Валерія Маркуш
«Якщо ми перебуваємо за тисячу кілометрів від України, це не означає, що ми не знаємо про те, що відбувається в країні й не проживаємо це все з нашими співвітчизниками»
«Ми у 2014 році приїхали з українськими паспортами, не залишилися в окупації, ми такі ж громадяни, як і інші, але впродовж пів року ми не могли орендувати квартиру в Харкові»
11 років тому Еліна Саґунова виїхала з Донеччини, щоб не брати участь у «референдумі», який організовували гібридні сили Росії, а у 2022-му вже втікала від російських обстрілів Харкова. Зараз вона живе у Норвегії. Каже: біженці з України зобов'язані допомагати своїй країні.
Своїм досвідом внутрішньої та зовнішньої міграції Еліна поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».
Еліна Саґунова з Макіївки, що на Донеччині. Вона має дві вищі освіти, працювала у банку. А потім розпочала власну справу – виготовляла дитячий прилад під назвою «Чистий носик». Це – аспіратор, який допомагає очищати ніс. Його сертифікували в Україні і продавали в дитячих магазинах й аптеках.
Але через початок російсько-української війни та окупацію її міста, Еліна покинула рідний дім у 2014 році.
Зранку вже захоплені адмінбудівлі
«Місто окупували за ніч. Зранку я йшла на роботу, і все було добре, ввечері теж все було спокійно, а зранку наступного дня вже всюди були блокпости та захоплені адміністративні будівлі. Після такої швидкої окупації почали проводити «референдум». Звичайно ж, ми зібрали речі і я з чоловіком та донькою виїхала з Донеччини»
Еліна з сім’єю покинули свій дім і з родиною переїхали да Харкова.
Розповідає, з перших днів зіштовхнулася з житловою проблемами – переселенцям з Донеччини не хотіли здавати квартири в оренду.
«Здаємо квартиру, але не переселенцям»
Ми ледь знайшли квартиру
«Ми приїхали з українськими паспортами, не залишилися в окупації, ми такі ж громадяни, як і інші, але впродовж пів року ми не могли орендувати квартиру в Харкові. Всі писали, що здаємо квартиру в оренду, але не переселенцям. Ми ледь знайшли квартиру, яка була не в найкращому стані і прожили в ній вісім років. Важко тоді було»
У Харкові переселенка продовжила займатися власною справою.
«Продукцію тоді ще виготовляли в Макіївці і перевізниками доставляли на підконтрольну Україні територію, але коли це вже стало неможливо, то ми перенесли підприємство у Харків. Зараз підприємство не функціонує. Тому обладнання перевезли на захід України для його збереження»
Початок повномасштабної війни розпочався із обстрілів Харкова.
Сім’я Еліни десять днів ховалася в підвалі, а потім вирішили виїжджати, оскільки були проблеми з водою, світлом та теплом.
Родина переїхала на Черкащину, де місяць жила у зовсім незнайомих людей, які прихистили їх безкоштовно.
Покинули дім у Макіївці, а потім і в Харкові
«Ми збирали кошти для купівлі власного житла. За пів року до початку повномасштабної війни ми переїхали в нову квартиру, в якій зробили ремонт. І тут знову нас наздогнала війна. Ми спочатку покинули власне житло в Макіївці, яке купили за рік до початку війни у 2014-му, а тепер залишили дім і в Харкові»
«Ця країна нам дуже допомогла»
Вже майже три роки Еліна Саґунова з донькою живуть у Норвегії – країні, в якій вона до цього ніколи не була.
Біженка розповідає, перші пів року адаптації були дуже складними – депресія, безсоння та ностальгія за домом.
З роботою в країні дуже важко
«Ми приїхали в Норвегію – і тут нам дали максимальну підтримку та допомогли з житлом. Ця країна нам дуже допомогла. Правда, з роботою в країні дуже важко. Навіть, мої дві вищі освіти, досвід роботи в банківській сфері та великій компанії – не допомагають. Зараз мені пощастило – і я все-таки знайшла роботу в мережі магазинів дитячого та жіночого одягу», – розповідає біженка.
Із перших днів у новій країні Еліна не тільки намагалася налагодити своє життя, вивчити норвезьку мову, але й підтримувати Україну.
Я шукала дрони, забирала в Норвегії і передавала в Україну
«Незадовго до повномасштабної війни я почала працювати супервайзером у компанії, яка виготовляла засоби догляду для тіла. У нас велика компанія і багато чоловіків, синів, братів наших співробітниць – військові. Наша компанія займалася купівлею дронів. Я їх шукала, забирала в Норвегії і передавала в Україну. Таким чином намагалася допомагати своїй країні»
Також Еліна відвідує акції на підтримку України в столиці Норвегії та є учасницею Української спілки – «Мрія». У грудні 2022-го її створили українці, які вже багато років проживають в країні, та біженці.
Спершу волонтери допомагали своїм співвітчизникам, які прибували до країни. А зараз організовують благодійні заходи і збирають кошти для української армії.
Наприклад, влаштовували смолоскипну ходу на підтримку України, музичні виступи в церкві, де співали українські пісні, в’яжуть шкарпетки, збирають теплий одяг й іншу гуманітарну допомогу для військових.
«Останнім часом я ніяких планів не будую, тому що ніхто не знає, що буде завтра. Якщо закінчиться війна, то, звичайно, я повернуся в Україну, а якщо це буде тривати, то я ще не готова їхати назад. У Харкові в мене є все, але я не хочу ще раз це пережити (обстріли – ред.). Я не хочу переживати втретє таке явище, як війна», – каже Еліна.
Але вона впевнена, що біженці за кордоном мають бути адвокатами України і підтримувати ЗСУ.
Якщо закінчиться війна, то, звичайно, я повернуся в Україну
«Якщо ми перебуваємо за тисячу кілометрів від України, це не означає, що ми не знаємо про те, що відбувається в країні й не проживаємо це все з нашими співвітчизниками. Ми теж намагаємося бути чимось корисні. Наприклад, зараз зі спілкою ми готуємося до Великодня – будемо робити писанки та проводити благодійний захід, на якому збиратимемо кошти для українських військових»
- За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на березень цього року у Норвегії знайшли прихисток трохи більше 80 тисяч українців.
- З листопада 2024-го Норвегія припинила надання автоматичного прихистку деяким українським біженцям. Управління у справах іноземців країни зазначало, що під обмеження потрапили мешканці шести західних областей України, оскільки вони перебувають під контролем української влади, а ризик воєнних дій начебто мінімальний.
- На початку цього року список областей поповнився ще й Кіровоградською, Полтавською, Вінницькою, Житомирською, Черкаською, Київською областями (без міста Києва).
Форум