Щодня Міністерство охорони здоров’я повідомляє про кількість померлих від коронавірусу. Це триває з березня цього року, коли в країні запровадили карантин, який триває досі але вже із значними послабленнями. А що ж відбувається зі смертністю українців з інших причин, окрім COVID-19?
Отримати дані по видах смертності виявилося непросто. На момент, коли Радіо Свобода почало цікавитися цією інформацією, на сайті Державної служби статистики повідомляли, що таку інформацію вони планують публікувати після завершення карантину.
Як реєструється інформація про смерть?
Коли людина помирає, її рідні для поховання мають отримати свідоцтво про смерть. Його видають відділи державної реєстрації актів цивільного стану на підставі лікарських свідоцтв про смерть або рішення суду, які під час карантину змінили умови роботи.
Але дані мали б акумулюватися у структурах, підвідомчих Міністерству юстиції та Міністерству охорони здоров’я.
Як пояснили Радіо Свобода в Мін’юсті, карантин унеможливив паперовий рух документів до управлінь статистики, тому ці дані не передавалися. Але із послабленням карантину відновилося транспортне сполучення між населеними пунктами, тож незабаром всі дані будуть передані органам статистики.
Із Міністерством охорони здоров’я ситуація набагато складніша. Жодної комунікації у відповідь на запит Радіо Свобода із міністерством не відбулося, окрім підтвердження, що наш запит у відомстві отримали.
Ми запитали в МОЗ про кількість померлих від інших хвороб, окрім COVID-19, за карантинні місяці, зокрема. Якщо профільне міністерство володіє цими даними, то в чому проблема їхнього надання – залишається питанням. Якщо ж їх у міністерстві немає, то виникає ще більше запитань щодо роботи цієї структури.
Станом на зараз відповіді від МОЗ немає, втім, Державне управління статистики почало публікувати інформацію щодо кількості померлих за причинами смерті. Є дані до квітня і зараз ми їх проаналізуємо.
Варто зазначити, що ці дані Держстат почав оприлюднювати лише у цьому році. Тож, аби мати картину в динаміці, Радіо Свобода направило запит і отримало такі дані і за 2019 рік.
Статистика по COVID-19
За даними Держстату, в березні від коронавірусу померли 9 людей, у квітні – 243 людини.
Ці дані дещо відрізняються від тих, які публікувало Міністерство охорони здоров’я.
Так, станом на 31 березня МОЗ повідомляло про 13 померлих від коронавірусу. Першого хворого виявили теж у березні.
Станом на кінець квітня МОЗ повідомляв про 261 летальний випадок від коронавірусу. Якщо відняти 13 березневих, то отримаємо – 248 померлих від COVID-19 у квітні (за даними Держстату – 243).
Нагадаємо, органи статистики отримують дані від відділів, які видають свідоцтва про смерть. Офіційна реєстрація смерті могла припасти на наступний місяць.
Загальна кількість смертей у 2020 році менша, ніж у минулому році
Якщо порівнювати кількість померлих в абсолютному значенні, то у 2020 році їх помітно менше, ніж у попередньому році.
У 2019-му за період із січня по квітень в Україні померли 207 143 людини, за даними Держстату. А у 2020 році: 195 287 людей за ці ж місяці, що на 5,7% менше.
І тут варто враховувати, що в 2020 році в Україні запровадили карантин (із 12 березня).
Протягом двох місяців це були суворі обмеження, коли не працював громадський транспорт і майже нічого, крім продуктових магазинів та аптек. Люди працювали переважно віддалено і всіх просили максимально самоізолюватися аби запобігти поширенню вірусу.
До того ж лікарні та поліклініки працювали в особливому режимі: планові операції були скасовані.
Пояснити певні коливання ми попросили фахівця з психології масової поведінки, доктора психологічних наук, професора Вадима Васютинського.
«Головна причина в тому, на мою думку, що люди просто стали обережнішими. По-перше, більше сидять вдома, а не вештаються, і більше приділяють уваги гігієні, тобто всі інші інфекційні хвороби вже теж мають менше шансів. Ну і, відповідно, варто враховувати, що в нас населення стало менше на 1-1,5% тож і смертність, відповідно, стає меншою», – зазначає він.
Інші хвороби
Що ж сталося з іншими хворобами? Виявляється, що кількість смертей по них в абсолютних цифрах зменшилася.
Якщо взяти туберкульоз, то кількість померлих знизилася як у порівнянні із минулим роком, так і в квітні порівняно із березнем 2020 року.
Впала також і кількість зареєстрованих випадків туберкульозу, якщо проаналізувати дані сайту Центру громадського здоров’я: у квітні 2020-го – 1 254 випадки туберкульозу проти 2 156 у квітні 2019 року.
Від злоякісних новоутворень у березні цього року померло майже на 150 українців більше, ніж торік. Але вже у квітні ситуація змінилася.
Хвороби системи кровообігу – це серцево-судинні захворювання, забирають життя такої кількості людей, що це навіть не половина від усіх померлих за місяць, а близько трьох четвертих.
Втім, якщо порівнювати карантинні місяці, по яких ми маємо дані, то кількість смертей з цієї причини у 2020 році впала більше ніж на кількасот людей у березні та квітні.
Грип та пневмонія – одні з найцікавіших категорій для порівняння, адже коронавірус легко сплутати із грипом, а його важке ускладнення – це пневмонія.
Перше, що варто заначити: кількість смертей від грипу і пневмонії різко скоротилася у квітні в порівнянні з березнем 2020 року. Ну а в цілому за ці два місяці смертей за цим діагнозом приблизно стільки ж, як за два місяці попереднього року.
Смерті, не пов’язані із хворобами
Якщо взяти смертність через транспортні нещасні випадки, то їхня кількість практично не змінилась, не зважаючи на те, що країна пішла на карантин і самоізоляцію в березні.
Так, за два перші місяці весни 2020 року з цієї причини померли 486 людей, а у 2019-му – 502 людини на всю країну.
Цікаво, що від випадкового отруєння та алкоголю у карантинні березень та квітень 2020 року померло менше людей, ніж у попередньому році: 424 проти 492 смертельних випадків.
Загибель через навмисне самоушкодження, тобто самогубства, теж трохи менша у ці «коронавірусні» місяці: 991 у 2020 році проти 1057 у 2019-му, якщо брати лише березень та квітень.
«Коли виникає біологічна небезпека, типу епідемії, війни, тобто коли насувається загроза життю і здоров’ю з боку, то в таких ситуаціях люди мобілізуються і ніби активніше чіпляються за життя. Тому кількість самогубств знижується. Люди борються за своє життя, намагаються врятувати, тому і думки про те, щоб позбавити себе життя стають безглуздими», – пояснює професор Вадим Васютинський.
А от кількість смертей, викликаних нападами з метою вбивства чи завдання ушкоджень, у квітні в порівнянні з минулим роком дещо зросла: на 31 загибель з цієї причини у 2020 році більше.
«Коли посилюється загроза, посилюється і базальна тривога. Яскравий приклад – Нові Санжари, коли люди вийшли протестувати, хоча і не було чого виходити. Ця тривога виливається в різні прояви поведінки і дуже поширений прояв – це агресія на адресу інших людей, які здаються нам чужими, ворожими, неприємними, шкідливими. Це може переростати і в масовий психоз із пошуками винних у політичному контексті: «винні євреї», «винні американці», «винні росіяни», – зазначає Вадим Васютинський.
Із 11 травня уряд почав запроваджувати перші послаблення щодо карантину, згодом почала зростати і статистика щодо захворюваності і смертності по COVID-19.
«В той період, березень-квітень, самого вірусу було мало, він тільки з’являвся, але відчуття небезпеки було велике і люди самі хотіли цього карантину. Тепер ситуація змінилася: вірус є, його набагато більше, ніж було, але ставлення змінилося на легковажне. Для 99% людей ці спалахи «десь там», а не біля них. А от коли буде «біля нас», «біля нашого містечка», тоді так, люди бережуться», – пояснює тенденції доктор психологічних наук Вадим Васютинський.
Державна служба статистики України ще не оприлюднила дані щодо кількості померлих за причинами смерті за травень.
Вони, безумовно, будуть цікавими для вивчення, адже Україна, як і весь світ, проходить крізь досвід, з яким раніше не доводилося стикатися.
