Фінансова підтримка Кремлем ніким не визнаних «народних республік» на окупованих Росією територіях Донбасу суттєво знизилася у 2017 році. Про це свідчать затримки з виплатою заробітної плати та пенсій населенню.
Проблему пошуку джерел грошей вирішують у різний спосіб. Найбільш відомі – збут вугілля з нелегальних копалень, розпил на металобрухт заводів та фабрик, обкладання різними видами податків та штрафами підприємців
Не вистачає рублів на «гонорари» військовим в окопах, зрадникам у різних структурних підрозділах окупаційного режиму. Росте незадоволення та апатія навіть серед прихильників ідеї входження окупованого Донбасу до Росії. Всім стало зрозумілим те, що Росії зруйнований Донбас непотрібний.
Зараз дефіциту палива на автозаправках нема. Паливо в автоцистернах із українськими номерами регулярно завозять з території Російської Федерації
Проблему пошуку джерел надходження грошей на фінансування «республік» вирішують у різний спосіб. Найбільш відомі серед них – збут добутого вугілля з нелегальних копалень, розпил на металобрухт заводів та фабрик, обкладання різними видами податків та штрафами підприємців. Добралися навіть до лікарів стоматологів, вимагаючи від них пройти сертифікацію у «народній республіці». Організували обмін українських номерів на номери «ДНР» на автотранспорті, проходження обов’язкового техогляду транспортних засобів. За всі ці «папірці» з печатками невизнаної нелегітимної «республіки» платить населення зі своїх мізерних зарплат та пенсій.
Одним із джерел надходження рублів у «ДНР» є автотранспорт. Минулорічне зникнення бензину було викликане тим, що його постачання було взято під контроль бізнесовими структурами голови «ДНР» Олександра Захарченка. Зараз дефіциту палива на автозаправках нема. Паливо в автоцистернах із українськими номерами регулярно завозять з території Російської Федерації. Ціни на заправках майже не відрізняються від цін на паливо в сусідній Ростовській області Росії.
Пасажирський автотранспорт в «ДНР» також узятий під особистий контроль структурами, наближеними до самого Захарченка – голова якого стирчить з рекламних щитів вздовж доріг Донеччини. Автобуси формально належать приватним власникам, проте їх доходи «націоналізовані» – ними треба ділитися, якщо не бажаєш зайвих проблем.
Прапор ніким невизнаної «республіки» стирчить на пероні автовокзалу міста Чистякова (Тореза). Десятки, сотні прапорів окупантів тріпає вітер над аптеками, лікарнями, крамницями, відділеннями Центрального республіканського банку, школами, різними установами, кінотеатрами та палацами культури, символізуючи, кому це все належить Усередині автовокзалу теж є прапор із двоглавим орлом біля туалету.
На розкладу руху автобусів поряд із місцевими позначені рейси на Москву, Санкт-Петербург, Ялту, Севастополь. Вражає кількість рейсів, які ідуть і з Донецька, і з Горлівки.
Ще більше дивує вартість квитка – 1786 рублів до Москви, 2915 рублів до Санкт-Петербурга. Ціни лякають зубожіле місцеве населення своєю захмарністю
Ще більше дивує вартість квитка – 1786 рублів до Москви, 2915 рублів до Санкт-Петербурга. Ціни лякають зубожіле місцеве населення своєю захмарністю. Ніхто не поспішає купувати квітки та їхати до Москви дивитися на Кремль. Ніде нема попередження про те, що зворотній квиток з Москви коштує вже 2500 рублів, а з Санкт-Петербурга – 3500 рублів Мабуть, в Росії своя шкала цін, згідно з їхніми доходами.
Постає питання: задля чого майже порожні автобуси європейського класу, обладнанні телевізорами, кондиціонерами та мобільним інтернетом, їдуть до Росії? Відповідь дуже проста – заробляти рублі на території Російської Федерації
Далеко не всі автобуси на Москву відображені в розкладі. Вони ідуть один за одним. Інколи, навіть – спарені. В салонах автобусів сидять один, два пасажири. Буває і так, що в них зовсім нікого нема. Постає питання: задля чого майже порожні автобуси європейського класу, обладнанні телевізорами, кондиціонерами та мобільним інтернетом, їдуть до Росії? Відповідь дуже проста – заробляти рублі на території Російської Федерації. Якщо глянути розклад автобусів на Москву, Санкт-Петербург в інтернеті, то можна побачити те, що вони не заходять на жодну автостанцію в Росії. 22 години – і ви у Москві! 33 години – і ви в Санкт – Петербурзі! Скільки за цей час пасажирів підібрав та висадив водій? Майже 1300 кілометрів до Москви збирають рублі водії на території, не зруйнованій війною. Пересікають кордон на автобусах з українськими номерами та заробляють рублі. Дорога в Україну повз блокпости для власників автобусів та водіїв неможлива, тому єдиний шлях заробітку – федеральні траси Росії.
Звичайним мешканцям Чистякова, шокованим недавнім підвищенням ціни на проїзд по місту з 6 до 8 рублів , на кільцевому Торез – Сніжне з 8 до 10 рублів, залишилося тільки одне – проводжати поглядом «пролітаючі» повз них автобуси на Москву.
Мирослав Тямущий, пенсіонер, місто Торез
Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org
