У ніч на 30 квітня неподалік від Житомира стався напад на хлопця, який ідентифікує себе як трансгендерну особу (людину, чия гендерна ідентичність чи самовираження відрізняється від тієї, що приписана їй при народженні). Правозахисні організації заявляють, що хлопця жорстоко побили та зґвалтували під час побачення. І причиною цьому була його сексуальна орієнтація. Утім, в поліції не поспішають відкривати кримінальну справу, яка передбачає покарання за прояви насильства, зокрема, до ЛГБТ-спільноти. Чому? Пояснюємо позиції сторін.
Що сталося?
Про напад на 19-річного хлопця першими повідомили у правозахисному ЛГБТ-центрі «Наш світ», представники якого нині стежать за ситуацією. Радіо Свобода вони передали копію заяви до поліції, яку склав сам потерпілий. З його слів, про зустріч з майбутнім нападником вони домовилися у чаті для знайомств Badoo.
За словами потерпілого, про те, що він – трансгендер, розповів напередодні: «Я є трансгендерна людина, тому, незважаючи на переписку в інтернеті та попереднє онлайн-знайомство, [нападник] відреагував спочатку негативно на цей факт, але потім він сам запропонував піти в магазин та купити енергетичний слабоалкогольний напій «Рево». Після цього ми [пішли] в ліс біля річки між житловим масивом».
У заяві йдеться, що після кількох годин розмови хлопець погрозами та силою змусив потерпілого до орального сексу, а опісля – почав бити. Згодом до побиття долучилися ще четверо хлопців та дівчина, які приїхали на автівці, мовиться в заяві. Зі слів потерпілого, його роздягнули догола, били, ображали та катували, а потім змусили пішки йти у бік дому поперед автомобіля і знімали це на смартфон, а дійшовши до будинку та почувши крики батьків постраждалого – втекли. Потерпілий упевнений: його били через те, що він – трансгендер.
Що кажуть в поліції?
Правоохоронці ідентифікували нападника. Ним виявився 17-річний хлопець. Спершу поліція відкрила кримінальне провадження лише за статтею про грабіж (ст. 186 ККУ), адже у потерпілого вкрали телефон. 7 травня до справи додали ще дві статті: про катування (ст. 127 ККУ) та вимагання (ст.189 ККУ), про це повідомили Радіо Свобода у пресслужбі Нацполіції Житомирщини.
День нападу там описують інакше. За словами правоохоронців, на зустріч із майбутнім нападником трансгендер прийшов з мейкапом та в перуці. Йдеться, що до орального сексу потерпілого не змушували, а на нього він немовби погодився добровільно. За словами правоохоронців, конфлікт стався після того, коли нападник зрозумів, що бачився не з особою жіночої статі.
Утім, ці слова різняться із тим, що писав у заяві постраждалий. І правозахисники стверджують, що хоча хлопець і справді був у перуці, про те, що є трансгендером, повідомив одразу.
«Заява в поліцію була написана 4 травня. До цього, усі три дні, він давав свідчення правоохоронцям. Поліція весь цей час писала все, що їм треба, поки ми не вступили у цю справу. Тоді ж з'явилося повідомлення про грабіж, датоване 1 травня. Але після того, як постраждалий подав офіційну заяву, поліція різко скоригувала свою позицію», – заявив у коментарі Радіо Свобода представник правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» Олександр Зінченков.
Правозахисники впевнені, що поліція мала відкрити провадження і за статтею 161 Кримінального кодексу – про порушення рівноправності громадян. Саме цю статтю вважають фактично єдиною в Кримінальному кодексі України, за допомогою якої можна кваліфікувати злочин за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної рівності і як злочин ненависті.
Натомість у поліції Житомирщини вважають, що підстав порушувати цю статтю не було. «Потерпілий дав свідчення письмово про те, що сексуальний контакт відбувався за добровільної згоди і до початку конфлікту», – заявила речниця поліції Житомирської області Алла Ващенко.
Чому стурбовані правозахисники?
За словам експертів, це не перший подібний випадок в Україні. Спеціалістка з мобілізації транс*спільноти Анастасія Єва Домані розповідає, що також стикалася з подібною реакцією поліції. Утім, запевняє, що кожен випадок треба розглядати окремо: «Завжди є ризик. Наприклад, геї, які знайомляться і зустрічаються через додатки, можуть піддаватися ризику. Адже не секрет, що представники націоналістичних організацій під виглядом знайомства виманюють людей на зустріч, а потім б'ють. Але тут, схоже, не той випадок. Тут скоріше відбулося непорозуміння і нападник був шокований під час зустрічі. У цій ситуації треба зважити всі сторони. Але, звичайно, насилля виправдовувати не можна, за це потрібно карати».
Чи карають в Україні за злочини ненависті щодо ЛГБТ?
Правозахисники кажуть, що зазвичай злочини проти ЛГБТ-спільноти не розглядають як ті, що були здійснені на ґрунті ненависті. «Зазвичай їх кваліфікують як хуліганство, якщо взагалі це роблять. Проблема в тому, що на сьогодні у нас у відповідному законодавстві, у цій 161-й статті ККУ, ознака гендерної ідентичності не прописана, і тому вони її не розглядають серйозно», – каже Інна Ірискіна, координаторка громадської організації Insight.
У звіті за 2019 рік правозахисний ЛГБТ-центр «Наш світ» вказує, що злочини ненависті за мотивами гомо- або трансфобії не розслідують належним чином і відмовляються порушувати статтю 161 ККУ, яка наразі є єдиним способом врахувати такі мотиви при призначенні покарання правопорушникові. «Навіть коли слідство вимушене почати розслідування за статтею 161, це ніколи не призводить до висунення обвинувачення за цією статтею в суд», – йдеться у звіті центру. Згідно з даними, торік було задокументовано 369 випадків дій на ґрунті гомофобії/трансфобії, дискримінації, а також інших порушень прав ЛГБТ в Україні.
Правозахисники вважають, що держава має більше уваги приділяти проблемам ЛГБТ-спільноти і закликають владу підтримати законопроєкт, що криміналізує злочини ненависті стосовно ЛГБТ.
