Кабінет міністрів схвалив проєкт державного бюджету на 2021 рік і подав на розгляд до Верховної Ради, інформує газета «День».
«Проєкт основного фінансового документа країни є збалансованим та відповідає конкретним викликам сьогодення», – зазначив прем’єр Денис Шмигаль.
Міністр фінансів Сергій Марченко також вважає проєкт бюджету реалістичним та збалансованим. «По суті це бюджет можливостей для розвитку економіки та підтримки наших громадян і бізнесу в умовах «перезапуску» економіки після удару пандемії коронавірусної хвороби», – наголосив міністр.
Натомість перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк попередив, що закладене у проєкті на 2021 рік підвищення мінімальної зарплати може призвести до проблем.
Інший експерт газети – фінансист Тарас Козак наголошує на «гігантському дефіциті бюджету в розмірі двісті сімдесят мільярдів гривень». Він припускає, що за умов високої корупції та за відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені.
«Прихований дефіцит бюджету – державні гарантії. Зокрема, лише на будівництво доріг передбачено 71 мільярд гривень гарантій. Традиційно державні гарантії в Україні перетворюються на майбутні видатки», – зазначає експерт. І підсумовує: «Моя оцінка проєкту бюджету: хочеться жити на широку ногу, по-багатому, а в кишенях дірки. Без допомоги МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів нам бюджет наступного року не виконати». Стаття називається «Бюджет 2021: п’ять цифр, які вас здивують».
Газета «Україна молода» зауважує на додаткових факторах напруженості під час підготовки головного фінансового документа держави – адміністративній реформі та новій бюджетній політиці.
«Зверху над цими проблемами лягла велика чорна тінь популізму: влада, – як пише видання, – чудово вміє обіцяти, але потім дуже не любить виконувати ці обіцянки».
«Цього разу першою жертвою стали освітяни»: на раніше анонсовану програму збільшення їхніх заробітних плат – яка, до речі, має доволі давню історію і тягнеться ще з президентських виборів 2019 року – банально не вистачило коштів, і програму тихенько згорнули, зазначає видання.
Експерти газети вже сьогодні, до оприлюднення головних показників кошторису, заявляють: фінансовий документ небезпечний і несе у собі велику кількість ризиків. Про них докладніше йдеться у статті «Колапс у плановому режимі: які загрози несе «зелений» держбюджет з надвисоким дефіцитом».
Газета «День» у статті «Союз «диктаторів»...» розповідає, яку ціну заплатить Білорусь за допомогу Росії режиму Лукашенка. Розповідаючи про зустріч президента Росії Володимира Путіна з президентом Білорусі Олександром Лукашенком, видання згадує, що ще кілька місяців тому Лукашенко критикував Москву і звинувачував її у втручанні в справи Білорусі. Але як тільки «припекло», то одразу згадав про союзну державу і про необхідність спільних дій. Він почав стверджувати, що ситуацію в країні розхитують ззовні країни Заходу, звинувачуючи в тому числі Україну, а Білорусі нібито загрожує НАТО.
Реагуючи, Путін припустив можливість використання російських силовиків для придушення протестів у Білорусі. «Навряд чи росіяни упустять момент слабкості «бацька», аби нав’язати йому свої правила гри в рамках союзної держави. Раніше-то він був не таким поступливим, а зараз у нього проблеми. І проблеми ці, не виключно, були створені в тому числі Москвою», – зазначає видання.
Чи матимуть позитивну перспективу білоруські протести, зараз невідомо, проте точно відомо, що втриматися у владі без підтримки Кремля режиму Лукашенка навряд чи вдасться, стверджує газета. І ціною за це може стати білоруська незалежність.
«Для України ж будь-який розвиток подій в сусідній країні свідчитиме, що на її північних кордонах нависає додаткова небезпека у вигляді російської загрози (окрім тієї, що існує на сході). І це вже виклик для Києва, який потрібно прораховувати і реагувати», – наголошує газета.
Газета «Голос України» пише про пошук державою оптимального співвідношення часток державної та приватної власності в національній економіці. Дописувач видання, історик Борис Розовський зазначає, що в Україні держвласність становить лише 17% економіки, проте проголошена кампанія зі скорочення державних підприємств. З 3700 компаній у власності держави планується залишити кількість у межах 200 одиниць. Дописувач переконує, що «яким би високим не став відсоток приватної власності, державне керівництво організацією та функціонуванням національної економіки в доступному для огляду майбутньому скасувати ніхто не наважиться».
Докладніше про управління економікою, в тому числі і в медичній галузі, йдеться в публікації «Одужання хворих – і в гаманці кожного».
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив 12 серпня, що приватизація державних підприємств передбачає збільшення робочих місць та залучення інвестицій: «В Україні більше 3 тисяч державних підприємств. І жоден український Уряд не зміг ефективно управляти такою кількістю підприємств. Тому ми продовжуємо рух у бік приватизаційних процесів на відкритих та чесних конкурсах».
Також прем’єр додав, що уряд перебуває на завершальному етапі напрацювання законопроєкту, в якому буде визначено перелік об’єктів, які мають залишитися під контролем держави.
