Операція з деблокування, може, і була реальна, але була непідготовлена і сумбурна
Під час «перемир’я» бойовики викопали протитанкові рови, а нам півмішка піску не було як завезти»
Аеропорт тримали 242 дні. З них 42 – тримав наш 90-й батальйон
«Спочтаку стріляв танк, тоді працювала артилерія, а тоді вже піхота йшла нас штурмувати»
«Може бути довіра тільки до тих командирів, які воювали на передовій, а не хрестики-нулики на картах малювали»
Потрібне не вишиватницько-патріотичне висвітлення війни, а правдиво-патріотичне – «кіборг»
«З житлового будинку вони вели вогонь із ПЗРК. Ми запитали старшого, чи можемо «працювати» по тій вогневій точці, він сказав: «Ні в якому разі»
У Києві презентували фотокнигу бійця Руслана Боровика про події в Донецькому аеропорту
«Я пішов воювати, коли загинув мій друг»
«Хід цієї війни змінило те, що «кіборги» змогли стримати натиск»
«Терористи влаштували нам засідку у відкритому полі»
«Кожну їхню спробу штурму із залученням живої сили, наша артилерія дуже вміло і щільно «клала»»
«Аеропорт взяли, бо забрали усіх знаючих, а прислали необстріляних»
«Багато хлопців, які загинули чи поранені, досі не мають статусу «учасника АТО»
«Били трубами, табуретками, ніжками від столів. Били по голові, у пах. Гарячою праскою руку попрасували. Але найжорстокіше – коли поламаного доламували»
Кирило Бабенцов із позивним «Кобра» розповів Радіо Свобода про те, як потрапив у Донецький аеропорт, про самовільне залишення позицій бійцями ЗСУ та ставлення держави до добровольців.
«П’ять днів артилерія і танки розстрілювали аеропорт і вежу»
«Було дуже страшне відчуття холоду, коли тіло промерзає до кісток»
«Не хочу кричати, що нас злили, але те, що наша влада точно не за Україну, з аеропорту було дуже добре видно» – захисник Донецького аеропорту
«Донецький аеропорт – це український «Сталінград»
Не треба нікого звинувачувати, треба просто зробити висновки, щоб більше це не повторювалося
«Волонтери купили годинники, підписали, а командир їх вручив ніби від президента. А насправді, командир і волонтери просто хотіли хоч якось хлопцям підняти дух»
«Всі розуміли, що це просто загін камікадзе, і тим не менше, пішли і виконали свій обов’язок»
За час перемир’я бойовики готувались, будували бліндажі, а ми не мали права нічого завозити в аеропорт – боєць 93-ї бригади
«Ми захопили в полон бойовиків з «Первой славянской бригады»
Мій друг Ігор залишився з пораненими. Його вбив «Моторола»
«Моторолу» перший раз підстрілили під час мого бою. Він мені дзвонив, погрожував»
«Снайпер у голову «бахнув» і влучив у каску, буквально сантиметр від краю» – «Танас»
«Коли починалися години перемир’я, вони, не ховаючись, проводили ротацію, поранених забирали, убитих. І як тільки все, що їм треба, зробили – одразу відкривали вогонь»
Державі до нас байдуже. Я два тижні в аеропорту без каски ходив. Все на волонтерах тримається – «кіборг»
БІЛЬШЕ
