Болотов – далеко не перший в низці людей, що послужили угрупованню «ЛНР» і закінчили свій шлях рано і трагічно
Я намітив «міністерство» за своєю спеціальністю і спробував туди прорватися...
Ви їдете вглиб від центру всього на 10 кілометрів, але культурна картина змінюється в рази
Ілюзія про те, що Ігор Венедиктович (ватажок угруповання «ЛНР») – близька людина будь-якого «громадянина ЛНР», по суті, ніколи не мала місця
Росте незадоволення та апатія навіть серед прихильників ідеї входження окупованого Донбасу до Росії
На моїй вулиці чоловіки йшли «служити» через дім – молоді частіше, літні не витримували
«Здати аналізи в «республіканської» клініці взагалі неможливо: там уже кілька років не забезпечують реактивами»
«... Їхати треба було значно раніше, задовго до 2014-го. Вже в 90-х – ще тоді було ясно, що хорошого не буде»
В «офіційних» лікувальних закладах лікуватися не по кишені
Коли стало наближатися до півночі, треба було визначатися, чий же виступ все-таки слухати – Захарченка чи Путіна?
Ви думаєте, вигнавши все українське, ми отримали щось натомість?
Знову видовища. А хліб відкладається до кращих часів
Нам щодня вбивають в голови слово «Мінськ», щоб не було непорозумінь щодо кінцевої мети шляху
«Хто допомагає – Росія, хто лагодить – Росія, хто завжди поруч – Росія». Усередині ж самої «республіки» настрої трохи інші
Я не розумію того, хто ще в понеділок жив тут, а в четвер, переїхавши, напише: «Віддати цей смердючий Донбас»
Чутки залишилися єдиним джерелом інформації про реальне людське життя на окупованих територіях
«Продали батьківщину за шмат гнилої московської ковбаси»
Якщо шукаєш щось, будь готовий знайти те, що відповідає ключовому слову запиту, але в деталях буде зовсім іншим
Серед багатьох проросійських в «ДНР» панує думка: через тотальний хаос у «владі» в Луганську «падає тінь» на саму «ДНР»
Мережа аптек на окупованих територіях «націоналізована» ділками у камуфляжі, які отримують надприбуток на людській біді
До війни любити Луганськ було не модно, а публічні зізнання в любові до міста зустрічали, м'яко кажучи, нерозуміння
Першу шпальту прикрашає портрет «народного командира», «Баті» – Павла Дрьомова, убитого незадовго до свого сорокаріччя
«Якщо ви розпинаєтеся на вулиці щодо любові до «ДНР» і, не дай Боже, до Росії, то це викликає підозру»
«Те ресурсы, те силы, которые РФ уже вложила в Донбасс, говорят лишь об одном: сам конфликт – на долгие годы»
Ті, хто вважає, що наші пенсіонери і бюджетники задоволені, повинні просто послухати ці розмови в чергах під «банками»
Можливо, в Луганську ми отримали «консервовану Україну» випуску 2011-2012 року
Економічний закон попиту та пропозиції не спрацьовує. Є і попит, є і пропозиція. Але нема того, що їх зв’язує і забезпечує роботу – грошей
Повертатися – ні за що і ніколи. І на мої розповіді про те, як тут живемо ми, мій приятель різонув: «Якщо доживете там до старості!»
Ніхто не задумався про те, що було б із жителями окупованої території, якби подібна війна почалася
Війна на Донбасі радше нагадує випадковість – ковдру, під якою й далі спокійно протікають бізнес-процеси
БІЛЬШЕ
