Що відомо про побудову нової Каховської ГЕС, наскільки вона потрібна півдню України та чи є альтернативи? Що каже про будівництво нової ГЕС окупаційна влада захопленої частини Херсонщини? Що буде з південними регіонами країни без нового Каховського водосховища? Про все це – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Кабінет міністрів України 18 липня ухвалив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму телеграм-каналі написав, що цей проєкт розрахований на два роки. На першому етапі спроєктують усі інженерні конструкції та підготують необхідну базу для відновлення ГЕС. Другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована гідроелектростанція. Цей етап передбачає проведення будівельних робіт.
Раніше Шмигаль заявляв, що відновлення Каховської ГЕС коштуватиме орієнтовно один мільярд євро, ще стільки ж грошей піде на інші супутні роботи. За словами прем’єра, влада вже домовилася зі Світовим банком про швидку оцінку збитків та потреб після руйнування Каховської ГЕС.
«Відбудова Каховської електростанції примножить економічний потенціал України як в аграрній, так і в енергетичній сфері», – сказав Шмигаль.
«Вдвічі потужніша Каховська ГЕС за сім з половиною років»
Замовником робіт буде «Укргідроенерго», повідомив український прем’єр. Генеральний директор цієї державної компанії Ігор Сирота в інтерв’ю виданню Forbes від 24 липня розповів, що замість старої Каховської ГЕС розглядають варіант будівництва майже вдвічі потужнішої електростанції. Крім того, проєкт передбачає будівництво рибоходу (рибопропускної споруди – ред.), якого не було на зруйнованій станції.
Сирота зазначив, що потреба у відбудові Каховської ГЕС полягає не стільки в її важливості для енергосистеми України, скільки у важливості існування водосховища. Бо воно забезпечувало водою кілька областей.
За словами гендиректора «Укргідроенерго», Херсонська область втратила 94% води для сільського господарства та промисловості. Втрати Дніпропетровської області становлять 64%, а Запорізької – 70%. На думку очільника «Укргідроенерго», повноцінної альтернативи Каховській ГЕС немає.
Потрібно від семи з половиною до восьми років, щоб відновити потенціал Каховської ГЕСІгор Сирота
В ефірі Радіо Свобода від 31 липня Сирота розповів, що на підготовчі робити підуть два роки, а сама відбудова Каховської ГЕС триватиме шість років після деокупації регіону.
«Нам потрібно від семи з половиною до восьми років, щоб відновити потенціал, який був зруйнований 6 червня (у день руйнування Каховської ГЕС – ред.)», – зазначив він.
Плани окупаційної влади
Призначений Росією «виконувач обов’язків губернатора» окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо в ефірі телеканалу «Росія 24» заявив, що Каховську ГЕС простіше побудувати наново, ніж відновити.
Він сказав, що звести греблю дешевше та швидше. За словами Сальда, відбудова «не за горами», бо в архівах зберігаються чіткі розрахунки будівництва. Крім того, залишилися фахівці, які знають, що потрібно робити – зазначив окупаційний чиновник.
«Дамбу, цілком ймовірно треба відбудувати наново», – сказав він.
Утім, пізніше міністр енергетики Росії Микола Шульгінов заявив, що провести обстеження Каховської ГЕС для оцінки її відновлення поки що неможливо. Про це 27 липня повідомило російське інформагентство ТАСС. За словами російського чиновника, обстеження може відбутися лише після «нормалізації ситуації».
Аргументи за відновлення Каховського водосховища й ГЕС
Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, гідролог Михайло Яцюк в інтерв’ю «Новинам Приазов’я» наголосив, що передусім потрібно відновити «Каховське море».
Понад чотири мільйони жителів України були прив’язані до ресурсів Каховського водосховищаМихайло Яцюк
«Водосховище на півдні було найбільшим акумулятором якісних водних ресурсів для різних галузей економіки. У першу чергу це – питне водопостачання. Понад чотири мільйони жителів України були тою чи іншою мірою прив’язані до ресурсів Каховського водосховища. Це – Автономна республіка Крим, де понад два мільйони жителів України проживали й проживають», – зазначив гідролог.
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко за першою освітою спеціаліст з гідромеліорації. У коментарі «Новинам Приазов’я» він зазначив, що для наповнення Каховського водосховища після будівництва греблі Каховської ГЕС потрібні два роки.
«Завдання, яке сьогодні розглядається – це поновлення греблі гідроелектростанції. Гідроелектростанція не мала великої потужності. Її головним завданням було – рухати турбіну головної помпової станції, яка штовхала воду в Крим і забезпечувала зрошення», – сказав він.
Після звільнення лівобережної частини Херсонщини матимемо площі землі, які 70 років зрошувалисяОлександр Самойленко
Самойленко наголосив на значенні греблі та водосховища для зрошення посушливих земель.
«Після звільнення лівобережної частини Херсонщини ми матимемо площі землі, які протягом 70 років зрошувалися. Це – території нинішніх Каховського та Генічеського районів. Найбільша система зрошення в Україні – це Каховська система й Каховський магістральний канал, який живився з Каховського водосховища, а гребля (Каховської ГЕС – ред.) тримала всю цю воду», – пояснив він.
З’явилися нові міста: Нова Каховка, Енергодар, Дніпрорудне, які прив’язані до рівня Каховського водосховища, що існувавІгор Пилипенко
Декан факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Ігор Пилипенко розповів, що завдяки Каховському водосховищу на півдні країни розвинулися аграрництво та промисловість, а також зросла кількість постійного населення.
«З’явилися нові міста: Нова Каховка, Енергодар, Дніпрорудне, які прив’язані до рівня Каховського водосховища, що існував. Система водопостачання і водовідведення в більшості населених пунктів також прямо прив’язана до того рівня Каховського водосховища, що був», – сказав Пилипенко.
За його інформацією, кожен гектар зрошуваної землі збільшує громаду на одну особу. Мовляв, певні культури потребують більше робочих рук.
«Овочеві культури потребують у середньому тисячі людей на годину на один гектар. А якщо вирощується пшениця – 30-40 людей. Це зовсім різні числа», – навів приклад Пилипенко.
Приблизно 200 тисяч осіб стануть зайвими на ХерсонщиніІгор Пилипенко
Якщо відмовитися від відновлення греблі Каховської ГЕС та водосховища, то кількість населення на цих територіях зменшиться, вважає вчений.
«Це буде інша культура, це будуть інші населені пункти. От у Херсонській області, якщо взяти кількість населення у 2021 році, то приблизно 200 тисяч осіб стануть зайвими, бо в них не буде економічного базису для існування», – висловив думку Пилипенко.
Аргументи проти будівництва греблі та відновлення «Каховського моря»
Скептиком відновлення греблі Каховської ГЕС та водосховища є керівник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.
Для чого відновлювати водосховище? Щоб далі перетворювати наш південь на солону пустелю?!Олексій Василюк
На його думку, у відновленні «Каховського моря» передусім зацікавлені орендарі полів. Еколог виступає проти тотального розорювання земель на півдні. За його словами, орання призводить до опустелювання, а зрошення – до засолення земель.
«Для чого відновлювати водосховище? Щоб далі зрошувати, щоб далі перетворювати наш південь не тільки на пустелю, а ще й на солону пустелю?! Те, що може відновити ґрунт, не буде рости», – каже він.
Якщо один відсоток поверхні Каховського водосховища зайняти сонячними панелями, це компенсує потужність ГЕСОлексій Василюк
На думку Василюка, для зрошення можна помпами качати воду з Дніпра. А електроенергію брати не з ГЕС, а із сонячних електростанцій.
«Мої колеги, які знаються на енергетиці, встигли порахувати, якщо один відсоток поверхні Каховського водосховища зайняти сонячними панелями, це компенсує потужність Каховської ГЕС. Чи точно потрібно робити нову ГЕС? Займіть 10 відсотків поверхні водосховища сонячними панелями, й вистачить енергії качати воду з Дніпра на всі зрошувальні системи. Ці панелі можна буде на наступний рік вже встановити», – вважає еколог.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
