Кіборг», львів’янин Тарас Колодій 697 днів провів у полоні в угруповання «ДНР». Зараз звикає до нормального життя
«Вони ж злодії! Історію нашу вкрали, Крим вкрали! Як із ними домовлятися?!»
«Із моєї групи майже ніхто досі не нагороджений»
«Наша 72-а бригада, крім ДАП, пройшла чи не всю Донеччину. І всюди було гаряче» – «кіборг» із позивним «Високий»
«Через проріз балаклав було добре видно, що це буряти»
«Не за президента ми воювали. Ми воювали за Україну»
«Нас зберегла взаємодія і Бог»
«Ігор Зінич усіх рятував, а його не змогли врятувати»
«Казали: свого застрелиш, то відпустять і більше не битимуть»
«Нам з літака скинули консерви, крупи, тушковане м’ясо. Ми тоді і зрозуміли, що «застрягли» в аеропорту надовго» – Сергій Козій
«Ми затиснули їх на місці й не дали їм просунутися далі» – боєць з Донецького аеропорту
«Я корегував вогонь із вежі ДАПу, а мене записали у дезертири»
«Я хочу довести до кінця цю кримінальну справу, щоб ті, хто катував і вбивав, віддав ці накази, були покарані»
«Треба, щоб діти читали, бачили, знали, щоб не робили наших помилок, цінували те, що є, а не те, що може бути»
В аеропорту люди воювали не за медалі, але боляче, коли хтось її за два тижні заробляє, а в тебе її за півроку немає – Олег Мікац
«Залізо не витримувало, а ми стояли, бо за нами країна, наші близькі. І ніхто аеропорт не здав. Там просто вже не було за що триматися» – кіборг Микола Миньо
«Як можна до влади допускати тих, хто розв’язав цю війну?»
«Я дуже не хочу, щоб люди забували про «кіборгів». Також я не хочу, щоб держава забувала про тих моїх чотирьох бійців, які зникли безвісти»
БІЛЬШЕ
