Експерти місяцями попереджали про загрозу, яку пандемія коронавірусу становить для глобальної продовольчої безпеки. Зараз і Світова продовольча програма ООН (WFP), і її Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) стверджують: небезпека навіть гірша, ніж очікували, а найбільш уразливими є ті, хто роками перебував на межі голоду.
Світова продовольча програма ООН (WFP) зауважує, що у 2019 році 690 мільйонів людей «хронічно недоїдали» – це на 10 мільйонів більше з минулого року та на близько 60 мільйонів більше, ніж протягом останніх п’яти років.
У зв’язку з «конфліктом, зміною клімату та економічною маргіналізацією» найбільш постраждалими регіонами організація називає частини Африки, Близького Сходу та Латинської Америки. Афганістан та Пакистан, наголошують, також зазнають впливу.
Цифри за квітень дають підстави припускати, що пандемія коронавірусу до кінця 2020 року загрожуватиме голодуванням щонайменше 85 мільйонам людей у всьому світі, на додаток до сотень мільйонів, які вже були у зоні ризику.
Експерти з тих пір обробили дані цих прогнозів, використовуючи монітори в режимі реального часу та інші інструменти оцінки впливу спричинених коронавірусом карантинів, закриття кордонів та інших надзвичайних ситуацій, пов'язаних з пандемією.
Три місяці потому експерти з WFP знову переглянули прогнози і дійшли висновків, що до кінця цього року внаслідок коронавірусу принаймні 135 мільйонам людей загрожуватиме гострий голод.
Директор організації з надзвичайних ситуацій Марго ван дер Велден зауважує, що останні цифри «підтверджують наші побоювання та вимальовують похмурішу картину на тлі негативних наслідків пандемії».
«Якщо ви подивитеся на те, що не дає нам спати в ночі, так це країни зі складними обставинами, попередньо сформованими надзвичайно вразливими ситуаціями та слабкою інфраструктурою – настільки, що неможливо вжити запобіжних заходів у необхідних масштабах. Мова йде про такі країни як, наприклад, Центральноафриканська Республіка, Південний Судан або Ємен, які можуть вийти з-під контролю дуже швидко».
Як результат, все більше урядів звертаються по допомогу до WFP, відділення ООН з продовольства. Це призвело до того, що організація невідкладно вимагає додаткового фінансування на суму 4,9 мільярда доларів для надання продовольчої допомоги для 138 мільйонів людей до кінця 2020 року.
Це була б найбільша мобілізація продовольчої допомоги в історії ООН.
«Вплив COVID-19 на людей вимагає від нас активізувати і розширити свої зусилля для того, щоб більша кількість незабезпечених продовольством людей змогла отримати допомогу», – говорить ван дер Велден і додає, що діяти потрібно швидко.
Новий план відповіді
Експертка застерігає, що пік проблеми ще попереду.
Згідно з новим планом організації, більше від половини допомоги нададуть у вигляді грошових або харчових ваучерів.
У WFP зазначають, що такий крок дозволить міським громадам «задовольнити свої потреби у продуктах харчування на місцевих ринках, водночас надаючи стимули для економік».
«До того, як у нас з'явиться медична вакцина, їжа є найкращою вакциною проти хаосу», – каже Девід Біслі, виконавчий директор WFP.
«Без їжі є ризик побачити зростання соціальних заворушень і протестів, зростання міграції, поглиблення конфліктів і широке недоїдання серед населення, яке раніше не було захищене від голоду», – додає він.
Працівники гуманітарних організацій стверджують, що складність поставок продовольства у розпал конфлікту та пандемії ще більше підвищує ризик голоду на північному сході Нігерії, Південного Судану та Ємену.
Ван дер Велден стверджує, що тим, хто перебуває в групі ризику, потрібний пільговий період, який дозволить пережити найгірші часи кризи.
В іншому випадку «ми побачимо людей, котрі повертаються назад до стану харчової незабезпеченості, з якого набагато складніше оговтатися».
«Не можна втрачати час», – наголошує вона.
Інші гуманітарні організації протягом останніх тижнів також вийшли із подібними заявами.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) говорить, що, крім сотень мільйонів людей, які зараз стикаються з «суворою продовольчою небезпекою», додаткові 16 відсотків населення світу (понад 1,25 мільярда людей) на тлі пандемії «відчули харчову незабезпеченість на помірних рівнях».
«Люди, яким у помірній мірі не вистачає їжі, не мають постійного доступу до поживної їжі у достатній кількості, навіть якщо й не обов'язково страждають саме від голоду», – попереджала ФАО 13 липня.
Інші фактори
ФАО також зазначає, що харчова незахищеність серед жінок вища, ніж серед чоловіків – мова йде про так званий «гендерний розрив у доступі до їжі», який посилюється з 2018 року.
Зазначається, що «очікуване відновлення у 2021 році» призведе до зменшення кількості тих, хто недоїдає. Але організація зауважує, що очікується, що криза голоду все одно буде гіршою, ніж прогнозували без пандемії коронавірусу.
«Важливо усвідомити, що будь-яка оцінка на цьому етапі піддається великій невизначеності, і її слід обережно трактувати», – підсумовує ФАО.
У доповіді, опублікованій 9 липня, група допомоги Oxfam International окреслила: щонайменше 121 мільйон людей можуть бути витіснені на межу голоду у 2020 році, оскільки пандемія викликає масове безробіття, порушує виробництво та постачання продуктів харчування.
За даними організації, пандемія COVID-19 «додала палива у вогонь вже зростаючої кризи голоду» і може призвести до додаткових щоденних 12 тисяч смертей від голоду у всьому світі.
У звіті Oxfam визначає 10 «голодних точок», де продовольча криза є найсильнішою та загострюється внаслідок спалахів коронавірусу.
Ці «гарячі точки» включають Ємен, Демократичну Республіку Конго, Афганістан, Венесуелу, Ефіопію, Південний Судан, Сирію, Судан та Гаїті.
Разом на них припадає 65 відсотків людей, які стикаються з голодом на рівні кризи в усьому світі, зазначають в організації.
«Голод зростав ще до того, як вдарила пандемія», – йдеться у доповіді Oxfam.
«Зараз коронавірус поєднався з наслідками конфлікту, спіралі нерівності та зростаючої кліматичної кризи, а також похитнув вже зруйновану глобальну систему харчування, залишаючи ще більше мільйонів людей на межі голоду», – мовиться у матеріалі.
Тим часом інші експерти попереджають, що недостатньо буде просто доставити продовольчі товари, фінансову допомогу чи ваучери, щоб допомогти людям упродовж 2020 року.
Вони стверджують, що пандемія коронавірусу виявила слабкі місця у світовому ланцюзі поставок продовольства, які потрібно виправити у корені.
Стефан Моньє, головний інвестиційний директор у женевській Banque Lombard Odier, говорить, що «обмеження на кордонах, національні карантини та заходи соціальної дистанції підривають рух працівників фермерських господарств і фабрик, товарів та готової продукції».
Він зазначає, що експортні квоти, такі, як ті, що запровадила Росія – найбільший у світі експортер пшениці – були розроблені для захисту внутрішнього виробництва, але були заповнені протягом тижнів.
Він додає, що це призвело до дефіцитів та зростання цін у країнах, що розвиваються, які залежать від поставок продовольства з Росії і є «вразливими до будь-яких потрясінь продовольчої безпеки». Мова йде про такі держави, як колишні радянські республіки в Центральній Азії.
Французька міжнародна гуманітарна організація «Дія проти голоду» (Action Against Hunger) заявляє, що групи допомоги та девелопери повинні співпрацювати з громадами та громадянським суспільством для створення «стійкіших систем охорони здоров'я, продуктів харчування та соціального захисту» та запобігти тому, щоб чинна криза не призвела до майбутніх «пандемій голоду».
«Ми повинні використати цю кризу як можливості зміцнити ці системи, щоб запобігти майбутнім спалахам і кризам голоду», – заявляє група.
Організація підсумовує, що трансформація харчових систем та політики безпеки має бути у пріоритеті, щоб «покращити нашу стійкість до поточних та майбутніх потрясінь».
