Вранці 23 лютого в Тбілісі співробітники поліції взяли штурмом кімнату, в якій перебував Ніка Мелія, лідер опозиційної партії «Єдиний національний рух». Як повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки», поліція використовувала спецзасоби, в тому числі перцевий газ, самого Мелію затримали і відправили в СІЗО. Політика звинувачують в організації масових заворушень 20 червня 2019 року.
Тоді депутату російської Держдуми Сергію Гаврилову, який приїхав до Грузії, дозволили сісти в крісло спікера парламенту. Депутати від опозиції сприйняли вчинок Гаврилова як чергове свідчення агресії Росії щодо Грузії, невдоволення хлинуло на вулиці, а перед парламентом зібрався стихійний мітинг людей, який розігнали силовики із застосуванням гумових куль та інших спецзасобів.
Четверта ніч протестів у Грузії у 12 фото
Після арешту Мелії в Тбілісі почалися мітинги на підтримку заарештованого політика. Прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія також подав у відставку через підготовку арешту опозиціонера, не бажаючи пов’язувати своє ім’я з його арештом.
Ніка Мелія представляє партію, створену колишнім президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі. Нинішній кандидат у прем’єри від правлячої партії «Грузинська мрія» Іраклі Ґарібашвілі назвав Саакашвілі «зрадником» і людиною, яка «ухвалила рішення, що завдали шкоди країні».
Це «білорусизація», впровадження російської моделі для Грузії. А чого ще слід було очікувати, коли владу захопив олігарх?
Як сам Міхеїл Саакашвілі розцінює те, що відбувається з його партією та з його країною? В інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» він порівняв те, що відбувається в Грузії, з протестами проти Лукашенка в Білорусі і розгоном опозиційних мітингів у Росії і зауважив, що «Путін отримує зараз величезне задоволення від того, що відбувається в Грузії».
Відео «Настоящего времени»:
– Як ви оцінюєте події, які відбулися в Грузії за останню добу?
– Я думаю, що ці події відбувалися не лише останньої доби, а протягом останніх кількох років. А те, що сталося за останню добу, – це просто кульмінація того, що відбувалося в останні роки. Це «білорусизація», впровадження російської моделі для Грузії. А чого ще слід було очікувати, коли владу захопив олігарх?
Чим Грузія відрізняється від Білорусі? Та нічим! У Білорусі трохи краще економічна ситуація. Чим Грузія відрізняється від Росії? Та нічим
Спочатку він мені закрив в’їзд до країни під виглядом різних вигаданих кримінальних справ. Зараз, у ситуації, коли я не міг керувати своєю партією, партія вибрала своїм лідером Ніку Мелію, за допомогою електронного голосування. І вони заарештували Ніку Мелію також під вигаданим приводом: за те, що два роки тому він нібито на мітингу боровся з поліцією. Це було, коли вони привезли до Грузії віцеспікера російської Держдуми Гаврилова і посадили його в крісло спікера грузинського парламенту. Тобто ситуація дуже схожа на Мінськ, на Москву, один до одного.
– Після затримання Мелії ви написали, що «доведете боротьбу до кінця». А який у вас план дій?
– Ми повинні прибрати цих людей із влади, бо в минулому році ми перемогли на виборах. Є залізний доказ того, що були масові фальсифікації, всі міжнародні спостерігачі це визнають. Але тоді Захід трохи прикрив на це очі: депутати не змогли прилетіти через те, що Грузія закрила кордон через коронавірус. А місцева бюрократія сказала: «Ну так, масове вкидання голосів, залякування, підкуп. Ну а що: в Грузії ж завжди так проводилися вибори?».
А ми сказали: «Нічого подібного!». Не завжди так проводилися. Ми провели вільні вибори, я передав владу мирним шляхом – абсолютним бандарлогам (вигаданий мавпячий народ із «Книги джунглів» Редьярда Кіплінга, а також знятого за часів СРСР мультфільму «Мауглі» – ред.), але якщо народ їх обрав – то ми так і зробили. І ми провели чесні вибори. І ця розмова, що «ми завжди так робили», «в Грузії завжди так було», і тому давайте ковтати фальсифікацію виборів – це було абсолютно неприйнятно.
В результаті ми і всі опозиційні партії, які примкнули до «Єдиного національного руху», відмовилися входити в цей так званий «парламент» і формувати так званий «уряд». А наші опоненти як помсту підняли справу Ніки Мелії дворічної давнини, і зараз його закрили в СІЗО під вигаданим приводом.
Розмова про те, що «ми завжди так робили», «в Грузії завжди так було», тому давайте ковтати фальсифікацію виборів – це абсолютно неприйнятно
Хочу сказати, що в тюрмі також перебували й інші члени нашої партії. Була порушена кримінальна справа, кілька сотень людей, лідерів і активістів нашої партії були змушені залишити країну і виїхати за кордон.
Чому до цих пір Захід мовчав? Так, зараз вони почали говорити про те, що відбувається в Грузії, але чому до цих пір вони мовчали? Це просто аморально! Чим Грузія відрізняється від Білорусі? Та нічим! У Білорусі трохи краще економічна ситуація. Чим Грузія відрізняється від Росії? Та нічим. Просто в Росії трохи краща економічна ситуація. Все інше: арешти, залякування, шантаж опозиції, риторика влади – все абсолютно один до одного. Єдине, що відрізняється, – це те, що нинішня грузинська влада стверджує, що вони прозахідні. Але насправді вони роблять усе, що влаштовує Путіна. Тому що Путін отримує зараз величезне задоволення від того, що відбувається в Грузії.
– У нинішній ситуації як ви оцінюєте реальність того, що вимоги грузинської опозиції будуть виконані і нові вибори в Грузії все-таки пройдуть?
– Вони обов’язково будуть виконані, тому що ми будемо мобілізовувати народ. Ми навчимо народ, з одного боку, не піддаватися на провокації, а з іншого боку – стримувати насильство. У Грузії абсолютно очевидно, що в Іванішвілі (Бідзіна Іванішвілі, колишній прем’єр-міністр, голова партії «Грузинська мрія» – ред.) немає підтримки. Єдине, на чому він намагається виринути з цієї ситуації, – це виганяє людей за кордон.
Путін отримує зараз величезне задоволення від того, що відбувається в Грузії
Зараз у Грузії залишилося трохи більше від 3 мільйонів людей (за даними Національного агентства статистики Грузії їх 3,7 мільйона, але Саакашвілі може не враховувати тих, хто тимчасово живе за кордоном через «безвіз» – ред.). У них просто в Грузії немає роботи. Грузія – країна з масовим безробіттям, куди масово повернулася корупція, куди повернувся кримінал, повернулося масове політичне насильство, яке ми востаннє бачили в першій половині 1990-х років. Тому все це сумно. А народ побачив, як можна жити інакше, і народ обов’язково буде активнішим. І я гадаю, що арешт лідера моєї партії тільки прискорить ці події. У нас попереду дуже цікаві події. Буде нелегко, тому що ми маємо справу з криміналом, з мультимільярдером (стан Іванішвілі Forbes оцінює в 4,8 мільярда доларів – ред.), а проти нього – зубожіла країна. Але все одно: я впевнений, що прагнення народу до свободи нічим не переламати.
– Чому ви думаєте, що нові вибори будуть іншими? Заяви про фальсифікацію виборів досить характерні для грузинської опозиції.
Грузія – країна з масовим безробіттям, куди масово повернулася корупція, кримінал, повернулося масове політичне насильство, яке ми востаннє бачили в першій половині 1990-х років
– Тому що вони пройдуть під міжнародним контролем, і проводити їх буде нова ЦВК. Зараз Іванішвілі фактично скасував інститут виборів. І нас привчають до думки, що виборів ніколи й не буде. Мовляв, якщо хочете обирати, їдьте в інші країни, там отримуйте громадянство, там обирайте, а тут у нас мільярдер володіє країною, які вам вибори? Він буде всіх купувати, залякувати, заарештовувати, а інших виганяти з країни.
Нас не влаштовує ця версія шляху. У 2012 році, коли політична сила, яку я очолював, програла вибори з різницею в кілька відсотків («Єдиний національний рух» того разу поступився партії Іванішвілі 14% за партійними списками і 12% за мажоритарними округами – ред.), щойно були оголошені екзит-поли, через п’ять хвилин я вийшов, оголосив, що ми визнаємо результати виборів і передаємо владу.
Ці люди сказали, що владу нікому ніколи не передадуть. Але ті, хто так каже, закінчують зазвичай дуже погано. У Грузії немає ні нафти, ні газу, ані інших родовищ – наше економічне зростання ґрунтувалося на інвестиціях, на відсутності корупції, швидких прозорих процедурах. У такій Грузії народ не зможе прийняти, що їх повертають у якийсь постсовковий феодальний лад, де вони повинні бути або рабами одного олігарха, або виїжджати з країни. Тому народ буде боротися, природно, буде виходити на вулиці, природно, буде захищатися. І, врешті-решт, я впевнений, що питання декількох місяців максимум, коли народ здобуде перемогу.
– При вашому правлінні теж відбувався розгін опозиційних мітингів, в тому числі спецзасобами, в 2007 році. Ви тоді навіть вводили надзвичайний стан. Чим відрізняється нинішня ситуація?
Тут у нас мільярдер володіє країною, які вам вибори? Він буде всіх купувати, залякувати, заарештовувати, а інших виганяти з країни. Нас не влаштовує ця версія шляху
– Я не тільки ввів надзвичайний стан після того, як мітинг реально був підтриманий Росією, фінансувався Росією (МЗС Росії це заперечує – ред.). Я подав у відставку з посади президента за півтора року до завершення мого терміну. І заледве виграв вибори, у мене відсоток був [53%] – буквально уникнув переходу до другого туру, де я б точно програв. Тому цілковито неточна паралель. І ніхто ніколи з лідерів опозиції під час мого правління не був заарештований, взагалі ніхто з опозиціонерів не був заарештований. Так, було невдоволення, так, ми провели радикальні реформи, так, 100 тисяч людей вийшли в центр Тбілісі. Але я сказав, що реформи болючі і, якщо ви не хочете їх продовжувати, я повертаю ключ від палацу народу, нехай народ голосує, на вільних виборах з величезною кількістю міжнародних спостерігачів.
Цього ж разу влада не пустила на вибори в Грузії жодного іноземного депутата: [кілька десятків] українських депутатів в останній момент повернули, їм не дали дозволу на посадку в Тбілісі. Вони зараз просто інститут виборів скасували.
У мене був повний контроль над країною, тому що у нас була парламентська більшість, і ми могли спокійно розіграти якийсь середньоазійський або путінський сценарій. Але ми й близько до цього не підійшли, навіть не думали про це! Ми просто діяли як європейська цивілізована країна. Зараз ми отримали бандарлогів, які хочуть діяти, як Путін чи середньоазійський диктатор. Я гадаю, що в Грузії цей трюк не пройде. Як на мене, він скоро і в Росії не пройде, і в Центральній Азії.
– Ви говорили, що народ підніметься і буде протестувати. А як ви оцінюєте шанси на безкровну революцію, яка відбувалася на вашій пам’яті, і чи готові ви нести відповідальність за кров тих, хто постраждає під час протестів?
– Кров у цій ситуації може пролити тільки влада, яка дуже сильно ризикувала, зайшовши в офіс. Не було бійні тільки завдяки крайній стриманості Мелії, який закликав усіх відсунутися в бік і не заважати поліції: там у приміщенні було дві з гаком тисячі людей.
Кров може пролити влада. Опозиція ну ніяк не спроможна це зробити. У понеділок ми заздалегідь оголосили, що міжнародні журналісти, дипломати можуть зайти в офіс партії «Єдиний національний рух» і впевнитися, що там немає ні зброї, ні кийків, нічого такого, що могло б слугувати приводом для провокації.
– Зараз вас у Грузії переслідують за кількома кримінальними справами, навіть призначений заочний термін. Чи є у вас бажання повернутися в Грузію, і за яких умов це може статися?
Зараз ми отримали бандарлогів, які хочуть діяти, як Путін чи середньоазійський диктатор. Я гадаю, що в Грузії цей трюк не пройде
– Однозначно в якийсь момент я повернуся, але я весь час хотів уникнути хаосу, кровопролиття і цивільних сутичок. Тому що влада, побачивши мене, відразу піде на це, відразу. У нас величезна кількість прихильників. Ми виграли минулі вибори (згідно з екзитполами, лідирувала «Грузинська мрія», яка набрала 48% голосів і отримала 90 зі 150 місць у парламенті, ЄНР («Єдиний національний рух») й інші опозиційні партії отримали 27% – ред.). Ми виграли і президентські вибори в 2018 році, але їх відібрали (Саломе Зурабішвілі тоді виграла у кандидата від ЄНР Григола Вашадзе – ред.). Згідно з усіма опитуваннями, від 60% до 70% грузинів хочуть, щоб я повернувся в Грузію, це так. Але ті, хто залежить від влади, і влада, у якої є репресивний апарат і зброя, – їм є, що втрачати, в тому числі свої корупційні доходи. Вони, звичайно, будуть усіляко цьому перешкоджати.
Свого часу, коли Порошенко заарештував мене в Україні, тому що йому не сподобалися мої дії в Україні, він благав грузинську владу забрати мене в наручниках до в’язниці. І вони категорично відмовилися, це добре задокументований факт. Ось вам відповідь, як вони мене бояться, бо у нас там є підтримка.
– Ви займаєтеся політикою в Україні та Грузії. Як це узгоджується?
– Це повністю узгоджується, бо не буде України – не буде Грузії. У нас нуль розбіжностей між Україною і Грузією і повністю збігаються інтереси. Я в Україні живу вже 15 років свого життя (Саакашвілі закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка в 1992 році, потім переїхав в Україну після Революції гідності в 2014 році – ред.).
Не буде України – не буде Грузії. У нас нуль розбіжностей між Україною і Грузією і повністю збігаються інтереси
Є величезна кількість українців, які дуже хотіли б отримати допомогу мою, моєї команди, а моя команда, вона багатонаціональна, в цілому українська, але там є і грузини, і казахи, і киргизи, і, звичайно, ми будемо працювати далі в цьому напрямку, щоб олігархи терпіли далі поразки в цих країнах. Щоб країни розвивалися, щоб вийшли нарешті з убогості, куди нас вкинули ці олігархічні сили.
