Неділя, 15 вересня. Щонайменше дві тисячі людей вийшли у центрі Харкова на «ХарківПрайд». «Марш рівності» там провели вперше. В управлінні Нацполіції у Харківській області повідомили, що поліцейські не зафіксували грубих порушень правопорядку під час «Маршу рівності» 15 вересня. До охорони публічного порядку у Харкові були залучені більш ніж 2500 працівників поліції, у тому числі особовий склад із інших регіонів України. Радіо Свобода вело стрім із місця подій.
Вечір понеділка, 16 вересня. Кількадесят молодиків у спортивному темному одязі стоять із плакатами під головним управлінням національної поліції Харківської області. Це представники праворадикальної організації «Фрайкор», вони вимагають від правоохоронців звільнити трьох своїх активістів.
Затриманим «фрайкорівцям» поліція вже вручила підозри, їм інкримінують погрози та насильство щодо працівників правоохоронних органів. Затримали членів організації під час сутичок після «ХарківПрайду», що відбувся у неділю.
Нижче, на відео Радіо Свобода зафіксований конфлікт членів «Фрайкору» та поліції на вулиці Римарській, де розташований харківський офіс організації.
Сльозогінний газ застосовують як активісти, так і поліція.
«Фрайкорівці» стверджують: насильства до учасників прайду не застосовували, а агресивні дії, за їхніми словами, чинили представники поліції.
«Поліція їхала штурмувати наш офіс. Цілеспрямовано це робили, після подій під пам’ятником Шевченка, де побили ЛГБТ-активістів. До цих побиттів наша організація не мала жодного стосунку (за побиття неповнолітнього хлопця у саду Шевченка в Харкові 15 вересня відповідальність жодна з організацій не взяла. Потерпілий написав заяву у поліцію, нині правоохоронці розшукують нападників – ред.), просто «Фрайкор» був одним із організаторів акції протидії ЛГБТ, і поліція – замість того, щоб шукати учасників бійки – поїхала на штурм офісу «Фрайкору», – розповів Радіо Свобода Богдан Войцеховський, співзасновник ГО «Фрайкор».
Деякі дані з історії «Фрайкору»
Довідка
Згідно з даними Вікіпедії Фрайкор (нім. Freikorps – вільний корпус, добровольчий корпус) – назва, що використовувалася для низки напіввійськових добровольчих формувань у Німеччині та Австрії у XVIII—XX ст.
За відкритими реєстрами – організацію «Фрайкор» створили у Харкові трохи більше року тому – у 2018-му.
Її засновником є Георгій Тарасенко, учасник АТО і колишній член праворадикального «Національного корпусу».
Самі члени «Фрайкору» називають себе націонал-консерваторами і декларують підтримку християнства та традиційних цінностей
У поліції Харківщини докладно коментувати діяльність організації не захотіли. Разом з тим начальник головного управління національної поліції області заявив, що у правоохоронців достатньо інформації та впливу, щоб тримати діяльність «Фрайкору» під контролем.
Загалом до райвідділку доставили 17 людей, 14-тьох згодом відпустили.
Як поліція пояснює причину конфлікту?
«Якщо люди починають розповідати поліцейським, що вони такі ж, як ті учасники параду, поліцейським, природно, це не подобається». «Вони на службі перебувають. Чому його ображати, того поліцейського? Ображати їх почали. Жорстко ображати. Ті щось відповіли, ну а далі почався конфлікт», – розповів Радіо Свобода Валерій Сокуренко, начальник ГУНП у Харківській області.
Чи не кожна акція, в якій беруть участь «фрайкорівці» – самі або разом із представниками інших праворадикальних організацій – закінчується насильством.
Зеленка – «засіб боротьби»?
Про один із випадків насильства, який стався за кілька днів до «ХарківПрайду», повідомив у фейсбуці політичний експерт, колишній народний депутат Олександр Доній, розповідаючи про напад на нього через лекцію в Харкові «Толерантність як складова національної української ідеї».
Коментуючи Радіо Свобода цю подію, Доній не пов’язує її безпосередньо з прайдом, адже лекція у Літературному музеї Харкова, перед якою стався напад на нього, була запланована заздалегідь. Доній є упорядником і одним із авторів книжки «Трасформація української національної ідеї», де зібрані статті 30 істориків, філософів, культурологів і політологів.
Зрозуміло, що звичайна людина не ходить із упаковкою зеленки в кишені. Це була підготовлена акція, цілеспрямованаОлесь Доній
«Із частиною моєї статті мене запросили на лекцію в Харків, що страшенно не сподобалося тим ультраправим націоналістичним представникам, які підійшли – 7 чоловіків – перед лекцією, начебто поговорити, я намагався відповісти на питання, і один із тих семи з-за спини плеснув мені зеленкою в очі! Зрозуміло, що звичайна людина не ходить із упаковкою зеленки в кишені. Це була підготовлена акція, цілеспрямована» – розповідає Радіо Свобода Олександр Доній.
За його словами, незважаючи на те, що «швидка» запропонувала госпіталізацію, він таки провів лекцію, «…а ті представники, які вчинили акцію вандалізму, були присутні на лекції, серед них, зокрема, і в чорних футболках із написом «Фрайкор», – розповідає політолог.
Фактично це грає на руку Кремля, щоб національний рух України сприймався в Європі як фашистський рухОлесь Доній
«Фактично це грає на руку Кремля, хоча все це робиться під дуже патріотичними гаслами про інтереси нації. Так відбувалося і цього разу. Не сподобалося, що мої ідеї можуть порушити монополію на національну ідею», – каже Доній. – «Дискредитація українського руху, на жаль, руками тих, хто виголошує патріотичні гасла. Це цілеспрямована робота на те, щоб національний рух України сприймався в Європі як фашистський рух, для дискредитації ідеї незалежної України».
Протистояння
За останні кілька років у Харкові жодна з акцій ЛГБТІК+ спільноти не проходила без втручання представників правих організацій. У більшості випадків таке втручання закінчувалося лише словесними конфліктами, втім періодично сценарій набував силового розвитку.
Понад два роки тому, 17 травня 2017 року під час акції за права ЛГБТ кількадесят молодиків спортивної статури намагалися розігнати учасників заходу. Акція завершилася тоді сутичками з поліцією:
Через рік після цього представники правих організацій здійснили напад на ЛГБТ-хаб, місце, де представники спільноти проводять свої заходи та лекції. Після занять з англійської у приміщення увірвалися з десяток людей у масках та протигазах, розтрощили всередині хабу меблі, позривали зі стін плакати та картини, а саме приміщення закидали димовими шашками:
Представники ЛГБТ-спільноти заявляють – тиск відчувають постійно. У розмові з Радіо Свобода організаторка «ХарківПрайду» Ганна Зяблікова розповіла: «Кілька разів на рік відбуваються такі – прямо фізичні – напади, такі собі «софтнапади», коли начебто нікого не побили, написали під прайд-хабом «содоміти, мерзота» – не побили, але показали, що ми поруч».
Хто вони?
Здебільшого організації-учасники силових протистоянь із ЛГБТ-спільнотою не воліють називати себе відкрито. Лише на великих акціях вони з’являються під своїми прапорами та з символікою. Найбільше та найчастіше свою неприязнь до ЛГБТ висловлюють дві такі організації. Це, крім «Фрайкору» – вже більш відома своїми діями, зареєстрована 2016 року всеукраїнська організація «Традиція і порядок». Своєю метою вона називає побудову сильної та незалежної держави на засадах патріотизму, ринкової економіки та християнських цінностей. Але дослідники називають цю групу праворадикальною і наводять численні приклади, коли вона вдавалася до насильства (напад на «Укрінформ», на голову Вищої ради правосуддя).
Напередодні «ХарківПрайду» Радіо Свобода спілкувалося з представниками цього руху. Тоді голова харківського осередку «Традиції та порядку» Семен Соха заявив: жодного силового протистояння не буде. Він також заперечував участь в організації облиття зеленкою Олександра Донія.
На умовах анонімності один із активістів ще однієї праворадикальної організації – «Національного корпусу» – розповів Радіо Свобода, що їхні колишні члени входять до «Фрайкору». «Утім, їх там меншість. Хто всі інші учасники організації – невідомо. Переважно, це люди до 25 років, спортивної статури, серед яких є й ветерани війни на Сході України», – розповів чоловік.
«Фрайкор»: протистояння з ЛГБТ ідейне
Найбільш помітна діяльність «Фрайкору» припадає саме на час акцій ЛГБТ по всій Україні. Як пояснюють в організації, протистояння із ЛГБТ-спільнотою – «ідейне».
Богдан Войцеховський, співзасновник ГО «Фрайкор» розповідає Радіо Свобода: «Ми виступаємо проти ЛГБТ через те, що вважаємо: вони борються не за свободу, а за привілеї і за те, щоб утискати свободу інших людей. Тобто, у мене є свобода совісті. Вона означає, що я маю право називати зло злом, а добро добром відповідно до своїх морально етичних уподобань. Ці люди, вони хочуть заборонити мені називати їх злом, І це нав’язують сексуальним вихованням у школах, уроками толерантності, методичками, які видаються викладачам, щоб до ЛГБТ нормально ставилися».
Наслідки
Зазвичай учасників силових сутичок під час акцій ЛГБТ-спільноти поліція затримує але дуже швидко відпускає. Виняток – затримання у Харкові. Троє затриманих активістів «Фрайкору» і нині перебувають у поліції –підозри їм оголосили, і на час публікації цього матеріалу вони очікують на обрання запобіжного заходу.
Боротьба за права
Протистояти праворадикальним організаціям силовими методами – не вихід, вважають правозахисники. На думку Олени Шевченко, яка очолює громадську організацію «Інсайт», що бореться за права ЛГБТ в Україні, потрібно робити це лише законними методами:
Питання в тому, що ми маємо спільно боротися з радикалізмом, це не проблема лише ЛГБТ людей. Адже загально праворадикальні рухи намагаються відібрати у людей права на мирні зібрання та свободу слова, тут ми бачимо подібність із РосієюОлена Шевченко
«Законодавчі зміни: відповідальність за злочини на ґрунті гомофобії та трансфобії, зміни в законодавстві щодо рівності прав ЛГБТ людей щодо гетеросексуальних людей. Окремо – превентивна робота з нацистськими бандитськими формуваннями. Тут питання в тому, що ми маємо спільно боротися з радикалізмом, це не проблема лише ЛГБТ людей. Адже загально праворадикальні рухи намагаються відібрати у людей права на мирні зібрання та свободу слова, тут ми бачимо подібність із Росією. Адже «традиционные ценности» это глобальный тренд, який розвиває Росія», – наголосила правозахисниця в коментарі Радіо Свобода.
Олена Шевченко зазначає: «Навіть точної статистики щодо злочинів на тлі ненависті до ЛГБТ не існує – адже її офіційно держава не веде – питанням захисту ЛГБТ-спільноти опікуються лише деякі правозахисні організації, тож її представники залишаються фактично наодинці із постійною загрозою з боку праворадикальних організацій».
Що ж до реакції поліції під час акту вандалізму на адресу Олександра Донія – сам політолог каже Радіо Свобода, що, за його спостереженнями, «поліція тримала цілеспрямований нейтралітет, вона надавала можливість чинити цей акт, бо якби вони хотіли – вони би їх стримували».
«Тому в мене ілюзії щодо міліції і її дій там немає. Очевидно, що попри те, що вони мають за фактом право розпочати розслідування – я сумніваюся, що вони щось зроблять» – коментує Радіо Свобода ситуацію Олександр Доній.
