Після тривалих переговорів урядовий законопроєкт про мобілізацію вирішили повернути на доопрацювання до Кабінету міністрів. Про це повідомив глава фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія. Та згодом у медіа з’явилися повідомлення про те, що уряд збереться позачергово, аби відкликати документ.
Радіо Свобода розпитало у народних обранців про процедурні нюанси та про політичне майбутнє законопроєкту про мобілізацію. На запитання відповідали Роман Костенко (фракція «Голос») та Ірина Фріз (фракція «Європейська солідарність»), членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Що далі?
Роман Костенко, народний депутат України, «Голос», секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
«Зараз дуже складно уряду буде внести законопроєкт, тому що є альтернативні, і з ними потрібно щось робити. По факту, якщо він буде вносити новий законопроєкт, то в нас є ці альтернативні, а, згідно з регламентом, вони вже несуть в собі ту тематику. І якщо є такі законопроєкти, вносити до них альтернативні вже не можна. Або якісь інші, схожі законопроєкти. Тому тут питання будуть вже юридично висвітлювати.
Є версія про те, що влада взагалі вже не планує вносити цей законопроєкт в парламентРоман Костенко
Є версія про те, що влада взагалі вже не планує вносити цей законопроєкт в парламент. І зараз на порядку денному стоїть законопроєкт інший, щодо цифровізації, щодо створення реєстрів. Вони планують проголосувати його. І потім все інше доопрацювати за допомогою підзаконних актів. Така інформація також є. До чого я веду, що зараз говорити, як це буде: чи подасть уряд, чи не подасть, чи буде так, як я назвав.
Сьогодні (11 січня – ред.) все мінялося за день разів 10, мабуть. Тому щось прогнозувати зараз при тій роботі, яку нам пропонують, досить складно. Тому варіантів може бути багато. Який саме вибере коаліці, чи влада, чи уряд, чи Офіс президента, складно спрогнозувати. Це дуже, скажімо так, погано».
Ірина Фріз, народна депутатка України, «Європейська солідарність», членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
«По альтернативних законопроєктах: вони виносяться в зал, ухвалюються парламентом, після того автоматично може вносити Кабмін свій доопрацьований варіант.
Процедура говорить, що потрібно винести рішення по альтернативних, після цього є можливість вносити доопрацьований Кабміном, якщо не буде бажання в президента внести свою редакцію змін до закону про мобілізацію».
Чому законопроєкт відкликали, навіть не проголосувавши?
Роман Костенко, народний депутат України, «Голос», секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
«Я дуже задоволений тим, що саме Верховна Рада показала свою суб'єктність в цей момент. І навіть якщо ми говоримо про «Слуг Народу», не готові голосувати за все, що б їм не прислали з Офісу президента: «От ми хочемо таке – голосуйте». І це дуже такий хороший дзвіночок. Я сподіваюся, що і в подальшому так буде, коли ми будемо голосувати за те, що потрібно українському народові, а не конкретним якимось особистостям чи керівникам. Це також говорить про суб'єктність.
Тому, коли ми говоримо про те, що цей законопроєкт, як м'яч, жбурляли один одному, тут питання в тому було, що його жбурнули Верховній Раді і військовим, і хотіли, щоб той законопроєкт, який був, він негатив, слово «мобілізація» на себе взяла Верховна Рада.
Цей законопроєкт, відправка його уряду на доопрацювання, це не питання припинення мобілізації. У нас закон, проголосований указ президента про мобілізацію, вона йде. Це були деякі питання, де хотіли там або щось покращити за рахунок прав людей або за рахунок якихось там інших питань. От ми сказали, що: «Оце буде конституційно, а це ні. Давайте оці норми ми приберемо, ми готові це розглядати». Тому мобілізація йде, потрібно працювати. Дійсно багато норм є, які можна вирішити указом президента і актами безпосередньо Кабміну».
Ірина Фріз, народна депутатка України, «Європейська Солідарність», членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
«Ніхто не хоче бути цапом від відбувайлом в цьому випадку, хоча питання є настільки актуальним, воно зашкалює своєю актуальністю і потребує врегулювання, з огляду на запит, який надало безпосередньо Генеральний штаб та Міністерство оборони. Ці зміни потрібно вносити. Єдине, що потрібно їх вносити в адекватній редакції, яка б не суперечила Конституції і не мала б корупційних ризиків».
Яка роль президента у поданні нового законопроєкту про мобілізацію?
Роман Костенко, народний депутат України, «Голос», секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
«Він – верховний головнокомандувач. І в законі мобілізація – це його відповідальність. Його відповідальність нікуди не зникає. Тому в нього ті самі обов'язки залишились.
Якби я був президентом, я б зібрав уряд, представників, хто за це відповідає, керівників силових відомств, заслухав би їх. Наприклад, Міністерство оборони каже: «Нам треба, щоб у нас всі стояли на обліку». Ми говоримо: «Мінцифро, що для цього потрібно? Міністерство юстиції, що для цього потрібно для того, щоб не були порушені права людей? Якщо ми хочемо їх обмежити, давайте внесемо зміни в закон про воєнний стан, бо тільки ним можна обмежувати права людей під час війни».
І так до кожного відомства ми мали би пройти, поставити завдання, щось можна указом, щось законом, напрацювати ці акти і прокомунікувати. Але перше, я би зібрав всіх представників всіх політичних сил до цього і сказав би: «Дивіться, у нас є питання – законопроєкт про мобілізацію. Цей найважливіший законопроєкт, я вважаю, за це скликання. З 2019 року це найважливіше, що приймала ця Рада. Нам потрібно його напрацювати, взяти відповідальність і зробити так, щоб наші люди не боялися йти в армію, щоб ми не порушували їхні права. При цьому у нас люди йшли з честю і з мотивацією захистити країну. І потім би всі це напрацювали, а не кидали, як ви правильно сказали, м'ячем один одному, тому що хтось хоче, скажімо так, бути просто красивим лідером, а відповідальність має бути в кожного».
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, скасування відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи. Цей документ з 4 січня розглядав Комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки.
Міністр оборони України Рустем Умєров напередодні заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова і найближчим часом її винесуть на погодження уряду. Умєров повідомив, що у новій редакції врахували всі пропозиції, які погодили з депутатами на засіданнях комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
У комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ще не бачили нового законопроекту з мобілізації і не знають, чи врахує уряд зауваження членів комітету до попереднього законопроекту. Однак там сподіваються отримати документ до реєстрації у залі Верховної Ради – про це в етері Радіо Свобода («Свобода.Ранок») сказала народна депутатка від партії «Голос», членкиня Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська.
Форум