В Україні тривають відключення електроенергії. Залежно від регіону, світла може не бути від кількох годин до доби.
У ніч на суботу російська армія запустила по Україні понад 500 ракет і дронів. У компанії «Центренерго» заявили про наймасованіший удар російської армії по українській інфраструктурі від початку війни та повідомили, що виробництво електроенергії повністю зупинене. Міністр енергетики України Світлана Гринчук зазначила 10 листопада, що пошкоджені внаслідок останніх ударів РФ теплові електростанції «Центренерго» вже почали відновлювати. Російські військові також завдали ударів по підстанціях, які живлять дві атомні електростанції – Хмельницьку та Рівненську.
У Харкові через перебої з електропостачанням зупинялося метро – станції працювали лише як бомбосховища. Вулиці Києва заповнив шум бензинових генераторів – так власники малого та середнього бізнесу намагаються вижити в умовах, коли світла може не бути до 10 годин на добу. Від альтернативних джерел живлення зараз змушені працювати – від кав’ярень і салонів до продуктових магазинів та аптек.
Новий російський удар по українській енергетиці Володимир Зеленський назвав «зухвалим» і «демонстративним». Він закликав західних партнерів посилити санкційний тиск на Росію. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що ядерна безпека в Європі під загрозою. Генеральний директор української енергетичної компанії ДТЕК Максим Тимченко ще наприкінці жовтня зазначав, що, судячи з інтенсивності атак, Росія прагне повністю зруйнувати енергосистему України.
У Міністерстві оборони Росії назвали нові удари «відповіддю на атаки України по цивільних об’єктах».
Про ситуацію журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, поговорили з головою комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства Андрієм Герусом.
– У Києві, Харкові та інших містах масштабні блекаути. Російські військові завдають ударів саме по генеруючих потужностях чи по розподільчих?
У нас є відключення світла, але блекауту в країні немає. Енергосистема працює
– У нас є відключення світла, але блекауту в країні немає. Енергосистема працює. Ударів було завдано і по генеруючих потужностях, і по підстанціях «Укренерго». В останні кілька тижнів атаки припадають переважно на теплову й гідрогенерацію, а також на підстанції «Укренерго». А якщо говорити про прикордонні або прифронтові регіони, то Росія також атакує підстанції обленерго.
– У 2024 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України повідомляло, що до кінця року буде запущено певну трирівневу систему захисту 22 енергооб’єктів. Зокрема, обіцяли забезпечити захист від дронів і ракет. Цей захист зараз не може реагувати на російські атаки чи систему так і не збудували?
– Цей захист у значній мірі був збудований, особливо якщо йдеться про компанію «Укренерго» – там захищено 70 підстанцій. Але треба розуміти, що не можна побудувати такий захист, який повністю убезпечить об’єкти від усіх атак. Адже є дрони, є крилаті ракети, є балістичні ракети. І, на жаль, від балістичних ракет цей захист не може обороняти.
Без ППО, лише засобами цивільного будівництва, на жаль, повністю захистити такі об’єкти неможливо
По-друге, треба розуміти, що енергетичний комплекс – це величезна система. Якщо взяти, наприклад, лінію електропередач від Рівненської АЕС до Києва, то це понад 400 кілометрів, а ще підстанції. Як можна захистити 400 кілометрів якимись бетонними спорудами? Це неможливо. Або коли ми говоримо про електростанції, наприклад, вугільні теплоелектростанції – там десятки гектарів території: десь машинний зал, десь котли, десь інше обладнання, десь трансформатори. Усе це накрити бетонним укриттям нереально. Але можна будувати споруди, які зменшують ризики й зберігають найцінніше, найбільш трудомістке обладнання. І значною мірою ми це зробили. Але без протиповітряної оборони, лише засобами цивільного будівництва, на жаль, повністю захистити такі об’єкти неможливо.
– Ми бачимо, що у бізнесу знову запрацювали генератори, а влада раніше звітувала про запуск певної мережі акумуляторів в Україні. Можете розповісти детальніше? Наскільки ця мережа зараз допомагає забезпечувати електроенергією лікарні, школи, урядові будівлі?
– У нас є energy storages (накопичувачі енергії), які були запущені цього року. Вони переважно працюють для того, щоб надавати послуги енергосистемі, забезпечувати її стійкість, щоб частота не відхилялася від стандартної. Тож, звичайно, вони допомагають енергосистемі, але треба розуміти, що вони не можуть творити дива. Є базові речі в енергосистемі. Перше – має бути генерація електроенергії. І друге – має бути її транспортування від генеруючих установок до кінцевих споживачів. Накопичувачі енергії можуть допомагати зі стабільністю, гнучкістю системи, але вони не можуть виробляти електроенергію. Вони можуть лише взяти її із мережі, а потім повернути назад у мережу. Тому дуже важливими залишаються генерація та транспортування. Це своєрідні «акумулятори», які в умовах, коли Росія атакує українську енергетику, допомагають зберігати стабільність, щоб не стався колапс. Вони допомагають підтримувати стабільність, частоту, відновлювати подачу. Якщо в мережі відбуваються коливання частоти – це погано, бо може призвести до блекаутів. Тож вони швидко реагують: якщо треба підвищити частоту – допомагають підняти, якщо знизити – допомагають знизити. Це потрібно, щоб енергосистема працювала стабільно і щоб ризики блекаутів зменшувалися.
– Якщо Росія продовжить завдавати ударів, чи можливе повторення ситуації 2022–2023 років?
Ситуація непроста, ризики є
– Наслідки серйозні, ситуація непроста, тому, звісно, ризики є. Ми зараз дещо краще готові до складних ситуацій, але бачимо, що інтенсивність і потужність цих атак зростає. І тут питання не лише в «шахедах» – ми бачимо, що і крилаті, і балістичні ракети атакують енергетичні об’єкти у величезній кількості. Тож ситуація складна. Завжди краще готуватися до найскладнішого сценарію – тоді легше пережити і складний, і менш складний. Тому ризики досить великі, і ситуація справді непроста.
