Гості програми «Ваша Свобода»: політичні експерти Антон Малеєв та Андрій Смолій7
Віталій Портников: Для широкого загалу десь 90% представників нового Кабінету міністрів не є відомими людьми, невідомі їхні прізвища. Це все нові люди. Є серед них професійні дипломати, економісти. Два міністри з попереднього уряду зберегли свої посади. Це Арсен Аваков, який перебуває на посаді міністра внутрішніх справ України з 2014 року, і Оксана Маркарова, яка в останній період перебування уряду Володимира Гройсмана при владі обіймала посаду міністра фінансів.
Пане Малеєв, на ваш погляд, це технократичний уряд, політичний уряд, який? Уряд Зеленського чи все ж таки уряд Гончарука?
Антон Малеєв: Здебільшого, це уряд все-таки Зеленського. І основний індикатор виявлення успішності уряду буде з того, що говорить Зеленський, а не з того, що робить сам по собі уряд. Він підбирався під ті завдання, які ставив перед ним Зеленський, тому він – технократичний. Це не самостійні політичні одиниці.
Аваков є найпотужнішим бюрократом зі всіх разом узятих, кого учора призначилиАнтон Малеєв
На жаль, можна констатувати, що ми опинилися в класичній президентській республіці. Маємо розуміти дві речі. Це дуже-дуже великі можливості, але це і велика відповідальність. І погрози Зеленського з трибуни – якщо не будете справлятися, я вас всіх розжену і наберу нових – можуть бути не просто жартом з трибуни, а цілком реальністю.
І є ще одна велика загроза для цього уряду: незважаючи на всі запевнення нового прем’єр-міністра, саме Аваков є найпотужнішим бюрократом зі всіх разом узятих, кого учора призначили. Він знає цю систему вздовж і упоперек і контролює, мабуть, одне з ключових міністерств на сьогодні. І це був один ледь не єдиний момент, коли його можна було відносно безболісно поміняти для держави, бо це було б сприйнято людьми нормально.
– Пане Смолій, яка ваша оцінка уряду? І чи не є «фактор Авакова» у цьому кабінеті вирішальним, враховуючи у минулому тісну співпрацю міністра внутрішніх справ з деякими членами і цього уряду? Спостерігачі кажуть, що з ним співпрацювали і Олексій Гончарук, і Владислав Криклій.
Це є загрозою українській демократії, українському парламентаризмуАндрій Смолій
Андрій Смолій: Дійсно, ми опинилися в новій реальності, коли у нас і уряд, і парламент не є самостійними суб’єктами. Де-юре маємо парламентсько-президентську республіку, але де-факто отримали мінімум президентсько-парламентську республіку, а то й цілком президентську республіку, де вся влада сконцентрована в руках президента і його офісу.
Ми можемо назвати новий уряд технократичним. Але чи дійсно він виконає ті функції, які на нього покладені з боку українського населення? Це ми вже побачимо через півроку. Для української демократії, для українського процесу державотворення такий розклад не є добрим. Це є загрозою українській демократії, українському парламентаризму.
Парламент в українській державі завжди виконував роль такого собі державотворчого органу, який навіть у певні моменти запобігав найгіршому розвиткові подій у нашій державі. Зараз цей орган є фактично напівмаріонетковим.
Арсен Аваков для суспільства є доволі токсичним. Чому ця людина залишилася в новому уряді? Буде велике тертя між тими людьми, які є новими, і Аваковим. Авакова залишили фактично як людину, яка може гарантувати владі стабільність у правоохоронній системі. Під час президентської кампанії (ні для кого не секрет) Аваков не був на стороні Петра Порошенка. Аваков намагався підігрувати тому ж Володимиру Зеленському. І Аваков неодноразово зустрічався з Ігорем Коломойським.
Те, що Арсен Аваков залишився в новому уряді, – це є вплив Ігоря Коломойського на формування нового уряду. Тому не можемо говорити про те, що це уряд тільки Володимира Зеленського. Це уряд Володимира Зеленського і тих олігархічних сфер впливу, які має Ігор Коломойський.
– Пане Малеєв, фактор прем’єр-міністра: ви кажете, що прем’єр-міністр – це людина, яка зараз буде дуже сильно залежна від офісу президента. Але ми вже неодноразово в українській історії останніх 28 років стикалися з ситуаціями, коли прем’єр-міністри, які мали бути слухняними виконавцями волі президента, ставали самостійними постатями…
Цілком можливо, що нас через рік очікує заміна цього урядуАнтон Малеєв
Антон Малеєв: Цілком можливо, що нас через рік очікує заміна цього уряду. Що буде насправді більш негативним явищем, бо часта зміна уряду уповільнює економічний і політичний розвиток держави. Ми застрягаємо на одному і тому ж місці, у нас не відбуваються реформи. У тих умовах, коли прогнозували всі, що парламент буде незалежним центром впливу і сам диктуватиме умови в багатьох моментах, а цього фізично не відбулося, у нас існує скепсис і відносно самого Гончарука. Цілком можливо, що прем’єр-міністр не буде окремою фігурою з окремим своїм баченням.
Технократи – у них є своє бачення, але це суто технічні люди. Вони і без того знають, що, як і де треба поправляти і як влаштований механізм. Але політик знає, що треба змінювати радикально. І в цьому є проблема і відмінність технократів від політиків. І ще один момент. Судячи з поведінки Зеленського у Верховній Раді, він веде себе з довколишніми, наче він є керівником усього цього.
Представник і керівник – це різні речі, різні моделі. Він відчував себе як вдома. Цього не було при іншому президентові. Інші президенти якось все-таки мали повагу, мали розуміння моралі і норми якісь. Можливо, й добре, що є хтось, хто руйнує все це вщент і показує, що не має значення ніщо, я тут нікого не потерплю. Але практика показує, що зазвичай це погано.
– Пане Смолій, розсудіть, чи зможе прем’єр-міністр стати самостійним гравцем просто внаслідок повноважень і особистих якихось якостей?
«Слуга народу» намагається копіювати ту історію, ті ідеологічні засади партійного будівництва, які є у партії «Єдина Росія»Андрій Смолій
Андрій Смолій: Я дуже хотів би, щоб новий прем’єр-міністр Гончарук проявляв більш самостійну політику і в керівництві урядом. Але я дуже сумніваюся, що це буде. Маємо 254 мандати тільки зі сторони «Слуги народу» і ще 20 з чимось мандатів зі сторони доволі афілійованої, наближеної групи «За майбутнє». Загалом у них є 270 мандатів. У такому випадку прем’єр-міністр просто апріорі не може бути самостійною фігурою. Якщо прем’єр захоче стати самостійною фігурою, Верховна Рада України швидко замінить його на когось іншого.
Україна – не Росія. Але все ж таки «Слуга народу» намагається копіювати ту історію, ті ідеологічні засади партійного будівництва, які є у партії «Єдина Росія». Чи вдасться це їм, чи ні? Я чомусь думаю, що цього не вдасться, бо Україна – не Росія, і в нас люди дуже швидко розчаровуються у тих чи інших політичних проектах. Але перші прояви авторитарного режиму вже сьогодні, на жаль, є.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Зеленський хоче, щоб депутатів у Раді було 300 – з’явився текст законопроєкту
Зеленський пропонує Раді підпорядкувати Нацгвардію президенту
Гончарук назвав «одним із найскладніших» рішення залишити Авакова в Кабміні
Міжнародні оглядачі про новий уряд, перепризначення Авакова та зміну політичного покоління в Україні