Сергій Грабовський

Законопроект №6451: програма маршу до Європи чи бігу на місці?

Видається, новий закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» у своїй позитивно-декларативній частині буде мати реальну вагу не набагато більшу, ніж свого часу Конституція СРСР

Вперед у минуле, до часів Брежнєва?

Минулого тижня в Україні сталася подія, яка дивним чином залишилася поза увагою аналітиків. Йдеться про арешт сестри депутата-опозиціонера Андрія Парубія

Україна: стабільність без реформ та позиція Заходу

Падіння влади меншості буде тим боліснішим, чим більше вона чіплятиметься за свої позірні «стабільність і реформи»

Міністр Дмитро Табачник: соловей «правильного» тоталітаризму

Чи можна підпускати людину з такими поглядами і моральними якостями до сфери освіти – гадаю, це риторичне запитання

«Велика Вітчизняна» і кільце змарнованого Україною історичного часу

Ще 10 років тому були відсутні широкомасштабні пропагандистські кампанії у зв’язку із тими чи іншими датами Другої світової війни

Чи здатен хтось в Україні воювати з криміналітетом?

Схоже, що сьогодні, користуючись неминучою хвилею нового перерозподілу власності, злочинці прагнуть урвати своє, не гребуючи жодними засобами. А дехто, можливо, ще і сподівається на «кришування» з боку правоохоронних органів...

КСУ і війна за владу: головне попереду?

Видається, не все так просто з рішеннями єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні

Катинська трагедія та політичні пристрасті навколо неї

Київ – Катинь. Ця географічна назва для поляків стала символом жахіття такого ж типу, як для євреїв Східної Європи Бабин Яр. Чи для босняків Сребреніца. Іншими словами, символом масового вбивства людей за сам факт їхньої етнічної чи, точніше, етнополітичної належності. Вбивства, вчиненого в ім’я торжества тієї чи іншої тоталітарної ідеології та певного державного проекту – Всесвітнього Радянського Союзу, Великої Німеччини чи Великої Сербії.

Герой України Бандера і нікчемний донецький суд

У Страсну П’ятницю Україну сколихнули пристрасті: указ про звання Героя Бандері має бути скасований; російські військові пройдуть на 9 Травня у Києві. Перед нами провокація у стилі Луб’янки

Сексуальний страйк, героїнове сало та кримський Лас-Веґас

Київ – «Чому з телеканалів України практично зникли гумористичні програми? – Бо вони не витримують конкуренції із витівками уряду Азарова». Ось такий анекдот днями з’явився в інтернеті. Можливо, дещо тенденційний, як і всі анекдоти, але водночас і показовий, оскільки засвідчує невмирущу здатність українців до іронічного і саркастичного сприйняття політичної дійсності.

Чиїм кумиром є міністр Дмитро Табачник

В Україні набуває масштабів масова кампанія на підтримку міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Так, саме на підтримку. Студентські організації обклеюють стіни університетів листівками, де стверджують – лише Табачник може гарантувати молоді якісну освіту. Маніфестації на підтримку нового шефа освітнього відомства під гаслами: «Студенти поза політикою», «Дмитре Володимировичу, наведіть порядок у вузах» та «Наці, руки геть від Табачника!» проходять під стінами будівлі міністерства

Як зробити багатих багатшими, а бідних – ще біднішими

Словосполучення «непопулярні реформи» знову, як і за часів спершу прем’єрства, а потім президентства Леоніда Кучми, гуляє Україною. Схоже, що суспільство вже заколисане словами про те, що без непопулярних реформ буде значно гірше, ніж зараз. Буде дефолт, катастрофа, колапс економіки, політичний розпад держави... Одне слово, жах.

«Продажна інтелігенція» і хамовиті моралісти

Під час президентських виборів-2010 інтелігенція України поділилася на чотири великих групи. Одна з них просиділа всю виборчу кампанію мовчки, а потім пішла й проголосувала, за кого хотіла (або так само мовчки не пішла і не проголосувала). Друга група з якихось причин (що, чесно кажучи, мали б стати предметом серйозного соціально-психологічного дослідження) вирішила: «великий український поет Чехов», невміння написати власне вчене звання та інші милі дрібниці – ніщо у порівнянні з визначними управлінськими здатностями любого цій групі «міцного господарника». Третя група утворилася перед другим туром голосування головним чином на основі уламків спільнот прихильників тих чи інших кандидатів, що не пройшли до цього туру; ця група або безумовно, або з певною мірою умовності підтримали чинного прем’єра. А от четверту групу становили ті, хто рішуче виступав проти всіх

Карма третього Президента

Віктор Ющенко – постать багато в чому трагічна, насамперед у своїх щирих бажаннях здійснити цілу купу див для українського народу і у не менш щирому небажанні та невмінні рахуватися з об’єктивною дійсністю

Чи стане Віктор Янукович неототалітарним лідером?

Яким виявиться новий політичний режим в Україні? За якими взірцями будуватиметься правління Віктора Януковича? Куди поверне владне кермо лідер української держави? Ці проблеми сьогодні обговорюють не лише у Києві, Донецьку чи Львові, а й у сусідніх столицях, ба більше – не тільки в них, а й за океанами, від Канади до Австралії

«Противсіхство»: принципова позиція чи хворе самолюбство?

Вагомим чинником президентських виборів-2010, який відрізняв їх від попередніх, стала активна агітація на користь голосування проти всіх кандидатів і у першому, і особливо у другому турі

Кафкіанці з Печерських пагорбів

Українська політика – це справжній дивосвіт. Тільки от дива тут здебільшого зі знаком «мінус», тобто або якісь неймовірні жахіття, або – у кращому разі – несусвітні дурощі, які можуть набувати грандіозного масштабу

Фантастика для дорослих: Президент усієї України

Хто б не був обраний на цих президентських виборах, від того він чи вона, образно кажучи, не стане Президентом усіх українців. Чи, принаймні, не стане лиш у силу самого факту обрання; доведеться докласти чимало зусиль, щоби здобутися бодай на визнання більшості громадян держави – й немає жодної гарантії, що ці спроби матимуть успіх

Голодомор: суд завершений. Справа триває

Небезпечні виборчі ігрища-2010

Наближення впритул до першого туру українських президентських виборів-2010 змушує ще раз наголосити на чи не головній проблемі цих виборів. А саме – на проблемі легітимності і легальності самої електоральної процедури, відповідно – й обраного нового глави держави