Президент США Дональд Трамп запровадив санкції щодо Міжнародного кримінального суду за «переслідування Сполучених Штатів та їхніх союзників». Наприклад, нинішніх і колишніх посадовців Ізраїлю. Цей указ Трамп підписав під час офіційного візиту до Вашингтону прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, щодо якого МКС видав ордер на арешт у листопаді 2024-го через дії у Секторі Гази. Фінансові та візові обмеження, йдеться у документі, стосуватимуться прокурорів, які розслідують ці справи, а також членів їхніх сімей. Міжнародний кримінальний суд це рішення американського президента засудив.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українськими і міжнародними юристами та дослідив, як американські обмеження щодо прокурорів суду вплинуть на розслідування воєнних злочинів в Україні і чи є перспективи в ордеру цього суду на арешт президента Росії Володимира Путіна і уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової у справі про депортацію та незаконне переміщення українських дітей з окупації.
Передісторія
6 лютого президент США Дональд Трам підписав указ про запровадження санкцій щодо Міжнародного кримінального суду. У цьому йдеться, що фінансові та візові обмеження стосуватимуться осіб, які беруть участь у розслідуваннях щодо американців або їхніх союзників, а також членів їхніх сімей. Ухваленню цього рішення, як зазначається в указі, передувало розпочате попереднє розслідування щодо персоналу США та деяких союзників, включно з Ізраїлем. В указі зазначається, що МКС не мав законних підстав, юрисдикції щодо цього розслідування, а також що, зловживаючи своїм становищем, видав необґрунтовані ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта. Зазначимо, що підозру щодо очільника Ізраїлю висунув той же прокурор, що і в справі про депортацію українських дітей до Росії – Карім Хан.
Міжнародний кримінальний суд засудив рішення Дональда Трампа щодо накладення санкцій щодо працівників установи, назвавши указ таким, що може завдати шкоди незалежній та неупередженій судовій роботі. «Суд твердо стоїть на сторожі своїх співробітників, обіцяє продовжувати забезпечувати правосуддя і давати надію мільйонам невинних жертв звірств по всьому світу», – йдеться в заяві. Водночас МКС закликав 125 держав-учасниць, громадянське суспільство «об’єднатися заради справедливості і фундаментальних прав людини».
«Негативні наслідки будуть точно»
Невідомо, чи будуть публічними імена тих, хто потрапив під санкційні обмеженняКатерина Рашевська
Юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська пояснює, що потенційно санкції стосуватимуться блокування активів та візових обмежень щодо працівників МКС та членів їхніх сімей, які прямо залучені або іншим чином сприяють розслідуванню та переслідуванню захищених осіб з числа громадян США та їхніх союзників. А саме: країн-партнерів, які не є членами МКС та не визнали його юрисдикцію. США та Ізраїль не є учасниками Римського статуту, на підставі якого в 2002 році був створений МКС. Статут підписали 137 країн, ратифікували 125 держав.
«Росіяни, хоча й відкликали свій підпис під Римським статутом і не є членами МКС, однак до числа союзників США, вочевидь, не належать. Натомість РФ визнана державою, яка становить ядерну загрозу. Хоча досі невідомо, чи будуть публічними імена тих, хто потрапив під санкційні обмеження. Напряму осіб, які сприяють розслідуванню ситуації в Україні, зокрема, депортації і примусового переміщення дітей, указ Трампа не стосується», – каже правозахисниця.
«Якщо мова йде не тільки щодо прокурора, але й щодо суддів, то це доволі може бути серйозно і може заблокувати цю роботу. Коли на особу накладають санкції, то жоден банк не буде співпрацювати з цією людиною, прокурори не зможуть нікуди їздити, отримувати зарплату. Якщо мова йде про суддів, то це ще складніше, тому що тоді вся діяльність суду буде заблокована. А це тоді взагалі всю інституцію ставить під питання. Тому побачимо, як в цьому випадку буде розвиватися ситуація», – розповідає програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський.
Гурген Петросян, юрист, доктор Міжнародної академії Нюрнберзьких принципів вважає, що указ Дональда Трампа щодо санкцій напряму не буде стосуватися українського контексту.
Швидше, це буде стосуватися Ізраїлю та СШАГурген Петросян
«Швидше, це буде стосуватися Ізраїлю та США, оскільки виконавчий указ безпосередньо націлений на тих осіб, які беруть участь у розслідуванні щодо Ізраїлю та США. В українській системі може дати трохи більше надії, що Міжнародний кримінальний суд все ще функціонуватиме належним чином. Однак, враховуючи ситуацію, що вся інфраструктура МКС прив’язана до американських служб та партнерів США, це, звичайно, може мати певний вплив. І персонал МКС повинен знайти альтернативи, щоб уникнути таких проблем, з якими він може зіткнутися, оскільки це, звісно, опосередковано вплине також і на українську ситуацію», – каже юрист.
Петросян додає, що основні IT-послуги для МКС надавала корпорація комп’ютерних технологій з американським корінням Microsoft. А це ставить під сумнів подальше збереження усіх зібраних фактів прокурорами, каже він: «Вся ця структура доказів розташована на хмарі Microsoft. Зараз багато дискусій про те, якщо Microsoft буде заборонено або оштрафовано за співпрацю з МКС, вся ця доказова структура зникне, і МКС не матиме жодної основи для подання справ до суду. І це щось дуже-дуже критичне».
«Може стояти питання про закриття офісу в Україні»
Якщо під санкції потрапили прокурор МКС Карім Хан, а також судді, які ухвалювали рішення щодо союзників США, каже Катерина Рашевська, то це може мати вплив на Україну, зокрема в контексті ефективності розслідування воєнних злочинів Росії. З цією тезою погоджується і Володимир Яворський.
Якщо з керівником розслідування ніхто не співпрацює, то розслідування немаєВолодимир Яворський
«Наприклад, може стояти питання про закриття офісу в Україні, призупинення розслідування, тому що це ж здійснює якраз уповноважений Карімом Ханом прокурор. Тобто це взаємопов’язані речі. Карім Хан – як голова офісу, як український генпрокурор. Він фактично керує повністю розслідуванням. Якщо на нього накладені санкції, то це означає, що з ним ніхто не буде співпрацювати. А якщо з керівником розслідування ніхто не співпрацює, то розслідування немає», – зазначає він.
Програмний директор Центру громадянських свобод розповідає, що у 2020 році під час першої каденції адміністрації Дональда Трампа Вашингтон уже запроваджував обмеження проти головного прокурора Фату Бенсуда та директора департаменту з питань юрисдикції Фікусо Бенчочохо у зв’язку з розслідуванням імовірних воєнних злочинів США в Афганістані.
«Той прокурор був переобраний практично одразу, але тоді і його каденція закінчувалася. Тому серйозного впливу не було, його фактично замінили, а залишилися прокурори, які були в його підпорядкуванні. Тут є питання в тому, що в Каріма Хана є ще багато років, можливо, це вирішиться тим, що він теж піде з посади. Але питання в іншому, що це – прямий тиск на Міжнародний кримінальний суд. Тоді просто всі в світі будуть казати про подвійні стандарти, тому що, з одного боку, він видає ордери на людей, а з іншого боку, за ці ордери хтось запроваджує санкції. Фактично як росіяни, вони відкрили кримінальні справи на суддів і Каріма Хана за ці ордери. І оголосили їх в російський розшук. Санкції – це ще не кримінальні справи щодо людей, але така ж реакція дуже схожа», – каже Яворський.
Ще одне проблемне питання, на думку обох українських експертів, це співпраця Сполучених Штатів Америки з Міжнародним кримінальним судом в межах розслідувань воєнних злочинів в Україні.
Окремі побоювання виникають також щодо збору доказів міжнародних злочинів росіянКатерина Рашевська
«Окремі побоювання виникають також щодо збору доказів міжнародних злочинів росіян. У липні 2023 року Сполучені Штати зробили історичний крок, вирішивши поділитися доказами російських воєнних злочинів з Міжнародним кримінальним судом. Хоча указ прямо не стосується питання такої співпраці, її продовження залишається під питанням. Так само й інші формати співробітництва, зокрема з Цільовим фондом МКС для потерпілих, щодо добровільних внесків не членів на програми репарацій для постраждалих від міжнародних злочинів. Цільовий фонд нині розробляє рішення щодо можливої програми реінтеграції для постраждалих від депортації та примусового переміщення українських дітей. Водночас у фонду є низка інших джерел надходження та постійні донори з числа 125 держав-членів, що дозволяє говорити про нівелювання впливу відсутності допомоги з боку США», – каже Катерина Рашевська.
«Існує ризик, що країни не будуть виконувати ордери»
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої президента РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової за підозрою в скоєнні воєнного злочину – депортації і незаконному переміщенні українських дітей з окупованих територій.
За даними офіційного українського порталу «Діти війни», з початку широкомасштабного вторгнення українській владі вдалося ідентифікувати понад 19 тисяч примусово переміщених неповнолітніх з окупованих територій до Росії. З них – лише близько 400 українських дітей повернули додому. Раніше начальниця департаменту захисту інтересів Офісу генерального прокурора Юлія Усенко в інтерв’ю Радіо Свобода повідомила, що найбільше, понад 13 тисяч з них, вивезли з Донецької області.
Російська влада не заперечує вивезення дітей з України до Росії, але описує свої дії як піклування про дітей та пошук прийомних батьків для дітей-сиріт. Москва також не розголошує точну кількість вилучених дітей і місце їхнього перебування.
Також у червні 2024-го МКС видав ордер на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника Генштабу російської армії Валерія Герасимова. Судді називають їх відповідальними за ракетні удари, завдані російськими збройними силами по українській енергетичній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 по 9 березня 2023 років.
Вперше на цю інституцію ООН фактично накладені санкції провідною країноюВолодимир Яворський
«Існує великий ризик, що країни просто не будуть виконувати ці ордери на затримання, арешт людей. І в цьому є проблема, тому що, знову ж, це великий політичний удар по цій інституції. Інші країни можуть сказати: «Подивіться, це позиція Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю, чому ми повинні слідувати іншим якимось зобов’язанням?». Тим більше, що це взагалі такий прецедент цікавий. Фактично МКС є інституцією, створеною Організацією Об’єднаних Націй. І тепер вперше на цю інституцію ООН фактично накладені санкції провідною країною», – каже Яворський.
Юристка Катерина Рашевська вважає, що ордер на арешт Путіна можливий у Штатах, але за інших юридичних умов: «Що стосується ордеру на арешт для Путіна, то варто пригадати, як наступного дня після цього рішення МКС (18 березня 2023 року) США виступили з підтримкою такого кроку. Водночас тодішня адміністрація також підтвердила, що держава не визнає юрисдикцію МКС. Тож потенційне виконання ордеру на арешт відбувалося би за окремою, ніж закріплена в Римському статуті, процедурою і базувалося би на внутрішньому законодавстві США з усіма особливостями щодо переслідування воєнних злочинців. Нині очевидно лише одне – якщо Путін потрапить до рук США, то останні зможуть гарантувати для нього невідворотність юридичної відповідальності. Щоправда, не факт, що за співпраці з МКС», – розповідає Катерина Рашевська.
Окремим питанням, каже правозахисниця, є взаємодія США з союзниками, щодо яких МКС також видав ордер на арешт: «Ми добре пам’ятаємо історію з візитом Путіна та невиконанням ордеру на його арешт у Монголії, що було визнано судом порушенням зобов’язання Монголії як держави-члена. Водночас США відповідного зобов’язання в контексті ордерів на арешт проти ізраїльських діячів як держава – не член не мають. Тож прямого зв’язку між продовженням взаємодії на високому рівні з Ізраїлем й порушенням режиму ордеру на арешт для Путіна немає. Хоча й не виключено, що з політичних міркувань, як маніпуляцію, контакти на високому рівні представників США з особами, які мають ордери на арешт, використовуватимуть інші держави (в тому числі члени МКС), аби спробувати покликати російського лідера до себе».
За словами Рашевської, нині завдання України як держави-учасниці Римського статуту – підтримувати МКС і сприяти у розслідуванні воєнних злочинів. А саме: фіксувати факти порушення прав людей, надавати сприяння постраждалим у комунікації з прокурорами суду, посилювати діяльність країн-членів і заохочувати їх неухильно виконувати свої зобов’язання.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий вважає, що рішення США не пов’язане з українським контекстом, і висловив сподівання, що воно не вплине на здатність суду досягати правосуддя для жертв російської агресії.
«Мені здається, що не зараз почалося таке ставлення США до Міжнародного кримінального суду, воно було й раніше. Ми переконані, що МКС продовжить виконувати важливі функції в кейсі України, а саме – притягнення російських злочинців до відповідальності, і Україна продовжує працювати з МКС, щоб ці справи просувалися вперед. Ми також переконані, що потрібно більше ордерів на арешт від МКС у справах проти російських злочинців, тих, хто вчиняє страти українських військовополонених, займається депортацією дітей, вчиняє воєнні злочини, обстрілює цивільних в Україні», – сказав Тихий.
- 1 січня 2025 року Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Відтепер представники країни можуть брати участь в Асамблеї суду, виносити питання на її розгляд, голосувати за розподіл бюджету установи, виборах суддів та інших виборних посад, наприклад, прокурора МКС, а також брати участь у розробці змін до Римського статуту. У цей день в Гаазі у будівлі суду серед стягів держав-учасниць встановили й український прапор.
- На санкції США щодо МКС відреагувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Посадовиця ЄС заявила, що «МКС гарантує відповідальність за міжнародні злочини і дає голос жертвам у всьому світі. Він повинен мати можливість вільно вести боротьбу з глобальною безкарністю».
Форум