«Укрзалізниця», «футбольні» кредити, Росія і американський інвестор: хто кому винен

«Укрзалізниця» не повертає гроші, які позичила ще в часи президентства Віктора Януковича до футбольного чемпіонату Євро-2012. Російський банк, який давав їй у борг, перепродав право на кредит західному інвестору, який планував його реструктурувати. Але сторони не дійшли згоди і змагаються в українських судах. При цьому інвестор запевняє, що не зацікавлений у банкрутстві «Укрзалізниці». Скандал набирає обертів і на нього можуть звернути увагу інші іноземні інвестори. У Верховній Раді створили тимчасову слідчу комісію. Що відбувається та які прогнози – Радіо Свобода розпитало учасників конфлікту та експертів, які вивчали цю справу.

Державна компанія «Укрзалізниця» (УЗ) накопичила кредитів приблизно на 37 мільярдів гривень, але їхнє повернення – під знаком питання. Право на частину цих коштів, які УЗ брала у «Промінвестбанку», викупив американсько-британський інвестор, президент VR Capital Group Річард Дейтц. Інвестор і залізниця не дійшли згоди ні за столом переговорів, ані в судах: коли VR Capital виграла кілька проваджень у Верховному суді, «Укрзалізниця» почала судитися наново: тепер вже щодо права цього інвестора викуповувати борги в Україні.

Останнє рішення суду датоване 8 липня 2021 року: Верховний суд визнав за VR Capital право стягувати найбільший кредит УЗ, викуплений інвестором – 66 мільйонів доларів.

Скандал набирає обертів, західний інвестор говорить, що небажання державної компанії платити за кредитами нашкодить іміджу України та її інвестиційній привабливості.

На тлі цих новин VR Capital почала згортати інший напрямок своїх українських інвестицій – у відновлювану енергетику. Як заявляє операційний директор Elementum Energy (дочірньої енергетичної компанії VR) Олександр Подпругін, в Україні не виконується меморандум між урядом і виробниками зеленої енергії.

В «Укрзалізниці» наголошують, що інвестор VR Capital не мав права на придбання її боргів. На думку представників державної компанії, це була так звана «операція факторингу», на яку в Україні потрібно мати ліцензію: таку позицію озвучують і в судах.

Як виник борг та суперечка про нього

Радіо Свобода наводить основні події, які передували конфлікту між «Укрзалізницею» та покупцем її боргів – компанією VR Capital.

• У 2011-12 роках, в часи правління Віктора Януковича, регіональні залізничні держпідприємства (які зараз об'єднані в «Укрзалізницю», взяли кілька кредитів для підготовки своєї інфраструктури до Євро-2012. В цей період залізниця закупила десять швидкісних потягів «Інтерсіті» Hyundai та два двоповерхових електропотяги Škoda Vagonka. Також кошти витрачалися на електрифікацію основних залізничних маршрутів країни.
• У жовтні 2015 року уряд засновує на базі Державної адміністрації залізничного транспорту АТ «Укрзалізниця», до якого включають всі українські регіональні залізничні підприємства. Нова компанія стає їхнім правонаступником та відповідає за взяті ними кредити.
• У 2017 році спливає термін погашення боргів, взятих до Євро-2012. Однак компанія не встигає їх повернути. Пізніше в «Укрзалізниці» заявлятимуть, що кредити 2011-12 років бралися «під великі відсотки».
• У лютому 2019 року «Промінвестбанк» на аукціоні продає західному інвестору (американсько-британській компанії VR Capital) право на 9 кредитів, які банк надав українській залізниці. Напередодні цієї угоди представники інвестора зустрілися з тодішнім керівництвом УЗ і обговорили свій крок, відповіли Радіо Свобода в українському представництві VR Capital:

«Перед тим, як взяти участь в аукціоні, VR Capital мала розмову з керівництвом УЗ. Повідомило про свої наміри викупити ці кредити. В компанії погодилися: «Беріть участь у аукціоні – ми не будемо розглядати такий крок як небажаний з нашого боку і готові в подальшому обговорити варіанти реструктуризації».

• Однак після купівлі кредитів у «Промінвестбанку», стверджує представник VR Capital, УЗ припинила будь-яку активність у напрямку реструктуризації боргу.

«Комунікація була постійною. VR Capital неодноразово надавала свої пропозиції про реструктуризацію, причому на вигідних умовах. Ішлося про списання частини боргу і відтермінування сплати іншої частини. Однак жодна із пропозицій не була реалізована під тим чи іншим приводом», – наголошує інвестор у відповіді Радіо Свобода.

VR Capital почала процедуру стягнення боргів «Укрзалізниці» через українські суди.

• Проте на той час державна залізнична компанія не оскаржувала право VR Capital на стягнення цих коштів, пояснює представник іноземного інвестора. «Укрзалізниця», зі свого боку, у своїх публічних заявах не підтверджувала того, що обговорювала з інвестором викуп та реструктуризацію її боргів.

Більше тижня УЗ не надає жодної відповіді на запити Радіо Свобода про цю ситуацію, зрештою в пресслужбі компанії перестали відповідати на дзвінки з редакції.

• У квітні 2020 року Верховний суд «поставив крапку» в чотирьох справах щодо боргів УЗ: він визнав право VR Capital стягувати з неї борг та підтвердив його суму. Після цього «Укрзалізниця» почала оскаржувати право інвестора на стягнення боргу в Печерському суді Києва.
• У січні 2021 року у Верховній Раді створили ТСК, яка має розібратися і в фінансових проблемах, і в можливій корупції всередині УЗ, і в її конфлікті з інвестором. Її очолила депутатка від «Слуги народу» Юлія Гришина Втім, остаточних висновків депутатська слідча комісія ще не зробила.

• У травні 2021 року керівник «Укрзалізниці» Іван Юрик запевнив, що частина рахунків компанії, які арештували для стягнення боргу, розблоковані.

«Арешт певних коштів на наших рахунках відбувся в рамках спроби стягнути борг, який запозичався УЗ в 2011-12 роках в російського «Промінвестбанку». В лютому 2019 року цей банк відступив наш борг міжнародній небанківській установі», – пояснив Юрик в одному зі своїх публічних виступів.

Як борг УЗ впливає на інвестиційний клімат

Викуп боргових зобов’язань – звична практика в Україні та світі: проблемні борги часто перепродають зі знижкою. Це є одним із видів інвестицій, але досить ризикованим, а позичальник – отримує змогу реструктурувати борг, зменшити його суму і заплатити частинами, пояснює Радіо Свобода логіку таких угод інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Інвестор викупив легальний борг УЗ, і таким чином інвестував. Так, це досить агресивна (ризикована – ред.) інвестиція. Але інвестор виграв в Україні всі суди. Тому єдиний законний варіант – повернення боргу», – вважає Фурса.

Окрім того, в нього викликає запитання спроба «Укрзалізниці» після програшу у Верховному суді наново позиватися у цій справі до Печерського суду Києва.

«Це рішення Печерського суду викликає запитання. Я б не казав, що ця ситуація завдає якихось втрат уряду. Напевне, вона шкодить саме «Укрзалізниці». Думаю, в неї тепер виникатимуть проблеми, коли вона намагатиметься вийти на ринки капіталу», – прогнозує інвестиційний банкір.

Натомість сам покупець проблемних боргів УЗ, президент VR Capital Group Річард Дейтц у коментарі Радіо Свобода зауважив, що продовження скандалу може нашкодити репутації України в очах інвесторів.

«Наш фонд є добре відомим в інвестиційному світі на ринках, що розвиваються, у нас багато зв'язків з іншими фондами в індустрії та з інвестиційно-банківським світом», – каже інвестор.

На доказ цього Річард Дейтц згадує, що через дочірню компанію (Elementum Energy) VR Capital також управляє «найбільшим бізнесом з іноземним капіталом на ринку відновлюваних джерел енергії в Україні» – йдеться про низку новозбудованих сонячних та вітряних електростанцій.

«Враховуючи високий рівень уваги до нашої справи, можна впевнено сказати, що спосіб, у який вона зрештою буде вирішена, потенційно може вплинути на інвестиційну репутацію України. Якщо «Укрзалізниця» виконає свої зобов’язання…, і ми зможемо домовитись про мирне врегулювання нашого питання – це буде позитивним сигналом для іноземних інвесторів. У разі альтернативного сценарію резонанс від цієї історії, безсумнівно, буде ще більшим», – наголошує Річард Дейтц.

Також, стверджує він, його компанія зацікавлена у продовженні та поглибленні своєї інвестиційної діяльності в Україні.

Вихід з глухого кута: що пропонують сторони

Яким є оптимальний вихід із ситуації? Як розв’язати проблему з боргами «Укрзалізниці» та поліпшити фінансовий стан компанії? Це запитання Радіо Свобода поставило обом сторонам суперечки та експертам.

Реструктурувати борги «Укрзалізниці» можна лише після того, як завершаться всі суди щодо них; до того ж, УЗ не є стороною угоди з продажу свого боргу, і тому не може відповідати за пов’язані з нею ризики. Так окреслює можливості розв’язання конфлікту в.о. голови правління «Укрзалізниці» Іван Юрик.

«Зараз тривають судові процеси щодо підтвердження дійсності цієї переуступки, існують чинні рішення судів, що забороняють стягувати цей борг до моменту підтвердження належності нового кредитора, і як тільки ці процеси добіжать до свого логічного кінця, ми зможемо фіналізувати угоду з реструктуризації зазначеної заборгованості», – висловився Іван Юрик у своєму інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна».

Посадовець додав, що компанія і далі відповідально ставиться до повернення всіх своїх позик.

«УЗ, будучи учасником міжнародних ринків капіталів, зі всією відповідальністю ставиться до своїх боргових зобов'язань і виконує (їх) в повній мірі», – запевнив очільник «Укрзалізниці».

• Що про це думає українське Міністерство інфраструктури? У пресслужбі відомства зауважили, що це питання не входить до їхньої компетенції й, натомість, порадили звертатися до «Укрзалізниці».
• Між тим, свою позицію висловив український посадовець, дотичний до роботи «Укрзалізниці». Він попросив Радіо Свобода не називати його імені через те, що не має офіційних повноважень коментував цю справу.

«Після початку українсько-російської війни «Промінвестбанк» (який належить російському «Внешэкономбанку») зрозумів, що нічого з цих коштів не поверне. І тоді VR Capital викупив ці борги з дисконтом 50%. «Укрзалізниця» не отримувала від цього інвестора ніяких коштів – він фактично вклав їх у «Промінвестбанк». Я підтримую позицію УЗ про те, що це передбачає отримання прибутку. Отже, на мою думку, це удаваний договір з продажу боргу, з метою приховати факторинг. І в цьому випадку VR Capital порушує умови своєї роботи в Україні: тут вона не має статусу фінансової установи та не має права на факторинг», – наголошує цей співрозмовник Радіо Свобода.

Якщо «Укрзалізниця» таки почне повертати борг, а потім його продаж VR Capital визнають незаконним, то компанія стикнеться з «подвійним стягненням боргу» – гроші доведеться платити двічі, вважає співрозмовник Радіо Свобода. З іншого боку, чи означає це, що українська залізниця повинна натомість платити «Промінвестбанку», в якого вона позичила кошти в часи Віктора Януковича?

Якщо суд визнає продаж кредиту недійсним і його стягнення вимагатиме «Промінвестбанк» – то український уряд своїм рішенням може заборонити виплату боргу, оскільки йдеться про фінустанову країни-агресора, пропонує цей посадовець, дотичний до роботи «Укрзалізниці» і який попросив не називати його.

• Президент VR Capital Group Річард Дейц стверджує, що оптимальним виходом із ситуації є реструктуризація – як компроміс, на його думку, вигідний для обох сторін.

«Ми займаємося реструктуризацією боргів. Ми не зацікавлені у банкрутстві «Укрзалізниці» та не зацікавлені завдавати фінансової шкоди компанії. Ми готові співпрацювати з «Укрзалізницею» та урядом України задля врегулювання ситуації та реструктуризації кредитів шляхом мирного врегулювання. Ми вважаємо, що це найкраще рішення для всіх сторін. Адже йдеться про законний кредит. Це гроші, які компанія взяла у борг, і, як і у випадку з будь-яким кредитом, вона зобов’язана його повернути. І це все, про що ми просимо. Ми навіть запропонували компанії значні знижки на суми, які вона повинна сплатити, щоб досягти win-win варіанту врегулювання, вигідного для усіх сторін», – наголошує інвестор.

В цьому контексті він згадує попередні випадки співпраці VR Capital Group та «Укрзалізниці», коли цей інвестор викуповував борги компанії за її згодою та реструктурував їх, поліпшуючи цим фінансовий стан та кредитний рейтинг «Укрзалізниці».

«Отже, ми справді шукаємо спосіб дружнього вирішення ситуації, але для цього процесу нам потрібен партнер. Ми сподіваємось, що «Укрзалізниця» добросовісно співпрацюватиме з нами для досягнення домовленості, яка забезпечить виконання нею своїх комерційних зобов’язань на основі прийнятних компромісів. Ми є одним з найбільших і найдавніших іноземних інвесторів в Україні. Протягом багатьох років ми демонстрували нашу готовність мобілізувати капітал для інвестицій в Україну, а наша діяльність сприяла фінансовій стабільності та економічному зростанню в країні», – запевняє керівник інвестиційної компанії Річард Дейц.

• Сторонам було б варто домовитися між собою без суду, оскільки нинішня ситуація шкодить іміджу України, каже Радіо Свобода експерт з транспортних питань, український дипломат та колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Через зумисно провалені переговори з VR Capital, або ж там була інша мета – ми мали серйозний репутаційний удар для «Укрзалізниці» та загалом для держави. Це – спроба технічного дефолту та невиконання взятих на себе зобов’язань. Тому мені здається логічним врегулювати цю ситуацію в позасудовому форматі. Варто сісти за стіл переговорів. Ми маємо юридичний факт, що заборгованість була, і наразі вона викуплена іншою компанією. Якщо ж є будь-які підстави вважати цю угоду юридично нікчемною, то має відбутися правоохоронна робота із рішенням суду, або це питання треба врегульовувати між «Укрзалізницею» і VR Capital, іншого виходу я не бачу», – закликає ексміністр.

• Колишній заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер в розмові з Радіо Свобода закликає обидві сторони виконувати свої зобов’язання. Також він вважає, що до нинішньої кризи призвело «небажання або невміння» керівництва УЗ реструктурувати борги.

«Якщо «Укрзалізниця» не вважає за потрібне «передомовитися» щодо своїх боргів – то її наглядова рада мала б поставити запитання фінансовому керівництву компанії, чому вони довели до такої ситуації, – вважає експерт. – «Укрзалізниця» мала би спілкуватися з попереднім кредитором. А так він втратив надію повернути кошти і продав ці борги з дисконтом – компанії VR Capital».

Звідки «непідйомні» борги?

«Укрзалізниця» потерпає від неякісного управління, говорить про причини її збитків та накопичення боргів ексміністр Володимир Омелян.

«Якщо відійти від контексту суперечки з VR Capital, то переважно у кредитному портфелі «Укрзалізниці» – штучно сформовані борги. Мета яких – підрив ліквідності компанії, доведення її до технічного дефолту, з якого ми вже одного разу її рятували – у 2015 році. Я просто бачу реальний матеріально-технічний стан компанії: основні матеріально-технічні засоби не модернізуються, – вважає ексміністр інфраструктури. – Основні фінансові надходження УЗ зникають. Замість оновлення, капітальних інвестицій або принаймні підтримання залізниці в належному технічному стані, у 2019-2020 роках – провал. Ремонт колії – 25-30% від плану. Капітальний ремонт сотень локомотивів прострочений».

Цю ситуацію Володимир Омелян вважає штучно створеною, так само, як і дефіцит палива на залізниці. І припускає, що певні особи «можуть заробляти на збитках УЗ, а то й зацікавлені в її знищенні».

Очільник «Укрзалізниці» Іван Юрик тим часом пояснює ці труднощі пандемією і при цьому запевняє, що компанія вже виходить із кризи.

«З початку кризи в березні 2020 року через пандемію компанія переживає період серйозних випробувань. Адже основний бізнес компанії залежить від стану реального сегменту економіки. Вже не кажучи про пасажирські перевезення, які повністю були зупинені протягом 2-го кварталу 2020 року. В пік кризи в 2020 році глибина падіння по касовій виручці доходила до 40%. Це неймовірний стрес-тест на стійкість компанії. Сьогодні вже ми вийшли на 50-60% докризового рівня щодо пасажиропотоку, і на майже 100% вантажопотоку», – запевнив Іван Юрик журналістів.

Фінансові проблеми українського залізничного велетня, зокрема і його значні борги, також пов’язані з масштабною корупцією та з тим, що вона нібито перебуває під впливом холдингу SCM Ріната Ахметова, стверджує Володимир Шульмейстер.

«Укрзалізниця» перебуває під жорстким впливом одного крупного холдингу з трьох букв (співрозмовник Радіо Свобода уточнив, що йдеться про холдинг SCM – ред.). І, на жаль, цей холдинг утримує на низькому рівні залізничні тарифи на перевезення вантажів, особливо тих, які належать до 1-го класу (вугілля, руда, добрива, цемент), 2-го класу (зерно, цукор, ліс, кокс) або поза класом (щебінь та пісок). І цей рівень цін є нижчим за ціни в сусідніх країнах у рази, – наголошує експерт. – Плюс масштабне розкрадання на залізниці, про яке я чимало писав. Розкрадання досягає мільярда доларів на рік, тобто це третина обігу УЗ. З іншого боку, зовнішній «паразит» не дає підвищувати вартість залізничних перевезень», – обурюється Шульмейстер.

Раніше цей фахівець заявляв, що холдинг Ріната Ахметова «заробляє на «Укрзалізниці» по 400 мільйонів доларів на рік».

Крім того, на думку Володимира Шульмейстера, холдинг SCM впливає на чинний менеджмент «Укрзалізниці» та на майбутнє призначення нового.

Подібні оцінки лунають і від деяких інших експертів.

Про те, що тарифи на вантажні перевезення упродовж останніх років є заниженими, також говорить НАБУ.

Криза в «Укрзалізниці»: що про це думає холдинг Ахметова?

Група «Метінвест Холдинг» входить до складу SCM та є найбільшим клієнтом УЗ (близько 25% від залізничних вантажних перевезень в Україні).

У письмовому коментарі Радіо Свобода група наголошує: першопричини проблем української залізниці – корупція та дисбаланси у пасажирських перевезеннях, а не тарифи на вантажі.

«Вантажні перевезення є дуже прибутковими (на рівні 30%), тому говорити про збитки у вантажному сегменті «Укрзалізниці» немає сенсу. Відповідно до тієї ж звітності, найбільших збитків «Укрзалізниці», крім корупції, приносить пасажирський сегмент, який за період 2015-2020 років згенерував понад 64 мільярди гривень збитків, які жодним чином не були компенсовані за рахунок бюджетних коштів», – стверджують у «Метінвесті».

Група «Метінвест Холдинг» також наводить розрахунки, за якими вантажні перевезення в Україні в цілому є дорожчими, ніж у Росії та Казахстані.

Що ж до впливу SCM на призначення менеджменту «Укрзалізниці», про який говорить частина експертів, то в «Метінвесті» це заперечують: «Нi група SCM, ні представники її бізнесів, зокрема «Група Метiнвест», не мають жодного стосунку до будь-яких призначень в «Укрзалізниці».

Як визначають ціну на перевезення вантажів в Україні?

Затверджена «тарифна сітка» «Укрзалізниці» визначає вартість проїзду з розрахунку на тонну вантажу. Чим довша відстань і чим повніше завантажені вагони – тим менше треба платити, з розрахунку на сто кілометрів. З іншого боку, вантаж «поза класом», як-от щебінь, пісок чи сіль, возити найдешевше, дорожчим є перший клас вантажів (зокрема, руда та вугілля), ще дорожчими – другий (зерно, кокс чи деревина) та третій (метал і брухт, нафтопродукти, феросплави).

Експерти порівнюють вартість вантажних перевезень на українській залізниці не лише зі східними, але і з західними сусідами України.

Так, українські тарифи є в середньому дорожчими, ніж у Росії та Казахстані, однак назагал є дешевшими, ніж у Німеччині та Польщі.

У «Метінвесті» на це зауважують, що на залізницях ЄС, сучасних та реформованих, діє ринкове ціноутворення. І тому є система знижок для регулярних і масштабних перевезень, а також залежно від сезону і терміновості. Такі знижки можуть сягати до 70% від тарифу, зауважують у холдингу.

«Метінвест» виступає проти перегляду тарифів УЗ, натомість він пропонує реформувати залізницю та подолати її фінансові дисбаланси.

Представники «Укрзалізниці», зі свого боку, пропонують поступово відходити від різних цін на перевезення вантажів, які залежать від їхнього класу. Через це на залізниці меншає «дорогих» вантажів (2-3 класів) і більшає «дешевих», зауважує Валерій Ткачов, заступник директора департаменту з тарифної та договірної роботи УЗ.

Він радить зблизити тарифи для різних вантажів, натомість зробити так, щоб ціна перевезення залежала від довжини маршруту, від розміру партій, від інтенсивності завантаження станцій, через які проходить вантаж, від сезону та від попиту в певному місці та в певний час.

Попри фінансові труднощі української залізниці, її вантажні перевезення залишаються прибутковими і генерують близько 80% її доходів. Так, «вантажні» доходи компанії за 2019 рік становили 72,5 мільярди гривень, у 2020 році вони зменшилися до 65 мільярдів, і внаслідок цього «Укрзалізниця» зазнала річних збитків майже на 12 мільярдів – свідчить фінансова звітність компанії.

Радіо Свобода продовжує відстежувати реформування «Укрзалізниці», погашення її боргів, зміну її вантажних тарифів, вартості пасажирських перевезень, а також ймовірну проблему корупції в галузі – кожне з питань може бути темою окремих публікацій.