Доступність посилання

«Намагаємося бути корисними». Як біженці з-за кордону допомагають ЗСУ?


Норвегія. Акція біженців з України. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на березень там живе понад 80 тисяч українців
Норвегія. Акція біженців з України. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на березень там живе понад 80 тисяч українців
Валерія Маркуш

«Якщо ми перебуваємо за тисячу кілометрів від України, це не означає, що ми не знаємо про те, що відбувається в країні й не проживаємо це все з нашими співвітчизниками»

«Ми у 2014 році приїхали з українськими паспортами, не залишилися в окупації, ми такі ж громадяни, як і інші, але впродовж пів року ми не могли орендувати квартиру в Харкові»

11 років тому Еліна Саґунова виїхала з Донеччини, щоб не брати участь у «референдумі», який організовували гібридні сили Росії, а у 2022-му вже втікала від російських обстрілів Харкова. Зараз вона живе у Норвегії. Каже: біженці з України зобов'язані допомагати своїй країні.

Своїм досвідом внутрішньої та зовнішньої міграції Еліна поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».

Еліна Саґунова з Макіївки, що на Донеччині. Вона має дві вищі освіти, працювала у банку. А потім розпочала власну справу – виготовляла дитячий прилад під назвою «Чистий носик». Це – аспіратор, який допомагає очищати ніс. Його сертифікували в Україні і продавали в дитячих магазинах й аптеках.

Але через початок російсько-української війни та окупацію її міста, Еліна покинула рідний дім у 2014 році.

Еліна – переселенка з Маківки, яка тепер є біженкою у Норвегії
Еліна – переселенка з Маківки, яка тепер є біженкою у Норвегії
Зранку вже захоплені адмінбудівлі

«Місто окупували за ніч. Зранку я йшла на роботу, і все було добре, ввечері теж все було спокійно, а зранку наступного дня вже всюди були блокпости та захоплені адміністративні будівлі. Після такої швидкої окупації почали проводити «референдум». Звичайно ж, ми зібрали речі і я з чоловіком та донькою виїхала з Донеччини»

Макіївка. 2014 рік. Вже покійний російський співак Йосип Кобзон і ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін
Макіївка. 2014 рік. Вже покійний російський співак Йосип Кобзон і ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін

Еліна з сім’єю покинули свій дім і з родиною переїхали да Харкова.

Розповідає, з перших днів зіштовхнулася з житловою проблемами – переселенцям з Донеччини не хотіли здавати квартири в оренду.

«Здаємо квартиру, але не переселенцям»

Ми ледь знайшли квартиру

«Ми приїхали з українськими паспортами, не залишилися в окупації, ми такі ж громадяни, як і інші, але впродовж пів року ми не могли орендувати квартиру в Харкові. Всі писали, що здаємо квартиру в оренду, але не переселенцям. Ми ледь знайшли квартиру, яка була не в найкращому стані і прожили в ній вісім років. Важко тоді було»

У Харкові переселенка продовжила займатися власною справою.

«Продукцію тоді ще виготовляли в Макіївці і перевізниками доставляли на підконтрольну Україні територію, але коли це вже стало неможливо, то ми перенесли підприємство у Харків. Зараз підприємство не функціонує. Тому обладнання перевезли на захід України для його збереження»

Початок повномасштабної війни розпочався із обстрілів Харкова.

Сім’я Еліни десять днів ховалася в підвалі, а потім вирішили виїжджати, оскільки були проблеми з водою, світлом та теплом.

Підвал у Харкові, де сім'я переселенки ховалася від обстрілів
Підвал у Харкові, де сім'я переселенки ховалася від обстрілів

Родина переїхала на Черкащину, де місяць жила у зовсім незнайомих людей, які прихистили їх безкоштовно.

Покинули дім у Макіївці, а потім і в Харкові

«Ми збирали кошти для купівлі власного житла. За пів року до початку повномасштабної війни ми переїхали в нову квартиру, в якій зробили ремонт. І тут знову нас наздогнала війна. Ми спочатку покинули власне житло в Макіївці, яке купили за рік до початку війни у 2014-му, а тепер залишили дім і в Харкові»

Наслідки російської атаки на Харків у ніч на 4 квітня 2025 року
Наслідки російської атаки на Харків у ніч на 4 квітня 2025 року

«Ця країна нам дуже допомогла»

Вже майже три роки Еліна Саґунова з донькою живуть у Норвегії – країні, в якій вона до цього ніколи не була.

Біженка розповідає, перші пів року адаптації були дуже складними – депресія, безсоння та ностальгія за домом.

Аліна та українці з принцом Гоконом, який стане королем після свого батька
Аліна та українці з принцом Гоконом, який стане королем після свого батька
З роботою в країні дуже важко

«Ми приїхали в Норвегію – і тут нам дали максимальну підтримку та допомогли з житлом. Ця країна нам дуже допомогла. Правда, з роботою в країні дуже важко. Навіть, мої дві вищі освіти, досвід роботи в банківській сфері та великій компанії – не допомагають. Зараз мені пощастило – і я все-таки знайшла роботу в мережі магазинів дитячого та жіночого одягу», – розповідає біженка.

Із перших днів у новій країні Еліна не тільки намагалася налагодити своє життя, вивчити норвезьку мову, але й підтримувати Україну.

Біженка під час акції на підтримку України
Біженка під час акції на підтримку України
Я шукала дрони, забирала в Норвегії і передавала в Україну

«Незадовго до повномасштабної війни я почала працювати супервайзером у компанії, яка виготовляла засоби догляду для тіла. У нас велика компанія і багато чоловіків, синів, братів наших співробітниць – військові. Наша компанія займалася купівлею дронів. Я їх шукала, забирала в Норвегії і передавала в Україну. Таким чином намагалася допомагати своїй країні»

Також Еліна відвідує акції на підтримку України в столиці Норвегії та є учасницею Української спілки – «Мрія». У грудні 2022-го її створили українці, які вже багато років проживають в країні, та біженці.

Спершу волонтери допомагали своїм співвітчизникам, які прибували до країни. А зараз організовують благодійні заходи і збирають кошти для української армії.

Наприклад, влаштовували смолоскипну ходу на підтримку України, музичні виступи в церкві, де співали українські пісні, в’яжуть шкарпетки, збирають теплий одяг й іншу гуманітарну допомогу для військових.

Ярмарок на підтримку українських захисників
Ярмарок на підтримку українських захисників

«Останнім часом я ніяких планів не будую, тому що ніхто не знає, що буде завтра. Якщо закінчиться війна, то, звичайно, я повернуся в Україну, а якщо це буде тривати, то я ще не готова їхати назад. У Харкові в мене є все, але я не хочу ще раз це пережити (обстріли – ред.). Я не хочу переживати втретє таке явище, як війна», – каже Еліна.

Але вона впевнена, що біженці за кордоном мають бути адвокатами України і підтримувати ЗСУ.

Якщо закінчиться війна, то, звичайно, я повернуся в Україну

«Якщо ми перебуваємо за тисячу кілометрів від України, це не означає, що ми не знаємо про те, що відбувається в країні й не проживаємо це все з нашими співвітчизниками. Ми теж намагаємося бути чимось корисні. Наприклад, зараз зі спілкою ми готуємося до Великодня – будемо робити писанки та проводити благодійний захід, на якому збиратимемо кошти для українських військових»

  • За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на березень цього року у Норвегії знайшли прихисток трохи більше 80 тисяч українців.
  • З листопада 2024-го Норвегія припинила надання автоматичного прихистку деяким українським біженцям. Управління у справах іноземців країни зазначало, що під обмеження потрапили мешканці шести західних областей України, оскільки вони перебувають під контролем української влади, а ризик воєнних дій начебто мінімальний.
  • На початку цього року список областей поповнився ще й Кіровоградською, Полтавською, Вінницькою, Житомирською, Черкаською, Київською областями (без міста Києва).

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG