БРЮССЕЛЬ - 5 грудня канцлер Німеччини вирушає до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати виділення «репараційної позики» Україні, використовуючи заморожені російські активи. Москва ж, заявив бельгійський прем'єр, пригрозила Бельгії, що країна відчуватиме наслідки такого рішення «вічно».
Чи піддасться Європа прямим погрозам Путіна?
Радіо Свобода з'ясувало, які тепер очікування у європейських дипломатів.
У середу, 3 грудня, Єврокомісія представила юридичну пропозицію, яку напружено останні тижні чекали європейські столиці, щодо репараційної позики для України на основі заморожених російських активів.
«Бельгія стала найціннішим російським активом»?
Текст, який Єврокомісія представить сьогодні, не відповідає на наші занепокоєння задовільноПрево
За кілька годин до цього міністр закордонних справ Бельгії у штаб-квартирі НАТО (там саме мало розпочатись засідання міністрів) вийшов до журналістів із заявою, суть якої зводилась до того, що Бельгія незадоволена пропозицією Єврокомісії, яку ось-ось мали представити.
«Текст, який Єврокомісія представить сьогодні, не відповідає на наші занепокоєння задовільно», – виголосив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево, повторивши низку аргументів про загрози від використання російських активів, згорнув папірець і пішов, не відповідаючи на уточнюючі питання журналістів.
Цій заяві передували тижні консультацій Єврокомісії з юристами, послами країн ЄС та Бельгією, та все ж позиція бельгійського премʼєра Барта де Вевера залишилась непохитною - Бельгія виступає за інші варіанти допомоги Україні, які б залишили російські активи у спокої.
Після цього 4 грудня видання Politicо написало, що «Бельгія стала найціннішим російським активом».
Що запропонувала Єврокомісія?
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наполягає, що «основні застереження» Бельгії документ враховує.
Зокрема, пропонується використати активи не лише на території Бельгії, де їх найбільше (за різними оцінками близько 180 млрд євро), а й в інших європейських державах, а також країнах Групи семи.
Також йдеться про розподіл ризиків – частину суми кредиту розміром у 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки мають гарантувати країни-члени ЄС, частину під гарантії бюджету ЄС.
Завдання розробити юридичну пропозицію Єврокомісія отримала на саміті у жовтні, перед яким у Брюсселі була більша певність, ніж тепер, що рішення про надання такого кредиту буде ухвалено.
На чому будувався оптимізм
Незадовго до саміту 23 жовтня, на численних зустрічах з журналістами європейські дипломати висловлювались доволі оптимістично, що рішення буде досягнуто. Це відчувалась навіть через предмет обговорення – хоч репараційну позику ще не затвердили, вже йшли дискусії, як саме будуть використані ці кошти – чи на американську допомогу в межах програми Влітку цього року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. До програми вже долучилися 16 країн. За даними ОП, це – Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Люксембург, Словенія, Португалія, Іспанія., чи на закупівлі зброї на внутрішньому ринку ЄС, щоб підтримати європейський оборонпром.
Бельгійські дипломати вже тоді артикулювали список застережень Бельгії, таких як розподіл тягаря «всіма без винятку» країнами-членами ЄС. Водночас натякали, що розуміють, що, наприклад, Угорщина не буде брати участь у майбутній схемі, проте, якщо решта приєднається, рішення мало відбутися.
Надмірний оптимізм серед послів ЄС, як пояснили джерела газети Politico, виник через брак комунікації між бельгійським премʼєром Де Вевером та послом при ЄС Пітером Моорсом, який був близьким до попереднього премʼєра Бельгії Александра де Кроо.
Він фактично не був в курсі про твердість позиції свого премʼєра, стверджують джерела Politico.
Тиск на Бельгію
Серед багатьох дипломатів, з якими спілкувалося Радіо Свобода за останні тижні, звучала підтримка на адресу Бельгії. Мовляв, прохання розподілити ризики – цілком легітимне.
Водночас погоджувалися вони не з усіма аргументами бельгійського премʼєра:
- Наприклад, щодо удару по євровалюті, на думку багатьох, турбуватися не варто, якщо надати гарантії готова Німеччина – країна, від економіки якої найбільше залежить міцність євро.
- Одне з останніх зауважень де Вевера про те, що використання активів для репараційної позики може зашкодити мирному процесу, теж не відгукується багатьом.
Бельгійський премʼєр, зокрема, у своїму листі президентці Єврокомісії минулого тижня застеріг, щоб не вийшло так, що ЄС «фактично запобігає досягненню остаточної мирної угоди». Адже у проєкті мирного плану з 28 пунктів йшлося про те, що 100 мільярдів із активів мають піти на відбудову, і США отримають 50% прибутку.
Цей пункт прибрали з останніх версій угоди. На думку одного з дипломатів, з якими спілкувалося Радіо Свобода, не факт, що вимога закласти прибутки для США належить американській стороні – його до плану могла додати саме Росія, врахувавши інтереси США.
«Козир» або «катастрофа»
Та головний аргумент, який звучить з європейських столиць, це те, що російські активи – козир у руках ЄС та України, який потрібно використовувати.
Якщо цього не станеться, то це дасть Путіну надію, що європейська підтримка України може зменшитися, і це буде катастрофоюСікорський
Репараційна позика на їхній основі має підсилити переговорні позиції Києва.
«Це історичний момент, який може змінити хід цієї війни, а можливо, навіть і перебіг мирних переговорів», – сказав у інтервʼю Радіо Свобода міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
А його польський колега, Радослав Сікорський, назвав репараційну позику «вирішальним питанням»:
«Тому що це має здатність переконати Путіна, що Україна буде фінансово забезпечена протягом двох-трьох років, тож йому доведеться продовжувати війну ще два-три роки. А якщо цього не станеться, то це дасть Путіну надію, що європейська підтримка України може зменшитися, і це буде катастрофою»
Інших варіантів, окрім як підтримати Україну репараційною позикою на основі російських активів – схоже немає.
Єдиний варіант
Хоча Єврокомісія запропонувала два варіанти фінансової підтримки Києва, – запозичення ЄС на основі бюджету ЄС та репараційний кредит, – реальним є лише останній. Адже для запозичень треба одностайна згода усіх країн-членів ЄС, а для використання активів - достатньо кваліфікованої більшості.
Досягти одностайності у питанні запозичень буде нереально не лише через Угорщину, яка неодноразово декларувала небажання підтримувати фінансово Україну, але й Словаччина - словацький міністр закордонних справ дав зрозуміти, що не підтримає жодного варіанту.
Із цим рішенням, яке можна ухвалити кваліфікованою більшістю, я думаю, що ми зможемо рухатися впередВисокопоставлений дипломат ЄС
Та й деякі інші країни з огляду на бюджетні проблеми не погодяться на варіант із використанням коштів своїх платників податків. Тож репараційний кредит на основі російських активів з головуванням кваліфікованою більшістю – єдиний варіант, кажуть дипломати.
«З цим рішенням, яке можна ухвалити кваліфікованою більшістю, я думаю, що ми зможемо рухатися вперед. Інші варіанти, які пропонувала Єврокомісія, зокрема спільні запозичення, – ми знаємо, що протидії їм буде більше, ніж репараційному кредиту», – розповів Радіо Свобод на умовах анонімності один із високопоставлених дипломатів ЄС, який не має повноважень коментувати це питання публічно.
Чи означає голосування кваліфікованою більшістю, що репараційний кредит можна затвердити без згоди Бельгії? Чиновники у Єврокомісії кажуть, що технічно «так», але на практиці на це не підуть.
«Ніхто не хоче обходити Бельгію в цьому питанні», – розповів чиновник ЄС, з яким спілкувалося Радіо Свобода.
Керують переможці
У той час як президентка Єврокомісії наголошує на тому, що використання активів стане тиском на Росію і що саме Росія має платити за почату нею ж війну, бельгійський премʼєр наполягає, що для того, щоб змусити Росію сплатити нанесену шкоду, Москва має спочатку зазнати поразки.
Небажано, щоб вона програла і в країні, що володіє ядерною зброєю, настала нестабільністьБельгійський прем'єр про Росію
«Але хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Це казка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вона програла і в країні, що володіє ядерною зброєю, настала нестабільність. І хто вірить, що Путін спокійно погодиться на конфіскацію російських активів?», – заявив де Вевер в інтерв’ю La Libre, поширеному 3 грудня.
І зізнався, що отримує погрози.
«Москва дала нам зрозуміти, що в разі конфіскації Бельгія і я особисто відчуватимемо це «вічно», – сказав де Вевер.
Тим часом німецький канцлер Фрідріх Мерц, який ще у вересні закликав до конфіскації російських активів, сполохнувши Бельгію, опублікував колонку у виданні Frankfurter Algemeine Zeitung.
У ній він висловив розуміння занепокоєння Бельгії та закликав країни ЄС не боятись розділити пропорційно до своїх економік ризики використання заморожених російських активів.
У наших руках не тільки зміцнення України, але й надсилання Москві однозначного сигналу про те, що продовження цієї загарбницької війни не має сенсуМерц
«У наших руках не тільки зміцнення України, але й надсилання Москві однозначного сигналу про те, що продовження цієї загарбницької війни не має сенсу. Це сигнал не про продовження війни, а про її закінчення. Ми надсилаємо сигнал про європейську незалежність, сигнал про те, що ми, європейці, вирішуємо і формуємо те, що відбувається на нашому континенті», – заявив німецький канцлер.
Щоб подолати опір Бельгії, Мерц відклав заплановану поїздку до Осло на 5 грудня і вирушає до Брюсселя для переговорів з прем'єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером і президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, з якими у німецького канцлера запланована приватна вечеря, повідомили Радіо Свобода у представництві Німеччини в ЄС.
18 грудня це питання будуть обговорювати на засіданні Європейської Ради в Брюсселі.
Форум