Протягом останніх тижнів, якщо дивитися на заяви, то Сполучені Штати, Україна та Росія розробляли схеми припинення вогню. Одна з них спрямована на захист енергетичної інфраструктури (за версією Росії) чи об'єктів енергетики та інфраструктури (за версією США), а інша – на зменшення військової активності в Чорному морі. Але що в реальності?
Путін виставив умови. І головна з них була публічно озвучена: послаблення санкцій. У заяві Кремля, оприлюдненій після підписання угоди про припинення вогню в Чорному морі 25 березня, Росія заявила, що дотримуватиметься угоди лише в тому випадку, якщо Захід частково скасує санкції, запроваджені після початку її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Ця вимога включає зняття обмежень на експорт добрив і страхових компаній, які його покривають, а також повторне підключення кількох російських банків до глобальної платіжної системи SWIFT.
Кілька лідерів ЄС вже відхилили прохання Москви, зокрема, під час зустрічі 27 березня в Парижі, де високопосадовці з понад 30-ти країн зібралися, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
Коли я розмовляв із багатьма європейськими дипломатами, всі вони вказували на те, що в заяві Білого дому, оприлюдненій того ж дня, не було жодної згадки про послаблення санкцій.
Як сказав один посол ЄС, посилаючись на нещодавні переговори про припинення вогню в Ер-Ріяді:
«У Саудівській Аравії не було укладено жодної угоди про це, тож нам нема чого вирішувати»
Торговельні відносини ЄС з Росією
Очевидно, що європейці не були присутні на переговорах про припинення вогню, але вони мають досить вагомий вплив на російські санкції.
SWIFT – це бельгійська компанія, і ЄС вже відключив від SWIFT 23 російські банки, в тому числі такі великі, як «Сбербанк» і банк «Открытие».
Європейці також усвідомлюють, що торговельні відносини Росії з Європою глибші, ніж зі Сполученими Штатами.
Ще до повномасштабного вторгнення експорт США до Росії становив менше 0,5% від загального обсягу американського світового експорту. Для ЄС цей показник становив 6%, що еквівалентно 250 мільярдам євро.
Запровадження широкомасштабних санкцій ЄС вдарило по Москві ще сильніше. За оцінками відповідального за санкції в ЄС Девіда О'Саллівана, з початку 2022 року обмежувальні заходи позбавили Росію доходів на суму понад 450 мільярдів євро.
Чи розглядають європейці можливість хоча б часткового послаблення санкцій проти Росії?
Відповіді, які звучать найчастіше: просте «ні» або «ми відмовимося від цього».
Офіційні особи вказують на триваючі атаки Росії на Україну з використанням безпілотників і ракет, а також на висновки нещодавньої зустрічі ЄС, які сигналізують про потенційне посилення заходів, а не послаблення тиску.
Як зазначено в Основних результатах засідання Європейської Ради щодо України від 20 березня:
ЄС залишається готовим посилити тиск на Росію
«Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, в тому числі за допомогою подальших санкцій та посилення виконання вже існуючих заходів»
Європейська комісія ще не запросила країни-члени ЄС на зустрічі для обговорення нового пакету санкцій, який став би сімнадцятим за останні три роки. Але вони розглядають такі питання, як закриття лазівок для обходу санкцій.
Фактор Угорщини
Висновки засідання Європейської Ради від 20 березня були схвалили 26 із 27 країн-членів ЄС.
Хто не приєднався? Угорщина, яка тривалий час критично ставиться до санкцій ЄС.
Це важливо, адже скасування секторальних санкцій ЄС вимагає одностайності, а її зараз просто немає.
Як зазначалося вище, багато країн-членів закликають до посилення санкцій, а не до послаблення. Але ось у чому заковика: кожні шість місяців, у січні та липні, весь пакет санкцій має бути продовжений – і це також вимагає одностайного схвалення.
Саме тут Угорщина, а можливо, й інші країни, можуть захотіти втрутитися і почати скорочення. У січні Будапешт погрожував повним блокуванням і дав зелене світло лише після того, як отримав письмові запевнення, що російська нафта продовжуватиме надходити до Угорщини.
Дипломати ЄС, з якими я спілкувався, вже побоюються того, як може виглядати липневе продовження санкцій і на які поступки їм, можливо, доведеться піти, щоб забезпечити накладання санкцій в цілому.
На черговому саміті ЄС наприкінці червня, ймовірно, відбудуться інтенсивні торги щодо цього питання, оскільки Угорщина розраховує на отримання більшої кількості заморожених коштів ЄС для себе. У той час як кілька країн-членів ЄС прагнуть розпочати переговори про вступ до ЄС з Києвом до літа – крок, який Будапешт досі блокував.
Підключення до SWIFT деяких банків і дозвіл на ввезення російських добрив на територію ЄС є, очевидно, в цьому плані є простіше простого. Але це, звісно, залежатиме від того, як виглядатиме ситуація в Україні на той час.
Знову «метод салямі»
Однак очевидно одне: незважаючи на негайну відмову європейських дипломатів, Москва посіяла зерно.
Як сказав Радіо Свобода один європейський дипломат:
«Я вважаю, що росіяни вдалися до розумного «методу салямі». Вже на переговорах про припинення вогню вони висувають далекосяжні вимоги, які, насправді, більше підходять для обговорення всеосяжної мирної угоди. Цього разу саме ми повинні бути «трансакційними» і віддавати цей потужний інструмент лише за справедливу ціну».
Тож якою може бути ця справедлива ціна?
У певному сенсі європейські чиновники чекатимуть на відповідь від Києва. Але, за словами тих, з ким я розмовляв, контури можуть включати обмежене послаблення санкцій в обмін на заморожування лінії фронту, невизнання окупованих територій російськими, продовження західних військових поставок в Україну з можливістю застосування санкцій у відповідь у разі порушення.
Питання в тому, чи зможуть Брюссель і Київ змусити Москву погодитися на таку угоду і що про неї подумають Сполучені Штати.
Форум