5 серпня в урочищі Сандармох, що в російській частині Карелії, вшановують пам’ять жертв «Великого терору», зініційованого Сталіним у 1937 року. До цього дня приурочили міжнародну акцію-реквієм «Читання імен. Сандармох», що охопила низку міст від Владивостока до Вашингтона. Імена розстріляних у Сандармоху українців читали – у Львові. Документи кажуть про 677 убитих НКВС на Соловках вихідців з України.
5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», що дала старт масовому винищенню людей сталінським режимом.
Професор, службовець, викладач, економіст, юрист, аграрій, екскурсовод, журналіст, прапорщик петлюрівської армії, аспірант, жандарм, доцент, митець, директор банку, санітарний офіцер, учитель...Моторошний список українців і усвідомлення, що це була українська еліта, яку знищила більшовицька влада у 1937 році.
У списку розстріляних у Карелії українців три прізвища Крушельницькі – міністр УНР Антін Крушельницький і двоє його синів-вчителів, публіцистів –Богдан і Остап.
Тетяна Крушельницька, правнучка Антіна Крушельницького, який у 1934 році переїхав із сім’єю зі Львова (тогочасна Польща) у Харків, в УРСР, був арештований і загинув у Сандармосі. Вона двічі була на місці вбивства її родини. Тетяна Крушельницька взяла участь в акції-реквієм, бо вважає, що потрібно не лише пам’ятати, але й нагадувати людям про жахливу трагедію, яку організував Йосип Сталін.
Петербурзький «Меморіал» у 1997 році зібрав усіх, кого вдалося знайти за розстріляними спискамиТетяна Крушельницька
«Я ще у 2013 році дуже мріяла потрапити у Сандармох, але не змогла і вже тоді у мене було відчуття, що у майбутньому не буде такої можливості побувати на місці розстрілу тисяч людей. Ми зараз маємо війну з Росією. Петербурзький «Меморіал» у 1997 році зібрав усіх, кого вдалося знайти за розстріляними списками. Пригадую, що на місці поховань сотень людей виріс ліс і сніг дуже чітко показував ці розстрільні ями. У кожного з нас було враження, що цвинтар безмежний, що кількість жертв «совєтського» режиму безмежна. Спершу встановили загальний пам’ятник із написом – «Люди не вбивайте один одного», а потім представники різних національностей встановлювали свої пам’ятники: фіни, поляки, українці. Сподіваюсь, що дубовий хрест там є, який встановили у 1997 році українці. Я його бачила у 2005 і 2009 роках», – говорить Радіо Свобода Тетяна Крушельницька.
Українська родина Крушельницьких є символом репресій сталінської системи проти українства. Антін Крушельницький у 1934 році покинув Львів і повірив у Велику Україну, переїхав з родиною у Харків і там був арештований, як і його діти – сини Богдан і Остап Крушельницькі. Троє розстріляні 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох. Дочку Антіна Крушельницького – Володимиру, лікаря, етапували з Соловків і вбили через місяць після рідних. Три роки після цієї трагедії ще два сини Антіна Крушельницького – Іван і Тарас були розстріляні більшовиками в підвалах Жовтневого палацу у Києві. Всі освічені, інтелектуальні і перспективні українці Крушельницькі були знищені сталінською репресивною машиною.
Знущання над в’язнями були не тільки фізичними, вони терпіли моральноТетяна Крушельницька
«У період Соловецького ГУЛАГу в’язнів тримали у монастирях на островах. У церкві на острові Анзер в ув’язненні був Остап Крушельницький. Там, де розташовувався вівтар, влаштували туалет для в’язнів. Тобто, знущання над в’язнями були не тільки фізичними, а багато робилось, щоб вони терпіли морально, бо серед ув’язнених було багато священників. Цю наругу над церквою їм важко було витримати, це було дуже жорстоко. Мені здавалося у роки, коли був відкритий пам'ятник убієнним синам України, що кожен українець повинен приїхати туди на Соловки, у Сандармох, і відчути силу цього місця, силу, яка спрямована, щоб в людині закріпилась навіки пам’ять або ця пам’ять збудилася. Бо українці слабо пам’ятають своє минуле. На жаль, зараз це неможливо», – наголосила Тетяна Крушельницька.
Знищили кращих українців
5 серпня 1937 року почала діяти постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», одразу розпочалася масова «чистка» суспільства від «ворогів» радянської влади. Тоді «чистили» партійні ряди і органи безпеки.
Засудження відбувалось за дуже спрощеною системою. Були навіть встановлені плани, скільки винищити українців. І число збільшували. Це був час «Великого Терору». За інформацією, Інституту національної пам’яті, засудили близько 200 тисяч людей, з яких дві третини – розстріляли, а решту відправили у тюрми та табори. Більшість не повернулась.
В урочищі Сандармох, поблизу міста Медвеж’єгорська в Карелії, з 27 жовтня до 4 листопада 1937 року, з нагоди наближення 20-ти річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, із них 287 українців чи людей, пов’язаних із Україною. У розстрільних ямах спочивають Лесь Курбас, Микола Куліш, Марко Вороний, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний Павло Филипович, Олекса Влизько, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Марко Вороний, Михайло Яловий, Антін Крушельницький із синами Остапом і Богданом, історики Матвій Яворський, Сергій Грушевський та інші представники українського відродження ХХ століття.
Радіо Свобода за матеріалами дослідника Сергія Шевченка склало список розстріляних: Список розстріляних у Сандармоху українців і вихідців з України
Соловецький монастир в Архангельській області Росії ще з XVI століття був місцем для політичних опонентів. Більшовики у 1923 році створили тут спершу управління Соловецького табору особливого призначення, а у 1937 році – Соловецьку тюрьму особливого призначения.
Це трагічне місце у 1997 році знайшли представник карельського «Меморіалу» Юрій Дмитрієв, російські правозахисник Веніамін Іофе та дослідник Ірина Фліге. Сьогодні Юрія Дмитрієва російська влада переслідує.
Сандармох 1937 року не закінчився в Росії у 1937 роціІрина Ключковська
«Юрій Дмитрієв, член російського «Меморіалу» в Карелії, дослідник, сьогодні арештований і відбуває незаслужене покарання в Росії у кращих традиціях 1937, також директор Медвеж’єгорського музею Сергій Колтирін під арештом. Сандармох 1937 року не закінчився в Росії у 1937 році, він перелетів через десятиліття і зараз в дії. Саме 5 серпня 2005 року був встановлений козацький хрест на місці розстріляного українського відродження.
Сьогодні ми приєднались до акції пам’яті. А ще це акція солідарності з українцями, які перебувають у тюрмах Росії. Це акція застереження, нагадування – без знання історії не побудуємо майбутнього», – каже ініціатор акції у Львові Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою університету «Львівська політехніка».
5 серпня в урочищі Сандармох вшановують пам’ять жертв «Великого Терору» 1937 року. Після віднайдення Юрієм Дмитрієвим (переслідованим нині в Росії істориком – ред.) 1997 року розстрільних ям Сандармоху, туди почали їздити дослідники, рідні репресованих та члени товариства «Меморіал». Щороку туди вирушала і делегація з України.
З приходом до влади в Росії Володимира Путіна українцям їздити у Сандармох ставало дедалі важче.
Цього року громадяни України не змогли туди поїхати, тому долучилися до акції-реквієм у своїх містах. «Читання імен. Сандармох» відбулись у Владивостоці, Гельсінкі, Вашингтоні, Празі, Берліні, Софії, Москві, Києві, Львові.
Читайте ще:
Росії не вдасться знищити пам’ять про розстріли в Сандармоху – дослідник
Без строку давності. Хто, як і кого розстріляв у Сандармоху
Радіо Свобода веде спецпроект «Сандармох».
